- •Міністерство освіти й науки україни
- •“Безпека життєдіяльності”
- •Червоноград 2009
- •Література:
- •Регіональний комплекс небезпечних і шкідливих факторів середовища проживання, причини його формування.
- •Можлива обстановка в надзвичайних ситуаціях викликаних сильними вітрами на Львівщині
- •Можлива обстановка під час виникнення надзвичайних ситуацій на очисних спорудах Львівщини
- •Можлива обстановка в системі енергопостачання під час виникнення нс
- •Можлива обстановка в надзвичайній ситуації спричиненій системами теплопостачання на Львівщині
- •Висновки з оцінки обстановки, яка може скластися у випадку виникнення надзвичайних ситуацій спричинених катастрофічними затопленнями й паводками на Львівщині
- •Характеристика небезпечних ділянок на ріках Львівської області, на яких можливе виникнення заторів та підйом рівнів води.
- •Можлива обстановка у випадку виникнення надзвичайних ситуацій під час транспортування спецвантажу залізничним транспортом у межах Львівської області
- •Можлива обстановка при виникненні надзвичайних ситуацій з викиданням сильнодіючих отруйних речовин на Львівській залізниці.
- •Хімічно-небезпечні об’єкти Львівщини
- •М. Дрогобич
- •Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал"
- •Водопостачання
- •Миколаївський район Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство "Сірка"
- •Основні негативні техногенно-екологічні процеси на підприємстві та у зоні його впливу
- •Зсув у північному кар'єрі самородної сірки Роздільського родовища
- •Зсув у кар’єрі Подорожненського рудника
- •Гідроспоруди підприємства
- •Завод мінеральних добрив. Відвал фосфогіпсів
- •Фінансування природоохоронних заходів
- •Яворівський район Яворівське дгхп “Сірка”
- •Бориславський нафтопромисловий район
- •Нафтогазовидобувне управління "Бориславнафтогаз"
- •Бориславське озокеритове родовище, озокеритова шахта ват "Бориславський озокерит"
- •Технічна характеристика комунікаційного господарства озокеритової шахти дп "Шахтар" ват “Бориславський озокерит”
- •Бориславське виробництво з переробки нафтового газу
- •Червоноградський гірничопромисловий район
- •Коротка географічна й соціально-економічна характеристика міста Червонограда та оцінка можливої обстановки на його території у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
- •Перелік потенційно- вибухо- пожежо-небезпечних об’єктів м. Червонограда.
- •Сили та засоби швидкого реагування на надзвичайні ситуації м. Червонограда
- •Можливі втрати населення від викидання аміаку, що знаходиться на Сокальському молокозаводі біля м. Червоноград
- •Можливі втрати населення від викидання аміаку, що знаходиться на Сокальському звірплемгоспі біля м. Червоноград
- •Забезпечення населення міст Червоноград,Соснівка, с.М.Т. Гірник питною водою
- •Укріплення тіла лівобережної греблі р. З.Буг
- •Підтоплення території м. Червонограда
- •Підтоплення с.М.Т. Гірник
- •Сокальський район
- •Відходи вугільного виробництва
- •Водопостачання та каналізація
- •Гідромеліоративні споруди
- •Автодорожня мережа
- •Мережі електропередач, газопостачання, зв'язку та радіофікації
- •Відселення людей з аварійних будинків та підроблених територій
- •Ват "Сокальський завод хімволокна"
- •М.Борислав
- •М. Трускавець
- •М. Стрий
- •Берегоукріплення
- •М. Самбір
- •Бузький район
- •Бродівський район
- •Городоцький район
- •Дрогобицький район
- •Жидачівський район
- •Очисні споруди
- •Жовківський район
- •Золочівський район Підтоплення житлових будинків у м. Золочів на вул. Спадистій
- •Кам’янка-Бузький район
- •Мостиський район
- •Пустомитівський район
- •Перемишлянський район Підтоплення територій
- •Водозабезпечення
- •Радехівський район Непридатні пестициди
- •Самбірський район
- •Стрийський район. Берегоукрілення
- •Турківський район.
- •Електробезпека
- •І. Промислова, статична й атмосферна електрика
- •Мал. 1. Схема індукційного нейтралізатора.
- •Влаштування блискавкозахисту
- •Конструктивні особливості блискавковідводів
- •Розрахунок зон захисту блискавковідводів
- •- Зона а:
- •- Зона б:
- •Іi. Особливості дії електричного струму на організм людини
- •Фактори, що впливають на наслідок ураження електрострумом
- •Причини смерті від електроструму
- •Небезпечні ситуації, що призводять до ураження електричним струмом
- •Іii. Способи захисту людей від ураження електричним струмом
- •1.Вирівнювання потенціалів.
- •2. Технічні захисні засоби забезпечення електробезпеки
- •3. Захист від дотику до струмопровідних частин
- •4. Контроль і профілактика пошкоджень ізоляції
- •5. Блокування і огородження
- •6.Захисні засоби та запобіжні пристрої
- •7.Сигналізація і маркування
- •8. Застосування малих напруг
- •9. Захист від переходу високої напруги на сторону низької
- •10. Захист при дотику до струмопровідних частин, на які потрапила напруга. Захисне заземлення
- •11. Захисне вимкнення
- •12. Подвійна ізоляція
- •13. Захисний розподіл мереж
- •14. Як засоби захисту від статичноі електрики використовують:
- •15. Захист споруд і будівель від блискавки
- •IV. Організація безпечної роботи електроустановок
- •Організаційні заходи безпеки:
- •Технічня заходи електробезпеки:
- •Оцінка хімічної обстановки
- •Зміст і вихідні дані для прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного зараження.
- •Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями
- •1.2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (Шпзхз)
- •1.3. Площа зони хімічного зараження
- •2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об'єкта (tпідх)
- •3. Визначення тривалості дії фактора хімічного зараження (typ)
- •4. Визначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження
- •Примітна до табл. 1
- •Висновки
- •Закон україни Про охорону навколишнього природного середовища
- •Розділ I загальні положення Стаття 1. Завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •Стаття 2. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища
- •Стаття 3. Основні принципи охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 4. Право власності на природні ресурси
- •Стаття 5. Об'єкти правової охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 6. Державні екологічні програми
- •Стаття 7. Освіта і виховання в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 8. Наукові дослідження
- •Розділ II екологічні права та обов'язки громадян Стаття 9. Екологічні права громадян України
- •Стаття 10. Гарантії екологічних прав громадян
- •Стаття 11. Захист прав громадян України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 12. Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ III повноваження рад у галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 13. Компетенція Верховної Ради України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 14. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •Стаття 15. Повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ IV повноваження органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 16. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 17. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 18. Компетенція Уряду Автономної Республіки Крим у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 19. Компетенція виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 20. Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •Стаття 21. Повноваження громадських об'єднань у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ V спостереження, прогнозування, облік та інформування в галузі навколишнього природного середовища Стаття 22. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Стаття 23. Кадастри природних ресурсів
- •Стаття 24. Державний облік об'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища
- •Стаття 25. Інформування про стан навколишнього природного середовища
- •Розділ VI екологічна експертиза Стаття 26. Обов'язковість екологічної експертизи
- •Стаття 27. Об'єкти екологічної експертизи
- •Стаття 28. Державна екологічна експертиза
- •Стаття 29. Обов'язковість виконання висновків державної екологічної експертизи
- •Стаття 30. Громадська екологічна експертиза
- •Розділ VII стандартизація і нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 31. Завдання стандартизації і нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 32. Екологічні стандарти
- •Стаття 33. Екологічні нормативи
- •Розділ VIII контроль і нагляд у галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 34. Завдання контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 35. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 36. Громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 37. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •Розділ IX регулювання використання природних ресурсів Стаття 38. Загальне та спеціальне використання природних ресурсів
- •Стаття 39. Природні ресурси загальнодержавного і місцевого значення
- •Стаття 40. Додержання екологічних вимог при використанні природних ресурсів
- •Розділ X економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища Стаття 41. Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 42. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 43. Збір за спеціальне використання природних ресурсів
- •Стаття 44. Збір за забруднення навколишнього природного середовища
- •Стаття 45. Збір за погіршення якості природних ресурсів
- •Стаття 46. Розподіл Зборів за використання природних ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища
- •Стаття 47. Фонди охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 48. Стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 52. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні засобів захисту рослин, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів
- •Стаття 53. Охорона навколишнього природного середовища від неконтрольованого та шкідливого біологічного впливу
- •Стаття 54. Охорона навколишнього природного середовища від акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів та радіаційного забруднення
- •Стаття 55. Охорона навколишнього природного середовища від забруднення відходами
- •Стаття 56. Екологічна безпека транспортних засобів
- •Стаття 57. Додержання вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем
- •Стаття 58. Вимоги екологічної безпеки щодо військових, оборонних об'єктів та військової діяльності
- •Стаття 59. Екологічні вимоги при розміщенні і розвитку населених пунктів
- •Розділ XII природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні Стаття 60. Система природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні
- •Стаття 61. Природно-заповідний фонд України
- •Стаття 62. Курортні і лікувально-оздоровчі зони
- •Стаття 63. Рекреаційні зони
- •Стаття 64. Охорона рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин
- •Розділ XIII надзвичайні екологічні ситуації Стаття 65. Зони надзвичайних екологічних ситуацій
- •Стаття 66. Запобігання аваріям і ліквідація їх шкідливих екологічних наслідків
- •Розділ XIV вирішення спорів у галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 67. Вирішення спорів у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 69. Особливості застосування цивільної відповідальності
- •Стаття 70. Адміністративна та кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення і злочини
- •Стаття 72. Обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про охорону навколишнього природного середовища
- •Закон україни “про охорону праці”
- •Розділ 1. Загальні положення
- •Розділ II. Гарантії прав на охорону праці
- •Розділ III. Організація охорони праці
- •Розділ IV. Стимулювання охорони праці
- •Розділ V. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Розділ VI. Державне управління охороною праці
- •Розділ VIII. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Розділ IX. Прикінцеві положення
- •Закон України про цивільну оборону україни
- •Розділ 1 Загальні засади
- •Завданнями Цивільної оборони України є :
- •Розділ 2
- •Повноваження органів державноївиконавчої влади та управління ,
- •Адміністрації підприємств, установ іорганізацій незалежно від форм
- •Власності і господарювання таобов’язки посадових осіб із питань
- •Цивільної оборони
- •Розділ 3 сили цивільної оборони
- •Розділ 4 Утримання і матеріально-технічне забезпечення цивільної оборони
- •Розділ 5
- •Оборони
- •Женевські конвенції про цивільну оборону
- •Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •1 Вступ
- •10100 Аварії (катастрофи) на транспорті
- •2 Нормативні посилання
- •3 Визначення та скорочення
- •4 Класифікація надзвичайних ситуацій
Фактори, що впливають на наслідок ураження електрострумом
Небезпека ураження людського організму електрострумом залежить від багатьох факторів, основні з
яких наступні:
•величина струму, що проходить через тіло людини;
•електричний опір тіла людини;
•тривалість дії струму;
•рід струму і частота;
•шлях проходження струму;
•індивідуальні особливості організму людини (стан організму, вік та стать).
Електричний струм силою 1 мА вже викликає фізіологічні відчуття у людини. Змінний струм промислової частоти силою понад
15 мА, постійний струм силою 60 мА і більше можуть викликати явища паралічу органів дихання і руху (людина сама не може відірватися від джерела струму). Зі зростанням величини струму небезпека уражень зростає:
Струм різної сили викликає різну дію на людину. Виділяються наступні порогові значення струму:
• 0,6... 1,5 мА (змінний струм); 5 ...7 мА (постійний струм) -пороговий відчутний струм;
• 10-15 мА (змінний струм); 50 ...80 мА (постійний струм) -пороговий струм що не відпускає , котрий викликає при проходженні через тіло людини нездоланні судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснено провідник;
• понад 100 мА при частоті 50 Гц (змінний), і більше 300 мА (постійний струм) - фібриляційний, смертельний струм.
Наслідок ураження залежить від тривалості протікання струму через тіло людини. Зі зростанням
тривалості перебування людини під напругою ця небезпека збільшується. Допустимими величинами безпечного струму є в залежності від тривалості дії є:
•6 мА при дії до ЗО секунд,
•75 мА при дії до 0,7 сек.,
•65 мА при дії до І секунди,
• 100 м А при дії до 0,5 сек,.
•250 мА при дії до 0,2 секунди
Вид струму і частота суттєво впливають на важкість ураження. Постійний струм викликає термічну та електролітичну дію,
змінний струм - біологічну, тобто судоми м'язів, судин, голосових зв'язок. Змінний струм напругою 500 В є більш небезпечний, ніж постійний струм напругою 500 В. При збільшенні напруги понад 500 в зростає небезпека постійного струму.
Змінний струм промислової частоти 40-50 Гц - найбільш небезпечний; струм високої частоти 500 кГц і вище - менш небезпечний.
Роль шляху проходження струму надзвичайно велика і визначає важкість травми. Існують наступні
шляхи проходження струму: «рука - рука», «рука - нога», «нога - нога», «права рука - ліва нога», «ліва рука - права нога». Шлях струму, що протікає шляхом «руки - руки», «руки - ноги» захоплює велику кількість оболонок нервових стовбурів, це шлях через серце і легені і вважається найбільш небезпечним. Таким чином, небезпека ураження особливо велика, коли струм проходить через життєво важливі органи - серце, легені, головний мозок і діє безпосередньо на ці органи. Якщо струм не проходить через ці органи, то його дія на них лише рефлекторна і й імовірність ураження менша. У більшості випадків шлях струму через тіло людини виникає на дільниці «права рука - ноги». Однак втрату працездатності більш ніж на три робочих дні викликає протікання струму по шляху «рука - рука» - 40%, шлях струму «права рука - ноги» - 20%, «ліва рука - ноги» - 17%. Інші шляхи зустрічаються рідше.
Індивідуальні особливості людини, фізичний і психофізіологічний стан людини суттєво впливають на
наслідок ураження електрострумом. Наприклад, невідпускаючий струм може бути пороговим відпускаючим для одних людей і невідпускаючим - для інших.
Характер дії струму однієї і тієї ж сили залежить від маси людини та її фізичного розвитку. Встановлено, що для жінок порогові значення струму приблизно в 1,5 рази НИЖЧІ, НІЖ ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ.
Ступінь дії струму залежить від стану нервової системи та всього організму. Так, у стані збудження нервової системи, депресії, у
хворобливому стані (особливо при хворобах серцево - судинної системи, шкіри, нервів, легенів) та у стані сп'яніння люди більш чутливі до струму, що протікає через них, і зазнають важчих уражень, ніж здорові.
Суттєве значення має і фактор уваги. Якщо людина підготовлена до електричного удару, то ступінь небезпеки різко знижується,
в той же час несподіваний удар призводить до більш важких ушкоджень.
Провідність тканин тіла людини зумовлена фізико-хімічними, біохімічними та біофізичними явищами. Завдяки цьому опір тіла
людини електричному струму є величиною нелінійною та нестабільною. Тіло людини є чудовим провідником електроструму. Струм через тіло людини протікає шляхом найменшого опору, котрий не завжди збігається з найкоротшим геометричним шляхом. Це пояснюється значною різницею питомих опорів різних тканин тіла людини. Сила струму Іh, що проходить через тіло людини, залежить від напруги UЛ і опору тіла людини Rл, який приблизно вважається активним. Вважається, що опір - тіла людини складається з опору шкіри в місцях контакту та з опору внутрішніх тканин. Характер опору електричному струму - активно-ємнісний. Ємнісна складова опору шкіри лежить в межах від кількох сотень пікофарад до декількох мікрофарад.
Опір тіла людини електроструму визначається опором шкіри. Шкіра мас великий питомий опір, особливо самий верхній роговий
шар. котрий складається з відмерлих зроговілих клітин, позбавлених кровоносних судин та нервів. Електричний опір тіла людини - це опір струму, що проходить по ділянці тіла між двома електродами, прикладеними до поверхні тіла людини. Тобто опір тіла людини є нелінійним, змінюється при зміні прикладеної напруги.
Величина опору тіла людини залежить від наступних чинників:
• стану рогового шару шкіри;
• наявності на її поверхні вологи і забруднень;
• місця накладання електродів;
• частоти струму;
• тривалості його дії.
Величина опору залежить також від поверхневою опору і щільності контакту, від товщини епідерми. Опір тіла людини при сухій,
чистій і непошкодженій шкірі, виміряний при напрузі 15-20 В, коливається в межах від 3000 до 100000 Ом. Оскільки опір тіла людини електричному струму нелінійний та нестабільний і виконувати розрахунки з таким опором складно, то з достатньою для практики точністю опір тіла людини умовно вважають рівним 1000 Ом.
Зі зростанням частоти струму опір тіла надає. Із збільшенням напруги відбувається десятикратне зменшення опору тіла людини.
Наприклад, підвищена вологість створює на руках струмопровідні містки на окремих ділянках шкіри і через це збільшує її провідність, збільшує небезпеку ураження струмом. Забрудненість рук окалиною, вугільним порохом знижують опір тіла людини. Дерев’яний порох на руках столяра менш небезпечний і столяр має вищу опірність до струму. Підошви, мозолисті долоні в 20-50 разів мають вищий опір, ніж зап'ястя.