Вказівки про порядок виконання самостійних робіт

Кожний студент виконує ту кількість самостійних робіт, яка передбачена навчальним графіком.

1. Варіант завдання визначається двома останніми цифрами залікової книжки студента; остання цифра залікової книжки – номер схеми, передостання варіант завдання з відповідної таблиці даннях: наприклад №38, Схема №8 (рис 8) – варіант завдання в таблиці 8 за номером 3.

Робота, що виконана з порушеннями цих вказівок, не зараховується.

2. He варто приступати до виконання самостійних завдань, не вивчивши відповідного розділу курсу й не розв’язавши задач, які рекомендуються зробити самостійно. Якщо основні положення теорії засвоєні слабко й студент звернув мало увагу на докладно розібрані в курсі приклади, тоді при виконанні самостійних робіт виникнуть значні труднощі. Несамостійне виконання завдання не дає можливості викладачу-рецензенту вчасно помітити недоліки у роботі студента. В результаті студент не здобуває необхідних знань і виявляється непідготовленим до іспиту.

3. Не рекомендується також здавати на перевірку відразу декілька виконаних завдань. Це не дає можливості рецензенту вчасно вказати студенту на допущені помилки й затримує рецензування.

4. У заголовку самостійних робіт повинні бути чітко написані: номер роботи, назва дисципліни, прізвище, ім'я та по батькові студента (повністю), назва факультету й спеціальності, шифр, дата виконання роботи. Необхідно також указувати рік видання методичних вказівок, за якими виконувалася контрольна робота.

5. Кожну самостійну роботу варто виконувати в особливому зошиті або на аркушах, скріплених у зошит нормального формату, синіми або чорними чорнилами (не червоними), чітким почерком, з полями у 5 см. для зауважень рецензента.

6. Перед рішенням кожної задачі треба виписати повністю її умову із числовими даними, скласти акуратний ескіз у масштабі й указати на ньому в числах всі величини, необхідні для розрахунку.

7. Рішення повинне супроводжуватися короткими, послідовними й грамотними, без скорочення слів поясненнями й кресленнями, на яких всі вхідні в розрахунок величини повинні бути показані в числах. Треба уникати багатослівних пояснень і переказу підручника: студент повинен знати, що мова техніки - формула й креслення. При користуванні формулами або даними, відсутніми у підручнику, необхідно коротко й точно вказувати джерело (автор, назва, видання, сторінку, номер формули).

8. Необхідно вказувати розмірність усіх величин і підкреслювати остаточні результати.

9. Не слід обчислювати велику кількість значущих цифр, обчислення повинні відповідати необхідній точності, наприклад: немає необхідності довжину дерев'яного бруса в кроквах обчислювати з точністю до міліметра, але було б помилкою не округляти до цілих міліметрів діаметр вала, на який буде насаджений кульковий підшипник.

10. Після одержання самостійної роботи, студент повинен виправити у ній всі відзначені помилки й виконати всі зроблені вказівки. У випадку вимоги рецензента треба як можна скоріше повернути виконані на окремих аркушах виправлення, які необхідно вкласти у відповідні місця рецензованої роботи.