- •1. Економічна психологія як галузь наукового знання.
- •2. Економіка і психологія: проблеми взаємодії.
- •4 . Меркантилізм у поглядах на економічну дію.
- •5. Фізіократи (ф.Кене, а. Тюрбо) і проблема ціноутворення (обміну).
- •А. Сміт і його модель економічної людини.
- •7. Історична школа (в.Рошер. Б.Гільдербранл. К.Кніс та ін.) та проблеми національної економіки та ментальності
- •9. А. Маршал та його крива попиту
- •11. Неолібералізм (в.Ойкен, в.Репке та ін.) та узагальнені моделі господарств
- •12. Схоже на Економічна психологія як галузь наукового знання
- •13. Основні напрями сучасної психології: гештальтпсихологія, біхевіоризм, психоаналіз, генетична психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія.
- •14. Історія становлення економічної психології.
- •15. Г. Тард у поглядах на економічну психологію.
- •Когнітивний капіталізм
- •17. Дж. Катона як основоположник сучасної економічної психології.
- •18. Сучасні представники економічної психології
- •19. Українська економічна психологія.
- •20. Визначення економічної психології.
- •22. Методи економічної психології.
- •23. Спостереження та експеримент в економічній психології.
- •24. Методи вивчення особистості в економічній психології
- •25. Методи психологічного аналізу економічної діяльності.
- •27. Метод опитування в економічній психології.
- •29. Підходи до визначення реклами
- •31. Психічні процеси (увага, пам'ять, сприймання) у рекламі.
- •34. Ефект 25 кадру.
- •35. Біхевіоризм і реклама.
- •36. Етична відповідальність реклами.
- •37. Моделі рекламного впливу
- •38. Психологічна ефективність реклами
- •39. Паблік рилейшинз.
- •40. Історія становлення та сутність паблік рилейшенз (пр)
- •41. Моделі паблік рилешнз (Дж.Грюніг).
- •42. Завдання, функції та сфери застосування паблік рилейшнз
- •43. Засоби і прийоми паблік рилешенз.
- •44. Паблік рилешенз та імідж організації.
- •45. Паблік рілейшенз та брендинг
- •46. Психологія споживання.
- •47. Маркетинг як основа споживання
- •48. Чотири фази в розвитку маркетингу.
- •49. Принципи, цілі, завдання маркетингу
- •50. Маркетинг-мікс.
- •Види маркетингу.
- •Соціомаркетинг і концепція інтегрованого маркетингу.
- •54. Мотивація а. Маслоу і споживання.
- •55. Констатуючі моделі споживання Дж. Катони, чорної скрині у.Уоллеса. Ф. Котлера.
- •56. Динамічні моделі споживання Шета-Нормана-Грос. Ф. Нікосія, ф.Ван Раая.
- •57. Психографічна сегментація споживачів.
- •58. Типологія споживачів
- •59. Стиль життя споживачів. Модель vals (vals-2)
-
А. Сміт і його модель економічної людини.
На відміну від фізіократів, які трактували "природний порядок" як ідеальний стан суспільства, А. Сміт аналізував реально існуючий економічний устрій (ринкову економічну систему) та прагнув описати механізм його функціонування.
Рушійними силами економічного розвитку вчений вважав економічну свободу та конкуренцію господарюючих суб'єктів, гармонізацію їх інтересів на основі пріоритетного розвитку особистого інтересу, механізму ринкової саморегуляції та невтручання держави в економічне життя.
Концепція "економічної людини", яка керується у своїй діяльності особистими економічними інтересами і потребами. Намагаючись з'ясувати спонукальні мотиви економічної діяльності господарюючих суб'єктів, учений виходив з того, що поведінкою людей керує егоїзм та турбота про власну вигоду, "природне прагнення... до поліпшення свого становища". Абстрагуючись від усіх інших мотивів поведінки економічних суб'єктів, А. Сміт писав про те, що особистий інтерес є головним мотивом, який спонукає людей до співробітництва, оскільки "Не через доброзичливість м'ясника, пивовара чи булочника очікуємо ми одержати свій обід, а через дотримання ними їхніх власних інтересів. Ми звертаємося не до їхньої гуманності, а до їхнього егоїзму, і ніколи не говоримо їм про наші потреби, а лише про їхні вигоди"1.
Відтак учений аналізував суспільство як сукупність егоїстів, зосереджених на нагромадженні багатства. Варто зазначити, що існування егоїстичних інтересів визнавали ще англійські філософи XVII ст. (Т. Гоббс та ін.), які трактували їх як руйнівну силу, закликаючи до державного авторитаризму. А. Сміт не сприйняв ці ідеї і був солідарним з французькими раціоналістами (К. Гельвецієм та ін.), які проголосили людський егоїзм природним фактором суспільного поступу. У зв'язку з цим вчений робив особливий наголос на значенні особистого інтересу як могутнього стимулу прогресивного розвитку людського суспільства.
Таким чином, в основі аналітичної моделі "економічної людини" (gomo economicus), запровадженої А. Смітом, лежать припущення, що індивід як суб'єкт економічних відносин є:
незалежним, здатним приймати самостійні рішення;
егоїстичним, таким, що прагне максимізувати власну вигоду;
раціональним, здатним порівнювати вигоди і втрати та оцінювати наслідки своїх дій;
поінформованим про свої потреби і можливості їх задоволення.
Учення про "невидиму руку ринку" — механізм стихійної координації економічної поведінки та узгодження економічних інтересів суб'єктів господарювання за умов ринкової конкуренції. Трактуючи ринковий механізм як "очевидну і просту систему звичайної свободи", А. Сміт стверджував, що ринкова економіка влаштована таким чином, що індивід (економічна людина), який "має на увазі лише власний інтерес... переслідує лише власну вигоду... невидимою рукою спрямовується до мети, що зовсім не входила до його намірів... Переслідуючи власні інтереси, людина часто реальніше служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо прагне це робити".
Таким чином, стихійні об'єктивні закони ринкових сил спонтанно забезпечують пріоритетність суспільних цінностей і спрямовують зусилля окремих індивідів, які не думають про сприяння суспільній користі, у русло загальних інтересів. Саме завдяки вільній конкуренції підприємців і через реалізацію їх приватних інтересів ринкова економіка найдоцільнішим чином забезпечує суспільні потреби і генерує ефективний розподіл ресурсів.