Продовження додатка м
Схема діагностики та лікування вірусного гепатиту D (Hepatitis virosae D)
Епідеміологічний анамнез:
-
проведення
протягом 6 місяців парентеральних
маніпуляцій, перенесений вірусний
гепатит В, оперативні втручаня, вливання
крові або її препаратів; -
внутрішньовенне введення наркотиків,
безладні статеві стосунки; -спілкування
з особами, що мають ВГ або жовтяницю
ні
так. Клінічні ознаки:
-
може бути в формі коінфекції, коли
перебігає одночасно з вірусним гепатитом
В, та суперінфекції, коли нашаровується
на вірусний гепатит В.
Особливості
вірусного гепатиту D
при коінфекції: продромальний
період проходить за грипоподібним або
диспепсичним варіантами; тяжкий перебіг
супроводжується геморагічним та
анемічним синдромами; часті ускладнення,
які супроводжуються ознобом; домінує
холестаз із високими показниками
білірубіну; часто затяжний перебіг.
Особливості
вірусного гепатиту D
при суперінфекції: хронізація
процесу за типом хронічного активного
гепатиту; у 1/3 розвивається портальна
гіпертензія; переважає холестаз;
артралгії; уртикарна висипка; стійка
гепатоспленомігалія; в 1/3 хворих
постійно рецидивний перебіг (2-3 рази
на рік); рання поява позапечінкових
ознак ураження печінки; швидко формується
цироз печінки, висока летальність.
Загальні
симптоми для обох форм: потемніння
сечі; пожовтіння слизових оболонок,
шкіри; знебарвлення калу; гепатомегалія,
інколи спленомегалія; брадикардія,
гіпотонія
н
ннннннн
ні
ні
так, вірусний гепатит Д. Верифікація діагнозу:
-
виявлення антигенів вірусу (HDVAg);
виявлення антитіл до вірусу (anti-HDV IgM);
при коінфекції-виявлення антигенів
та антитіл до вірусів гепатиту В і Д
(HBsAg,
anti-HBe IgM, HDVAg, anti-HDV IgM);
при суперінфекції виявляються – HDVAg,
anti-HDV IgM
і відсутність anti-HBe ІgM
Диференціальний
діагноз із іншими вірусними гепатитами,
з іншими жовтяницями (гемолітичною,
механічною), лептоспірозом, малярією,
інфекційним мононуклеозом, функціональними
гіпербілірубінеміями, хронічними
ураженнями печінки
так. Діагноз підтверджено: ні
- визначення
клінічної форми, типу вірусу, тяжкості,
періоду, ускладнень, супутньої патології
так
Лікування:
- базисна терапія:
дієта № 5 із підвищеною кількістю
рідини, постільний режим до просвітлення
і збільшення кількості сечі;
вітамінотерапія; дезінтоксикація:
ентеросорбенти, розчини внутрішньовенно;
противірусні препарати: лаферон,
реаферон; гепатопротектори
- зникнення
клінічної симптоматики;
-
нормалізація лабораторних показників
Диспансеризація:
-
через 10 днів після виписування – огляд
лікарем стаціонару; далі спостереження
в КІЗі, де обстежуються через 1, 3, 6
місяців, за необхідності через 9 і 12
місяців (клінічний огляд, біохімічне
дослідження крові на білірубін та його
фракції, АлАТ, АсАТ, сулемова і тимолова
проби); за наявності ускладнень
тривалість диспансеризації визначається
індивідуально