Мал. 1. Схема індукційного нейтралізатора.

Поблизу вістря утворюється електричне поле високої напруженості, під дією якого відбувається ударна іонізація з утворенням

позитивних і негативних іонів. При цьому іони протилежні знаку заряду наелектризованого тіла спрямовуються до його поверхні й нейтралізують в значнучастину його електричного заряду.

Для захисту обслуговуючого персоналу від випадкового дотику електроди обладнують кожухами.

Якість роботи нейтралізаторів контролюється мікроамперметром або за світлом свіченню неонової лампочки, що підключена

між електродами і заземляючим пристроєм.

Високовольтні нейтралізатори статичної електрики працюють на принципі коронного розряду, що створюється електродами, що

знаходяться під високою напругою пыдвищуючого трансформатора. Позитивні іони, утворені поблизу електродів, прямують на негативно заряджений матеріал-діелектрик, нейтралізуючи його електростатичний заряд.

Мал. 2. Схема високовольтного нейтралізатора.

Радіоізотопні нейтралізатори застосовуються у вибухонебезпечних виробництвах хімічної

промисловості – в установках виробництва поліетиленової плівки, паперу, тканин, тощо. Вони конструктивно прості й не вимагають джерел електроживлення. Найбільшою іонізуючою здатністю володіють іонізатори з -випромінюванням. Проникаюча глибина -випромінювання в повітрі близько 30 мм, що робить безпечним застосування цього виду випромінювання для обслуговуючого персоналу.

Мал.3. Схема радіоізотопного нейтралізатора.

На мал.3 схематично зображений радіоізотопний нейтралізатор з використанням PU²³⁹. Нейтралізатор складається з металевого контейнера, в якому укріплені утримувачі активного матеріалу, – джерела випромінювання. Утримувачі вручну можна повертати на 180⁰ для того, щоб при необхідності направляти випромінювання всередину. У робочому приміщенні активну поверхню звернено до наелектризованого об'єкту через отвір у контейнері.

Відведення статичної електрики з тіла людини здійснюється обладнанням електропровідної підлоги у виробничих приміщеннях

та на робочих майданчиках і інших пристосувань, а також використанням струмопровідного взутт і антистатичних халатів.

Атмосферна електрика — це явище природи, пов'язане із взаємодією електричних

зарядів, що утворюються внаслідок електризації грозових хмар під час руху потужних повітряних потоків. Різні частини грозової хмари несуть заряди різних знаків.

Найчастіше нижча частина хмари (повернута до землі) буває заряджена негативно, а верхня — позитивно. .Тому, якщо дві хмари зближуються різнойменно зарядженими частинами, то між ними проскакує блискавка.

Електричні розряди створюються частіше, між зарядженою хмарою й землею. Проходячи над землею, грозова хмара створює на поверхні великі індукційні заряди, й тому хмара та поверхня землі виступають як дві обкладинки великого конденсатора.

Різниця потенціалів між хмарою й землею досягає величезних значень, що вимірюються сотнями мільйонів вольт, і в повітрі виникає сильне електричне поле. Якщо напруга цього поля стає досить великою, то утворюється блискавка, яка б'є в землю.

Найнебезпечнішим є прямий удар блискавки, оскільки при цьому протягом 10 с у каналі блискавки виникає струм силою 200—500 кА, розігріваючи його до 30·10³ °С.

Зустрічається також кульова блискавка, яка з'являється одночасно з лінійною недалеко від місця її удару. Бона має вигляд вогняної кулі діаметром 10-20 см, пересувається горизонтально зі швидкістю кілька метрів за секунду. Зникаючи, кульова блис­кавка вибухає, що спричинює руйнування та пожежу.

Так блискавки чинять теплові, електричні, а також механічні дії на ті об'єкти, в які вони вдарили.

Розряд атмосферної електрики — блискавка — може завдати людині та довкіллю великої шкоди, якщо не вжити заходів щодо захисту від неї й не виконувати правила поведінки під час грози. Особли­во небезпечними умовами вважають підвищену вологість повітря, наявність хімічно активного середовища, які руйнують ізоляцію.

Крім удару блискавки в будівлю, споруду, дерево, людину прояв блискавки може бути у вигляді електростатичної й електромагнітної індукції.

Електростатична індукція проявляється тим, що на ізольованих металевих предметах наводяться небезпечні електричні потенціали, внаслідок чого можливе іскріння між окремими металевими елементами конструкцій і устаткування.

При грозі, під час ударів блискавки в різні промислові, транспортні й інші об'єкти, що знаходяться далеко від виробничих будівель і споруд, можливе проникання (занесення) електростатичних потенціалів у будівлю по зовнішніх металевих спорудах і комунікаціях – естакадах, монорейсах і канатах підвісних доріг, по трубопроводах, оболонках кабелів, тощо.

Для прийому електричного розряду блискавки й відведення її в землю застосовують пристрої що називаються блискавковідводами ( в розмовній мові вживають термін громовідвід). Блискавковідвід складається з опори (якою може бути сама будівля або споруда), блискавкоприймача, струмопровода й заземлення. Найбільш поширені стрижньові й Тросові блискавковідводи.

При виконанні блискавкозахисту будівель і споруд для підвищення безпеки людей і тварин необхідно заземлювачі блискавковідводів (окрім заглиблених) розміщувати в рідко відвідуваних місцях, на відстані не менше 5 метрів від грунтових, проїжджих і пішохідних доріг.