Іi. Особливості дії електричного струму на організм людини

Електротравматизм людини можливий, коли при експлуатації електроустановок не виконуються необхідні технічні умови, коли

електроустановка експлуатується на низькому технічному рівні, коли не виконуються вимоги ПУЕ і ПТБ (Правила улаштування електроустановок і Правила техніки безпеки). Електротравматизм - це результат порушення вимог правил техніки безпеки та інструктажів, відсутності технагляду та аварійного режиму роботи електроустановок. Це наслідок незадовільної ізоляції струмопровідних частин, перехід напруг на корпус електроустановок, обрив проводів (і як наслідок - крокова напруга, напруга дотику).Причиною електротравматизму в багатьох випадках є непродумані, помилкові дії оперативного обслуговуючого персоналу.

В електроустановках утворюється, перетворюється та використовується електрострум (силові трансформатори, електродвигуни,

батареї статичних конденсаторів, повітряні і кабельні лінії, апаратура провідного зв'язку, радіо і телебачення тощо).

Діючі електроустановки - це електроустановки, підключені до джерел живлення, які знаходяться під напругою, або ті

електроустановки, що в даний момент знеструмлені, але можуть опинитись під напругою через комутаційні апарати.

Основні причини уражень електрострумом:

• дотик до струмопровідних або не струмопровідних частин, що опинились під напругою;

• користування несправним електрообладнанням, електроінструментом, вимірювальними приладами, лампами і побутовими електроприладами.

Електрострум - прихований вид небезпеки. Людина не має органа чуття на електрострум, не може ідентифікувати небезпеку на

віддалі, тому чверть усіх виробничих травм - це електротравматизм; 40% з них - зі смертельним наслідком.

Електрострум характеризується чотирма особливостями ураження організму:

• відсутність зовнішніх ознак небезпеки та раптовість ураження;

• важкість наслідків електротравми;

• промисловий струм силою більше 15 мА викликає судоми м'язів, тобто приковує ураженого до струмопровідних частин електроустановки;

• існує ймовірність наступного механічного травмування (при падінні з висоти можливі травми внутрішніх органів як вторинне ураження).

Проходячи через людський організм, електрострум зумовлює термічну, електролітичну та біологічну дію.

Термічна дія струму спричиняє опіки тіла, нагрівання і пошкодження кровоносних судин, нервів, мозку та інших органів і

систем, що викликає їх серйозний функціональний розлад.

Електролітична дія струму супроводжується розкладом крові, плазми та інших рідин в організмі людини, змінами в тканинах

організму.

Біологічна дія струму виражається порушенням біоелектричних процесів, властивих живій матерії, тобто подразненням і

збудженням живих тканин організму, що викликають судоми м'язів, тканин серця і легенів.

Електрострум спричиняє прямий розклад тканин на всьому шляху проходження, діє на центральну нервову систему, порушує

ритми серця, веде до зупинки діяльності серця і легенів, паралічу легенів.

Розрізняють два види ураження організму електричним струмом: електричні травми та електричні удари.

Електричні травми - це місцеві ураження тканин та органів.

Характерними видами електротравматизму є електроопіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження,

електроофтальмія.

Електроопіки виникають внаслідок нагрівання тканин людини струмом, що протікає через них, Електроопіки складають 65%

електротравматизму. Опіки можуть бути поверхневими, коли уражається шкіра, та внутрішні - при ураженні тканин тіла, котрі розташовані під шкірою. В залежності від умов виникнення зустрічається три види електроопіків: контактний, дуговий, змішаний.

Контактний вид опіку виникає при безпосередньому контакті людини з джерелом струму, тобто струм проходить через тіло

людини. Контактний вид опіку буває 4 ступенів:

• 1 ступінь - почервоніння шкіри;

• 2 ступінь - утворення пухирів;

• 3 ступінь - змертвіння шкіри;

• 4 ступінь - обвуглення тканин.

Перший і другий ступені супроводжуються контактними видами опіків в електроустановках напругою до 1000 В. Третій і

четвертий ступені зумовлюють дуговий вид опіку в електроустановках напругою понад 1000 В. Важкість ураження при опіках визначається не ступенем опіку, а площею опеченої поверхні тіла людини.

Дуговий вид опіку зумовлений дією на тіло людини електродуги, температура якої близько 3500° С, але без проходження струму

через тіло людини, тобто людина потрапляє в зону дії електродуги.

Змішаний вид опіку - це результат контактного і дугового видів опіку разом.

Електричні знаки виникають внаслідок хімічної чи теплової дії електроструму. На тілі людини виникають чітко окреслені плями

сірого, блідо-жовтого, лимонного кольорів, круглої або овальної форми, заглиблені на 1-1,5 мм, найчастіше у вигляді подряпин, ран, порізів, синяків, бородавок, мозолів, блискавок -коріння розгалуженого дерева. Травми болісні, шкіра твердне і швидко лікується.

Металізація шкіри - це проникнення в шкіру людини дрібних частинок розплавленого металу під дією електродуги. Виникає при

короткому замиканні, відключенні рубильників і роз'єднувачів під навантаженням.

Механічні пошкодження - це результат різких судорожних скорочень м'язів під дією струму, що проходить через тіло людини і

викликає розрив шкіри, нервів, кров'яних судин, нервових тканин, вивихи суглобів і переломи кісток.

Електроофтальмія - запалення зовнішніх оболонок очей через 2-6 годин після дії інтенсивного випромінювання

ультрафіолетових променів електродуги: почервоніння, запалення слизових оболонок повік, сльозотеча, гнійні виділення з очей, спазми повік, часткове осліплення, світлобоязнь і сильний головний біль. Захист - темні окуляри та захисні щитки.

Електроудари - це ураження всього організму, його органів і систем, судоми і подразнення, збудження м'язів.

В залежності від наслідку ураження електроудари поділяються на 4 ступені:

• 1 ступінь - судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості;

• 2 ступінь - судорожне скорочення м'язів з втратою свідомості, але дихання і робота серця не порушуються;

• 3 ступінь - спостерігається втрата свідомості і порушення серцевої діяльності або дихання (або втрата свідомості з перериванням серцевої діяльності і дихання).

• 4 ступінь - клінічна смерть та електричний шок.

Клінічна смерть це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності і легенів і триває 6-8

хвилин, доки не загинули клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть - припинення біологічних процесів в клітинах і тканинах організму і розпадання білкових структур.

Ознаки клінічної смерті: зупинка та фібриляція серця (і, як наслідок, відсутність пульсу), відсутність дихання, шкіра синювата,

зіниці очей різко розширені внаслідок кисневого голодування кори головного мозку і не реагують на світло.

Електричний шок - це важка нервоворефлекторна реакція організму на подразнення електричним струмом. При шоку виникають

глибокі розлади дихання, кровообігу, нервової системи та інших систем організму. Відразу після дії струму настає фаза збудження організму: з'являється реакція на біль, підвищується артеріальний тиск тощо. Потім настає фаза гальмування: виснажується нервова система, знижується артеріальний тиск, слабне дихання, змінюється пульс, настає стан депресії. Шоковий стан може тривати від декількох десятків хвилин до кількох діб, а потім може настати одужання або біологічна смерть.