Виступ міністра закордонних справ україни а.М. Зшнка на 50-й сесії генеральної асамблеї оон

Шановний пане Голово! Шановний пане Генеральний секретар! Дозвольте на­самперед привітати Голову 56-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй пана Хан Сень-Су з обранням на цей високий і відповідальний пост. Від імені Української делегації хочу запевнити Вас у підтримці і щиро побажати успіху.

Користуючись нагодою, радий також відзначити плідну працю Вашого попере­дника пана Гарі Голкері, чия політична мудрість і дипломатичний хист дозволили позначити 55-ту сесію Генеральної Асамблеї багатьма важливими результатами.

Пане Голово!

Рік тому на Саміті Тисячоліття ми, представники народів світу, відчували себе провісниками нового часу. На тій незабутній зустрічі у стінах ООН прозвучали слова, що дали людству надію на побудову нової і справедливої моделі міжнародних відносин в двадцять першому сторіччі. Свобода. Рівність. Солідарність. Терпимість. Взаємна відповідальність. Ці фундаментальні цінності, закріплені Декларацією Тисячоліття, окреслили шлях, яким людство має прямувати в нову добу.

Однак, прагнучи вдихнути свіже повітря майбутнього, ми ковтнули важкий подих попелища і пилу. 11 вересня 2001 року сучасний світ було жорстоко поранено. За­гибель невинних людей здригнула кожного, хто сповідує фундаментальні загаль­нолюдські цінності життя і свободи. Терористичні акти в Сполучених Штатах Америки продемонстрували, що одним з ключових викликів сьогодення є примат ненависті, що не має ані релігійної, ані етнічної, ані мовної приналежності. Ця небезпека вимагає негайної та чіткої міжнародної реакції.

Поділяючи біль американського народу, Україна повністю підтримує рішучість Сполучених Штатів дати належну відсіч виконавцям, покровителям і натхненникам терористичних актів. Ми без жодних вагань приєдналися до світової антитерорис- тичної коаліції, оскільки розуміємо необхідність об'єднати зусилля міжнародного співтовариства перед новими загрозами. Військова кампанія в Афганістані, націлена на осердя світового тероризму, є першим етапом і необхідною складовою цих зусиль.

Водночас очевидним є і те, що заручником терористів став афганський народ, який переживає глибоку гуманітарну катастрофу. В кінцевому підсумку цю катастрофу не можна буде припинити без вжиття політико-дипломатичних методів для врегулю­вання ситуації. Україна вітає діяльність Генерального секретаря пана Кофі Аннана та його Спеціального представника пана Лахдара Брахімі і підтримує їхній конструкти­вний внесок у стабілізацію становища в Афганістані. На наше переконання, вагомого політичного імпульсу слід надати й подальшому зміцненню та вдосконаленню між- народно-правових механізмів у сфері боротьби з тероризмом.

На цьому тлі принципове значення має якнайшвидше завершення розробки Все­осяжної Конвенції про боротьбу з тероризмом. Спільній меті подолання міжнародного тероризму підпорядковані й ініціативи, висунуті Україною в рамках ООН. Мені вельми приємно відзначити, що пропозиція нашої держави скликати засідання Ради Безпеки ООН на рівні міністрів закордонних справ, присвячене антитерористичній пробле­матиці, знайшла одностайну підтримку. Переконаний, що в ході цієї зустрічі будуть зроблені відповідальні кроки до визначення основних шляхів і необхідних методів антитерористичної боротьби.

Глобальною відповіддю на виклики тероризму мало б також стати створення міжнародної універсальної структури, покликаної доповнити національні зусилля відповідними заходами на міжнародному рівні. Це має бути не черговий бюрократи­чний організм, а дієвий механізм, який сприятиме об'єднанню міжнародних дій у цій сфері.

На пошану до тисяч загиблих людей і задля згуртування наших подальших дій від імені Уряду України пропоную проголосити 11 вересня Днем боротьби з міжнародним тероризмом. Вірю, що ця пропозиція знайде підтримку Генеральної Асамблеї, яка своїм рішенням утвердить цей знак нашої пам'яті, єдності і рішучості.

Пане Голово!

Україна вітає цьогорічне ювілейне рішення про присудження Нобелівської премії миру Організації Об'єднаних Націй та її Генеральному секретареві пану Кофі Аннану. Саме такий лідер потрібен Об'єднаним Націям сьогодні, коли вони стоять перед но­вими глобальними викликами.

Чи готові ми до боротьби з цими викликами? Чи пов'ною мірою усвідомлюємо, що загострення ситуації в світі в першу чергу зумовлене глибинними причинами існуючої міжнародної нерівності? І нарешті - якою в історії Організації залишиться згадка про 56-ту сесію Генеральної Асамблеї - як про сесію, що поклала край епосі ілюзій, чи як про форум консолідації і об'єднання сім'ї ООН?

ООН вступає у новий період своєї історії. Єдність політичної волі, активний і випереджувальний характер дій на підтримку міжнародного миру і безпеки, системність економічної, соціальної та гуманітарної політики — ось ключові орієнтири її діяльності

в цьому новому вимірі. Послаблення провідної ролі Організації у вирішенні питань міжнародної безпеки, глобального економічного і соціального розвитку здатне при­звести до непередбачуваних катаклізмів. Тому Україна твердо переконана, що у стратегічній площині першочерговим завданням ООН постає зміцнення її статусу як стрижня сучасної системи міжнародних відносин.

Терористичні акти в Сполучених Штатах об'єднали і консолідували міжнародне співтовариство. Однак невже потрібна загибель тисяч невинних людей, щоб світова політична еліта нарешті усвідомила життєву необхідність згуртованості власних дій?

З нашої точки зору, сенс лідерства ООН має полягати в першу чергу в ефективному реагуванні на сучасні виклики безпеці як глобального, так і регіонального характеру.

Утвердження такої ролі неможливе без вдосконалення моделі прийняття та імпле­ментації рішень на міжнародному рівні. Тому моя держава виступає на підтримку активного реформування Ради Безпеки ООН. Під реформуванням розуміємо не роз­хитування підвалин роботи РБ, а навпаки - їхнє зміцнення через глибше відображення сучасних світових реалій.

Цього року Україна завершує своє членство в Раді Безпеки. Втім, вона не зали­шиться стороннім спостерігачем трансформації цього ключового органу ООН. Вірю, що здобутий нами досвід дозволить бути корисними у просуванні процесу пере­творень.

Ми послідовно виступатимемо за необхідність покращання методів роботи Ради Безпеки і розширення її кількісного складу.

Як представниця Східної Європи Україна буде активно домагатися додаткового місця в РБ для цього регіону, що належно і справедливо відображатиме його зростаючі і динамічні інтереси.

На наш погляд, особливу увагу слід також звернути на філософію миротворчої діяльності ООН і санкційну проблематику. Упродовж багатьох років Україна, яка сьогодні належить до першої десятки країн-постачальників миротворчих операцій, послідовно виступала за розвиток ефективних превентивних механізмів ООН.

На Самітах Тисячоліття та Ради Безпеки у вересні минулого року Президент України Леонід Кучма наголосив на потребі розробки стратегії ООН із всебічного попере­дження конфліктів на основі широкого застосування превентивної дипломатії. Мені приємно відзначити, що рекомендації щодо попередження конфліктів, висловлені у червневій доповіді Генерального секретаря Кофі Аннана, перегукуються з пропози­ціями Президента України. Вважаємо, що на цьому напрямі ООН володіє необхідним досвідом і ресурсами для підвищення своєї ролі, зокрема через створення регіона­льних центрів з мандатом моніторингу за потенційними джерелами конфліктів, а також через активніше використання операцій превентивного розгортання.

Щодо проблеми санкцій, то ми виступаємо за розробку зваженої та збалансованої методики їхнього запровадження, імплементації та скасування. Цей критичний важіль впливу не повинен перетворюватися на політичний бумеранг.

Ми також упевнені у нагальній потребі подальшої консолідації міжнародних зусиль у справі контролю над озброєннями, роззброєння та нерозповсюдження зброї масо­вого знищення.

Реалістично оцінюючи можливості Другої Конференції із прискорення набрання чинності Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, ми сподіваємося, що її результатом стане розширення кола учасників Договору, ратифікованого нами у 2000 році.

Хочу також відзначити, що у грудні цього року Україна завершує виконання останнього, третього етапу ліквідації стратегічних озброєнь за Договором про СНО-1.

30 жовтня в Україні була ліквідована остання шахтна пускова установка міжконтинентальних балістичних ракет. Тим самим було перегорнуто одну з важливих сторінок в історії ядерного роззброєння. Ми готові і надалі робити свій внесок до за­безпечення ефективності системи стратегічної стабільності у світі.

Пане Голово!

Україна виступає за подальше вироблення універсального підходу ООН до проблем забезпечення сталого розвитку і подолання бідності у світі. Сподіваємося, що підсумки запланованої на 2002 рік Міжнародної конференції з фінансування розвитку стануть практичним внеском у справу мобілізації національних та міжнародних ресурсів на вирішення цих проблем. На наш погляд, активну роль у цій роботі повинна відігравати Економічна і Соціальна Рада ООН як головний координуючий орган діяльності Орга­нізації в економічній, соціальній та гуманітарній сферах. Користуючись нагодою, хочу висловити вдячність усім державам, які підтримали Україну на виборах до ЕКОСОР, і запевнити у нашій готовності зробити конструктивний внесок у його діяльність.

Ми також маємо намір докладати практичних зусиль для вирішення комплексу проблем охорони навколишнього середовища. Як держава, що досі відчуває біль Чорнобильської трагедії, Україна розраховує на подальше активне залучення Програми розвитку ООН та інших органів оперативної організації діяльності Організації до подолання довготривалих наслідків цієї катастрофи.

Не менш руйнівними за фізичні катаклізми Україна вважає катастрофи культурні і духовні. Культурна мозаїка світу — це найбільш дорогоцінний і крихкий скарб, подарований людству. Тому, як і більшість держав-членів ООН, Україна різко засуджує гайнування безцінних релігійних пам'яток в Афганістані на Балканах, в інших регіонах світу і вбачає в них брутальне порушення фундаментальних прав людини та чинних міжнародних норм. Україна має за честь виступити співавтором проекту резолюції Генеральної Асамблеї щодо проголошення 2002 року роком ООН із захисту світової культурної спадщини і закликає міжнародне співтовариство підтримати цей наміри. Активні дії на захист історичної і культурної спадщини людства — це не лише життєва потреба. Це — наш моральний обов'язок перед минулими і прийдешніми поколіннями.

Пане Голово!

2001 рік є ювілейним для нашої держави. 24 серпня вона відзначила десятиріччя Зоє незалежності. Це були десять років складних процесів, головним результатом яких є ствердження України як мирної незалежної європейської держави та досяг­нення сталого економічного зростання внаслідок послідовних ринкових реформ.

Моя держава є активним учасником європейських регіональних процесів. Вико­ристовуючи свій вплив, вона сприяє врегулюванню конфліктів у Абхазії (Грузія), Нагірному Карабасі, Азербайджані, та в Придністров'ї (Молдова), які загрожують безпеці на європейському просторі. Як член групи "Друзів Генерального секретаря ООН з Грузії Україна не приховує особливого занепокоєння з приводу повільного просування грузино-абхазького мирного процесу. Україна виступає з активних позицій у

справі врегулювання ситуації в Македонії. Розв'язання багатовікової балканської проблеми — це амбіційне і нагальне завдання для Європи нового сторіччя.

Ми також з тривогою відзначаємо зростання протягом останнього року напруги на Близькому Сході. Вся історія близькосхідного конфлікту переконує у тому, що розі­рвати його зачароване коло можна лише відмовившись від насильства і відновивши взаємну повагу та терпимість сторін конфлікту.

Пане Голово!

Організація Об'єднаних Націй відкриває новий складний етап своєї діяльності. Лише від нас залежить, якою вийде ООН з новітніх випробувань: згуртованою чи розхитаною. Вірю, що мудрість нашого форуму, виплекана десятиліттями важкої і відповідальної роботи, стане запорукою оптимістичного сценарію.

Дякую за увагу.

Нью-Йорк, 10 листопада 2001 року

Додаток 18