Іii. Способи захисту людей від ураження електричним струмом

1.Вирівнювання потенціалів.

Напругу дотику і викликаний нею струм через тіло людини можна значно зменшити вирівнюванням потенціалів поблизу

електрообладнання. Це можливо, якщо обладнання встановлене на провідній підлозі і має з нею хороший зв'язок. Матеріалом провідної підлоги може бути, наприклад, бетел - електропровідний бетон. У промисловому устаткуванні вирівнювання потенціалів всередині приміщень іноді відбувається природним шляхом завдяки наявності металевого обладнання, розгалуженої мережі заземлення, зв'язаної до того ж з трубопроводами чи металоконструкціями.

Для обладнання з напругою вище 1000 В виконується вирівнювання потенціалів за допомогою складних заземлювачів, які

складаються з розташованих в землі сталевих стержнів, труб, кутників, з'єднаних сталевою штабою в один чи декілька рядів у межах об'єкта, який захищається.

2. Технічні захисні засоби забезпечення електробезпеки

В електроустановках до 1000 В в техніці способи захисту від уражень електрострумом згідно з ПУЕ і ПТБ ділять на 2 групи:

• захист при дотику до струмопровідних частин;

• захист при дотику до неструмопровідних частин, на які перейшла напруга.

Захист від дотику до струмопровідних частин досягається надійною електроізоляцією за допомогою блокування і пристроїв

захисного відключення. Доступ людей до струмопровідних частин обмежують влаштовуванням захисних огороджень, розташуванням струмопровідних частин на недоступній висоті та в недоступному місці, попереджувальною сигналізацією.

При роботі в електроустановках під напругою застосовують захисні засоби, що ізолюють і

відгороджують людину від струмопровідних частин або від землі.

3. Захист від дотику до струмопровідних частин

В електроустановках та електромережах при експлуатації електрообладнання згідно з ПУЕ і ПТБ застосовують наступні захисні

засоби:

• контроль і профілактика пошкоджень ізоляції;

• використання малих напруг;

• електричне і механічне блокування; сигналізація і маркування;

• захист від випадкового дотику;

• захисні засоби і запобіжні пристрої (ізолюючі захисні засоби, переносні прилади та пристосування);

• захист від переходу високої напруги на сторону низької. При захисті від дотику до струмопровідних частин, на які перейшла напруга, використовуються: захисне заземлення, захисне занулення, захисне вимкнення, подвійна ізоляція, захисний розподіл мереж.

4. Контроль і профілактика пошкоджень ізоляції

Контроль ізоляції - вимірювання активного і реактивного опорів з метою визначення дефектів, попередження короткого

замикання та замикання на землю. Для цього проводять перевірку підвищеною напругою і контролюють опір ізоляції. Адже порушення ізоляції струмопровідних частин електроустановок -одна з основних причин електротравм, аварій та пожеж.

Стан ізоляції визначає ступінь безпеки експлуатації електроустановок. В мережах з ізольованою нейтраллю стан ізоляції визначає

величину струму замикання на землю, а значить, і струму, що пройде через людину.

При заземленій нейтралі струм, що пройде через людину, не залежить від величини опору ізоляції. Але при незадовільному стані

ізоляції можливі її пошкодження, що призводить до коротких замикань, до глухих замикань на землю і до переходу напруги на корпус електрообладнання.

При перевірці обладнання підвищеною напругою виявляються дефекти ізоляції внаслідок пробою і пропалювання ізоляції. Після

усунення дефектів ізоляції випробування повторюються.

Вимірювання опору ізоляції проводиться в наступних випадках:

• під час приймально-здавальних робіт (приймання електрообладнання після ремонту або монтажу);

• періодичний контроль ізоляції - вимірювання її опору 2 рази на рік в приміщеннях з підвищеною небезпекою;

• 1раз на рік в усіх інших приміщеннях;

• 1раз в квартал в пожежо- і вибухонебезпечних приміщеннях;

Вимірювання опору ізоляції окремих ділянок мережі, трансформаторів, електродвигунів тощо проводиться на вимкненій

установці.

Вимірювання опору ізоляції кожної фази відносно землі і міжфазового опору на кожній ділянці здійснюється між двома

сусідніми запобіжниками.

При знятих плавких вставках необхідно вимкнути всі споживачі струму, але ввімкнути вмикачі, штепсельні розетки, групові

щитки.

Опір кожної ділянки в мережах напругою до 1000 В повинен бути не нижче 0.5 МОм на фазу.

Вимірювання проводяться мегомметром. Вимірювальна напруга мегомметра встановлюється виходячи з номінальної напруги

електроустановки, але не нижче її.

Величину опору всієї мережі відносно землі дає замір опору ізоляції під робочою напругою з підключеними споживачами. Такий

контроль ізоляції можливий тільки в мережах з ізольованою нейтраллю, оскільки в мережі з заземленою нейтраллю постійний струм прилада контролю ізоляції замикається через малий опір заземлення нейтралі і мегометр покаже "О".

Крім цього, в діючих мережах можна вимірювати тільки опір ізоляції фаз відносно землі тому, що міжфазовий опір ізоляції

шунтується джерелом і споживачами.

Для постійного контролю ізоляції використовують прилади захисного відключення, реле вимкнення типу УАКИ, РУП, асиметри

і прилади контролю ізоляції ПКИ та М-143.