- •Методичні рекомендації з діагностики, лікування і профілактики вірусних гепатитів
- •Актуальність
- •Етіологія та епідеміологія поширених вірусних гепатитів
- •Класифікація гепатитів Класифікація гвг
- •Класифікація хг
- •За етіологією і патогенезом:
- •За ступенем активності хг:
- •Класифікація хг, адаптована до мкх – 10 (1989 р.) Етіологічна
- •Морфологічна
- •Алгоритм діагностики хг
- •Епідеміологічний анамнез
- •Зміни біохімічних показників
- •Ультразвукова діагностика
- •Визначення маркерів вірусних гепатитів в і с в реакції іфа
- •Полімеразна ланцюгова реакція (плр)
- •Лікування хронічних вірусних гепатитів
- •Особливості діагностики, лікування хвг у дітей. Тактика ведення
- •Лікування хвг у дітей
- •Вірусний гепатит і вагітНість
- •Тактика ведення вагітності і пологів при вірусних гепатитах
- •Профілактика гепатитів у новонароджених. Тактика за наявності hВsAg та anti-hcv у матері
- •Клінічний перебіг вірусних гепатитів у новонароджених. Грудне вигодовування
- •АЛгоритм ведення медичних працівників при виявленні hВsAg і anti-hcv
- •Виявлений
- •Виявлені
- •Медико-соціальна експертиза при хронічних дифузних захворюваннях печінки
- •Додатки додаток а
- •Медичні маніпуляції, пов’язані з ризиком зараження вірусами парентеральних гепатитів
- •Додаток б
- •Карта епіданамнезу пацієнта, що звернувся у лікувально-профілактичну установу
- •Додаток в
- •Показання до обстеження на вірусні гепатити
- •Додаток г
- •Інтерпретація деяких біохімічних показників при ураженнях печінки
- •Додаток д
- •Діагностичні маркери вірусних гепатитів в і с
- •Додаток е
- •Диспансеризація хворих на вірусні гепатити
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Перелік контингенту, що підлягає щепленню проти вг в
- •Додаток к
- •Показання для направлення хворих з ураженнями печінки на стаціонарне лікування в соікл
- •Додаток л
- •Показання для направлення хворих на консультацію до обласного гепатологічного консультативно-лікувального центру
- •Додаток м
- •Продовження додатка м
- •Продовження додатка м
- •Продовження додатка м
- •Продовження додатка м
- •Список літератури
- •Навчальне видання
- •Методичні рекомендації
- •З діагностики, лікування і профілактики вірусних гепатитів
- •Для лікарів, лікарів-інтернів, студентів старших курсів вищих медичних закладів освіти ііі-іv рівнів акредитації
За ступенем активності хг:
за клініко-біохімічними критеріями;
за гістологічними критеріями.
Стадії хронічного гепатиту: 0, 1, 2, 3, 4 (визначаються за даними гістологічного дослідження – наявність і поширеність фіброзу).
Ступінь активності некрозозапального процесу при ХГ:
мінімальна;
незначна;
помірно виражена;
виражена.
Клінічна активність оцінюється за рівнем збільшення АлАТ:
мінімальна активність – АлАТ менше 3 норм;
помірна активність – АлАТ від 3 до 10 норм;
значна активність – АлАТ більше 10 норм.
При вірусних гепатитах необхідно встановити патогенетичну фазу перебігу інфекції (визначається за результатами ПЛР):
- фаза реплікації;
- фаза інтеграції.
Оцінка стадії хвороби за вираженістю та поширеністю процесів фіброзування здійснюється за градацією активності з урахуванням гістологічних даних, що запропонована Міжнародною робочою групою гастроентерологів.
Таблиця 1 - Критерії визначення стадії ХГ
Бал |
Ступінь фіброзу |
Характер фібротичних змін |
||
Knodell і співавт. |
Sciot і Desmet |
Scheuer |
||
0 |
Відсутній |
немає |
немає |
немає |
1 |
Незначний |
Фіброз і розширення портальних трактів |
Портальний і перипортальний фіброз |
Фіброз і розширення портальних трактів |
2 |
Помірний |
Порто-портальні септи (>1) |
|
Перипортальний фіброз, порто-портальні септи, інтактна архітектоніка |
3 |
Тяжкий |
Порто-портальні та порто-центральні септи |
Порто-центральні септи (>1) |
Фіброз з порушенням архітектоніки, але не цироз |
4 |
Цироз |
Цироз |
Цироз |
Імовірний або підтверджений цироз |
Таблиця 2 - Гістологічний індекс ступеня активності ХВГ В або ХВГ С (за В.В. Сєровим і Л.О. Севергіною)
Морфологічний прояв |
Характеристика змін |
Бал |
Некроз гепатоцитів |
а) перипортальні сегментарні некрози гепатоцитів частини портальних трактів; б) перипортальні сегментарні некрози усіх портальних трактів; в) перипортальні перисинусоїдальні некрози аж до мостоподібних; г) внутрішньочасточкові фокальні некрози у частини часточок; д) внутрішньочасточкові фокальні некрози у більшості часточок |
1-4
5-8
9-12
1-4
5-8 |
Дистрофія гепатоцитів |
а) гідропічна і / або жирова (незначна, помірна, значна); б) балонна дистрофія і / або ацидофільні тільця (Каунсильмена) |
1-6
1-4 |
Запальний інфільтрат |
а) у портальних трактах (залежно від кількості уражених портальних трактів); б) у портальній зоні (незначний, помірний, значний); в) усередині часточок; г) лімфоїдні фолікули в портальних трактах і / або всередині часточок (залежно від кількості уражених трактів або часточок) |
1-3
2-6
1-3 1-6 |
Зміни синусоїдів |
а) гіперплазія зірчастих ретикулоендотеліоцитів і ендотелію; б) ланцюги лімфоцитів у синусоїдах |
1-6
1-3 |
Ураження жовчних проток |
а) деструкція жовчних проток; б) проліферація жовчних проток (незначна, помірна, значна) |
1-3 1-6 |
Таблиця 3 - Гістологічний індекс стадії захворювання як ступеня хронізації ХВГ В і ХВГ С (за В.В. Сєровим і Л.О. Севергіною)
Морфоло-гічний прояв |
Характеристика змін |
Бал |
Фіброз |
а) фіброз більшості портальних трактів, їх розширення; б) фіброз більшості портальних трактів з їх розширенням і сегментарний перипортальний фіброз; в) синусоїдальний фіброз більшості часточок; г) фіброз із утворенням портосептальних септ (>1); д) фіброз із утворенням портосептальних септ (>1) і порушенням будови печінки; е) фіброз із утворенням септ і хибних часточок |
1-2 3-4
1-4 3-5 9-12
13-16 |
Цироз |
а) незначний фіброз (1-ша стадія хронізації); б) помірний фіброз (2-га стадія хронізації); в) тяжкий фіброз (3-тя стадія хронізації); г) цироз (4-та стадія хронізації) |
1-4 5-8 9-12 13-16 |
Відсутність умов для виявлення усіх критеріїв, запропонованих американською класифікацією, спонукає лікарів звертатися до МКХ – 10.