- •Методичні рекомендації з діагностики, лікування і профілактики вірусних гепатитів
- •Актуальність
- •Етіологія та епідеміологія поширених вірусних гепатитів
- •Класифікація гепатитів Класифікація гвг
- •Класифікація хг
- •За етіологією і патогенезом:
- •За ступенем активності хг:
- •Класифікація хг, адаптована до мкх – 10 (1989 р.) Етіологічна
- •Морфологічна
- •Алгоритм діагностики хг
- •Епідеміологічний анамнез
- •Зміни біохімічних показників
- •Ультразвукова діагностика
- •Визначення маркерів вірусних гепатитів в і с в реакції іфа
- •Полімеразна ланцюгова реакція (плр)
- •Лікування хронічних вірусних гепатитів
- •Особливості діагностики, лікування хвг у дітей. Тактика ведення
- •Лікування хвг у дітей
- •Вірусний гепатит і вагітНість
- •Тактика ведення вагітності і пологів при вірусних гепатитах
- •Профілактика гепатитів у новонароджених. Тактика за наявності hВsAg та anti-hcv у матері
- •Клінічний перебіг вірусних гепатитів у новонароджених. Грудне вигодовування
- •АЛгоритм ведення медичних працівників при виявленні hВsAg і anti-hcv
- •Виявлений
- •Виявлені
- •Медико-соціальна експертиза при хронічних дифузних захворюваннях печінки
- •Додатки додаток а
- •Медичні маніпуляції, пов’язані з ризиком зараження вірусами парентеральних гепатитів
- •Додаток б
- •Карта епіданамнезу пацієнта, що звернувся у лікувально-профілактичну установу
- •Додаток в
- •Показання до обстеження на вірусні гепатити
- •Додаток г
- •Інтерпретація деяких біохімічних показників при ураженнях печінки
- •Додаток д
- •Діагностичні маркери вірусних гепатитів в і с
- •Додаток е
- •Диспансеризація хворих на вірусні гепатити
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Перелік контингенту, що підлягає щепленню проти вг в
- •Додаток к
- •Показання для направлення хворих з ураженнями печінки на стаціонарне лікування в соікл
- •Додаток л
- •Показання для направлення хворих на консультацію до обласного гепатологічного консультативно-лікувального центру
- •Додаток м
- •Продовження додатка м
- •Продовження додатка м
- •Продовження додатка м
- •Продовження додатка м
- •Список літератури
- •Навчальне видання
- •Методичні рекомендації
- •З діагностики, лікування і профілактики вірусних гепатитів
- •Для лікарів, лікарів-інтернів, студентів старших курсів вищих медичних закладів освіти ііі-іv рівнів акредитації
Профілактика гепатитів у новонароджених. Тактика за наявності hВsAg та anti-hcv у матері
Специфічна профілактика гепатиту В досягається пасивною і активною імунізацією дітей з високим ризиком інфікування.
Для пасивної імунізації використовують імуноглобулін з високим вмістом антитіл до HВsAg (титр у реакції пасивної гемаглютинації 1:100000 – 1:200000).
Ефективність пасивної імунізації залежить, у першу чергу, від термінів введення імуноглобуліну. При введенні у перші 12 годин після народження дитини ефективність досягає 90 %, у термін до 2 діб – 50-70 %, а після 5 діб – не ефективна.
При введенні внутрішньом’язово імуноглобуліну пік концентрації анти-HВs у крові досягається через 2-5 діб. Для отримання більш швидкого захисного ефекту можна застосувати внутрішньовенне введення імуноглобуліну.
Важливо також враховувати, що період виведення імуноглобуліну коливається у межах від 2 до 6 місяців, але надійний захист забезпечується лише в перший місяць після моменту введення, тому необхідне повторне введення. Крім того, ефект від застосування імуноглобуліну є лише при низькій інфікуючій дозі HBV. У разі масивного зараження імуноглобулінопрофілактика малоефективна.
Для профілактики вертикального передавання HBV потрібно застосовувати комбіновану пасивно-активну імунізацію новонароджених від матерів, хворих на вірусний гепатит В. При цьому специфічний імуноглобулін вводиться одразу після пологів, а щеплення проводиться у перші 2 доби. Щеплення проводять у режимі 0 - 1 – 2 місяці з ревакцинацією у 12 місяців. Така пасивно-активна імунізація знижує ризик інфікування дитини у матерів з наявністю HВsAg з 90 % до 5 %.
Специфічної профілактики вірусного гепатиту С не існує, але важливо пам’ятати, що загальний ризик вертикального передавання ВГС близько 5 %, хоча він зростає з ВІЛ-коінфекцією і при високій материнській віремії. Діагноз вертикального передавання ВГС можна встановити після двомісячного віку на підставі підвищення рівня АлАТ і наявність вірусу у крові. Материнські анти - НСV можуть зберігатися у дитини до 18 місяців. Щеплення при ХВГ С у дітей є аналогічним, як і при ВІЛ- інфекції.
Клінічний перебіг вірусних гепатитів у новонароджених. Грудне вигодовування
Жовтяниця у новонароджених може бути при народженні, але частіше проявляється на другому-третьому тижнях життя. Печінка та селезінка збільшені, щільні. Часто спостерегаються ознаки підвищеної кровоточивості, обумовлені як тромбоцитопенією, так і дещо послабленим синтезом факторів зсілості крові ураженою печінкою. Характерні млявість та наявність інших неврологічних симптомів, зригування, блювання, відмова від їжі та пиття, низький приріст маси тіла, збільшення живота. Гіпотрофія у таких дітей іноді буває внурішньоутробною, але може розвинутись і після народження. Виділяють три групи хворих: з домінуванням у клінічній картині явищ холестазу, ознак цитолізу гепатоцитів чи печінкової недостатності.
Материнські анти-НСV передаються трансплацентарно і циркулюють у крові дитини до 6 місяців, але іноді можуть зберігатися до півтора року. Тому наявність анти- НСV у дітей до 6 місяців не дає інформації щодо інфікування дитини. Першими ознаками інфекції є підвищення трансаміназ. Обстеження цієї групи дітей потрібно проводити у 3, 6, 12, 18 місяців. У 3 місяці визначають тільки активність АлАТ, АсАТ, тимолову пробу; у 6, 12, 18 місяців – анти-НСV, активність АлАТ, АсАТ, тимолову пробу.
На рівень поширення HBV- і HCV- інфекції не впливає грудне вигодовування, тому інфікованим матерям припиняти грудне вигодовування не потрібно, хоча при високому вірусному навантаженні HВV та HСV у крові матері можливість інфікування дитини при грудному годуванні існує. Однак вважається, що користь від грудного годування значно вища, ніж ризик інфікування.
Медичні працівники, які перебувають на диспансерному обліку, можуть продовжувати роботу за спеціальністю за умови дотримання правил протиепідемічного режиму (відсторонення від донорства, робота у рукавичках, дотримання правил особистої гігієни).
Медичні працівники з групи ризику (з виявленим HBsAg) повинні дотримуватися правил особистої гігієни для попередження зараження пацієнтів гепатитом В. Усі парентеральні маніпуляції повинні проводитися цими особами у гумових рукавичках. Тимчасово відсторонюються від роботи хірурги, урологи, гінекологи, стоматологи, операційні і процедурні медичні сестри тощо, що мають порушення цілісності шкірних покривів рук.