36. Етична відповідальність реклами.

Основні принципи Міжнародного Етичного Кодексу рекламної діяльності, 1937. (основа саморегулювання етики рекламного ринку у 17 країнах Європи.)

У рамках цього Кодексу, термін «реклама» має трактуватися в самому широкому сенсі, включаючи в себе будь-яку форму реклами товарів, послуг та обладнання, незалежно від використовуваного засоби масової інформації і включаючи рекламні заяви на упаковці, ярликах та в матеріалах торгових точок. Реклама повинна оцінюватися по тому дії, який вона може надати на споживача, з урахуванням використання засоби масової інформації. Кодекс поширюється на весь зміст реклами, включаючи всі слова і числа (у письмовому вигляді і вимовлені), візуальне зображення, музику і звукові ефекти.

Основними принципами Міжнародного Кодексу рекламної діяльності є:

• реклама не повинна містити заяв чи зображень, які порушують загальноприйняті стандарти пристойності.

• реклама не повинна без обгрунтованих причин грати на почутті страху та забобонах, провокувати акти насильства.

• реклама не повинна зловживати довірою або отримувати переваги з недостатньої поінформованості і досвідченості споживача.

• реклама не повинна містити наклеп (як пряму, так і непряму) на будь-яку фірму, промислову або комерційну діяльність, професію чи будь-яку продукцію як шляхом виклику до неї презирства або висміювання, так і будь-яким іншим подібним способом.

• реклама не повинна зловживати властивою дітям довірливістю або відсутністю досвіду у молоді, а також їх почуттям відданості.

• рекламодавець зобов'язаний у повній мірі нести відповідальність за свою рекламу .

Принципи рекламної діяльності в нашій державі визначаються Законом України «Про рекламу», який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Він містить 29 статей, в яких поряд з іншими проблемами зачіпаються проблеми етики .

(видатний американський рекламіст Альберт Ласкер, активно займався в 1930-і роки рекламою сигарет (зокрема, серед жінок), в кінці життя відчував настільки сильні докори совісті, що заснував спеціальний медичний фонд.)

1 - З моральної точки зору, оскільки реклама допомагає досягти своєї мети і продавцю і покупцю, вона морально виправдана і допустима за умови, що вона не брехлива, не фальшива і не примусова. Рекламою можна зловживати, але по суті своїй вона не аморальна. - супутній елемент економічної системи.

2 - Аморальність часто приписується її дурному смаку: він, мовляв, ображає найтонші почуття людини. Але поганий смак не безнравстве нен.

3 - Згідно з третім звинуваченням, реклама користується Слабосію ма людей, або змушуючи їх купувати те, чого вони не бажають, або, більш витончено, психологічно маніпулюючи їх волею і примушуючи їх купувати те, що їм не потрібно.

Подання про захист від реклами тісно пов'язаний з державною політикою по відношенню до реклами, її впливу на свідомість людей [3, с. 46-54, 5, с.104-119]. Я вважаю, що в нашій країні вся система захисту споживачів розвинена слабо, хоча б тому, що люди самі не бажають звертатися у відповідні служби через невір'я в результат. А захист від недобросовісної реклами не розвинена зовсім. Так, це прописано в Законі Україні, але мало хто з живучих на території України знає його зміст.