Епідеміологічний анамнез

Вірусні гепатити В і С передаються парентеральним (у т.ч. статевим) шляхом, тому значення набувають усі фактори, що мають відношення до нього. Це, насамперед, медичні маніпуляції – діагностичні та лікувальні – і далеко не тільки трансфузія крові чи її препаратів, а й оперативні втручання (додаток А). Мають значення соціальний статус пацієнта, вказівки на введення наркотиків, статева активність, у тому числі нетрадиційна, незахищений секс, наявність контакту з хворим на ХВГ.

Для виявлення усіх нюансів епіданамнезу розроблена відповідна карта (додаток Б), за допомогою якої можна швидко встановити ймовірні шляхи передавання. Фактори, підозрілі на зараження вірусними гепатитами, та показання до обстеження викладені у додатку В.

Зміни біохімічних показників

Наступним етапом є оцінка біохімічних показників. Найбільш інформативним є рівень трансаміназ, що відображає синдром цитолізу гепатоцитів. Треба зауважити, що їх нормальний рівень не спростовує діагнозу гепатиту. До 30 % вірусних гепатитів з активною реплікацією вірусу проходять без підвищення рівня трансаміназ. Також мають значення рівні ЛФ, ГГТФ як маркерів холестазу, якщо вони корелюють між собою, і маркерів токсичної дії при ізольованому підвищенні ГГТФ. Підвищення рівня білірубіну понад 40 мкмоль/л вже виявляється візуально за забарвленням склер, тому діагностична значущість його невелика.

Норми і стисла клінічна інтерпретація біохімічних показників наведені у додатку Г.

Ультразвукова діагностика

УЗД (бажано із застосуванням допплерографії) дає можливість запідозрити у хворого ХГ. Мають значення не стільки факт збільшення печінки (це виявляється клінічно), а й ступінь ущільненості паренхіми (ехогенність), наявність або відсутність портальної гіпертензії, оцінка кутів, краю, контурів печінки, виявлення незначного збільшення селезінки тощо.

Визначення маркерів вірусних гепатитів в і с в реакції іфа

Наступним етапом при підозрі на вірусну етіологію гепатиту є призначення обстеження на антигени та антитіла до вірусів гепатитів В і С. Згідно з додатком В даного обстеження потребують практично усі хворі. Тут доцільна аналогія з дослідженням калу на яйця гельмінтів і крові на сифіліс (RW).

Для виявлення ХВГ В рекомендоване обстеження не тільки на HBsAg, а й на антитіла класу IgG до HBcorAg. За його допомогою виявляється до 30-50 % випадків гепатиту В, серонегативних за HBsAg.

Для діагностики ХВГ С застосовується реакція на виявлення анти-HCV IgG.

При інтерпретації результатів ІФА необхідно звертати увагу на коефіцієнт підвищення оптичної щільності, тобто ступінь перевищення критичного для даного методу показника. Якщо його значення менше 3-4, результат розцінюється як сумнівний; такий хворий потребує повторного обстеження.

Загальні відомості про діагностичні маркери ВГ викладені у додатку Д. Треба зауважити, що позитивні результати ІФА, навіть сумнівно-позитивні, не повинні сприйматися лікарем спокійно. Термін „носійство” повинен бути виключений із трактування взаємовідношень між вірусом і організмом. Зараз те, що трактувалося раніше як „носійство”, є безсимптомною стадією процесу, відомого як „ланцюг Тарєєва”, який ще у 40-х роках ХІХ ст. висловив думку про стадійність перебігу гепатиту: зараження → гострий гепатит → безсимптомна стадія → хронічний персистувальний гепатит → хронічний агресивний (активний) гепатит → цироз печінки → гепатоцелюлярна карцинома. Цей процес може закінчитися одужанням на першій стадії, розтягнутися на роки, мати блискавично швидкий перебіг, уповільнитися на одній із стадій тощо. На жаль, ми дуже рідко можемо спрогнозувати його перебіг. Тому хворого, позитивного на маркери гепатиту, треба розглядати як потенційного хворого на цироз печінки; важливе значення має якомога раннє виявлення інфекції – більше є часу і можливостей допомогти.