1.6 Найважливіші види шкіри та вимоги до них.

Шкіра – дерма шкури тварини, яка зберегла волокнисту структуру, але фізичні, фізико-механічні та хімічні властивості структурних елементів якої змінені в залежності від призначення. В основі класифікації шкіри лежить її призначення. Вимоги до матеріалів для виробів з шкіри складаються з споживних та виробничих(технологічних). Споживні властивості шкіри формуються впровадженням нових матеріалів і технологій, що вимагає глибокого знання їх властивостей.

Шкіра поділяється на класи:

1 - шкіра для взуття;

2 - шкіра шорно-седельна;

3 - шкіра технічна;

4 - шкіра галантерейна та для одягу.

Шкіра першого класу поділяється на групи:

- шкіра для низу взуття (підошвенна);

- шкіра для верху взуття.

В свою чергу за методом кріплення шкіру поділяють на типи:

- підошвенна: гвинто-шпилечна та нитково-клейова;

- для верху взуття: гвинто-шпилечна (5 видів) та нитково-клейова (22 види).

Шкіра другого класу поділяється на групи:

• шкіра для упряжі (3 типи);

• шкіра для спорядження (4 типи).

Шкіра третього класу поділяється на групи:

• шкіра для приводних пасів;

• шкіра різного технічного призначення (замша технічна, лайка ворсова протезна, для обклеювання апаратів тощо).

Шкіра четвертого класу поділяється на групи:

• шкіра для одягу;

• шкіра галантерейна (для рукавичок, для галантерейних і дорожніх речей тощо).

Шкіра для низу взуття (підошвенна) – жорсткий матеріал різних методів дублення. Вона повинна протистояти деформаціям стискування та згинання, стиранню у сухих і вологих умовах.

Товщину підошвенної шкіри вимірюють у точці Н, розташування якої визначено стандартом (рис. 1.7). Вона розташована на правій половині шкірі на відстані 200мм від хребтової лінії і на відстані 250мм від лінії дотичної до западин. Величину збіжистості вимірюють у точці О (збіжистість-зменшення товщини шкіри від хребтової лінії до поли та від огузка до воротка). Вона розташована на правій половині шкіри на 200мм нижче лінії АБ відокремлення воротка та на 150мм від лінії ДЕ відокремлення поли. Збіжистість визначають тільки для підошвенних шкур і юфті.

Рис.1.7.Знаходження стандартних точок.

Всі операції виробництва шкіри з шкур поділяють на підготовчі, дубильні та оздоблювальні (рис.1.8):

Цирконієве

Комбіно-ване

Хромовевее

Алюмінієве

Титанове

Жирове

Танідне

Методи дублення

Відмокання

Підготовчі операції

Обезволошення

Мездріння

Технологічні процеси виробництва шкіри з шкури

Сушіння

Тяжка

Оздоблювальні операції

Шліфування

Стругання

Облагородження

Розводка

Тиснен-ня

Жиру-вання

Лощення

Фарбу-вання

Проко-чування

Рис.1.8. Класифікація операцій виробництва шкіри

Шкіра для верху взуття - м’який матеріал різних методів дублення (табл.1.3). Вона повинна протистояти деформаціям впливу пилу та бруду, хімічних речовин, поту, води та підвищеної температури. Звичайно використовують:

Юфть. Буває рослинного та хромо-рослинного дублення. Широко використовують для деталей верха важкого взуття. Шкіра повинна бути нормально продубленною та прожированою, обробленою по всій площі, без брудних плям, без віддушистості та садки, з чистою бахтармою.

Шкіра хромова з шкур великої рогатої худоби повинна бути нормально продубленною та прожированою, обробленою по всій площі, без брудних плям, без слідів лощення, без залишків мездрі на бахтармі, м’якою та рівномірно пофарбованою. Кольорові шкіри повинні мати міцне фарбування та тонку плівку покривного фарбування.

Свиняча шкіра хромового дублення має великі та рідкорозташовані отвори від щетини, що вимагає додаткової обробки лицьової поверхні. Вона стійка до стирання і достатньо міцна.

Шеврет виробляють з овечих шкур. Має низькі механічні властивості. Він не стійкий до стирання.

Кінські шкіри хромового дублення відзначаються нерівномірною якістю та значною кількістю дефектів. За фізико-механічними властивостями вони поступаються шкірам зі шкур великої рогатої худоби.

Велюр швидко намокає і легко брудниться. Це м’який та гнучкий бархатистий матеріал з рівномірним густим ворсом. Його виробляють з опойка, виростка, козлини або свинячих шкур.

Нубук за зовнішнім виглядом нагадує замшу. Має натуральний або світлий колір. Його виробляють з хромового опойка або виростка шляхом шліфування лицьової поверхні, яка має невеликі пошкодження.

Замша не має лицьового шару, який зрізають при виробництві. Виготовляють жировим дубленням з шкур оленя, лося, опойка, овечок та диких кіз. Вона повинна бути добре продубленою та щільною, м’якою, з бархатистою поверхнею, стійкою до тертя та без відчутної різнотовщиності. Піддається пранню в холодній та гарячій(+60°С) воді з милом. Відзначається пористістю та повітряпроникністю.

Шевро та козлина хромового дублення мають характерний малюнок лицьової поверхні та хороші механічні властивості. За експлуатаційними властивостями поступається хромовому опойку. Шкіра м’яка, еластична, з красивим зовнішнім видом. При розмірі шкіри до 60дм² називають шевро, а при більшій - хромовою козлиною.

Спилок одержують з сітчастого шару дерми розпилюванням по товщині (роздвоєнням) голяка (голяк - напівфабрикат після згонки шерсті, мездріння та чистки лицьової поверхні перед дубленням). Він повинен бути рівномірно пофарбованим, з гладкою поверхнею, з стійким до тертя лицьовим покриттям. Поверхня повинна бути еластичною, блискучою, без поверхневих дефектів покриття з чіткою мерією, без зморшок. Найкращий вид – шкіра “лак-шевро“ з товщиною лакової плівки 0,06...0,07мм.

Товщину всіх видів шкір для верху взуття вимірюють у стандартній точці

Н (рис.1.9), яка знаходиться на відстані 75мм від хребтової лінії та на відстані 150мм від лінії дотичної до западини.

Рис.1.9. Знаходження стандартної точки.

Шкіра шорно-седельна повинна бути щільною, еластичною, міцною, повністю продубленою, рівномірно прожированою з красивим зовнішнім видом. Бахтарма повинна бути гладкою, чисто виструганою по всій площі. Таку шкіру використовують для виготовлення спорядження. Для виготовлення шорних виробів та протезів використовують сиром’ятну шкіру, яка повинна бути добре прожированою, пластичною, але не пухкою, з чистою бахтармою, стійкою до намокання, низьких температур та сонячних променів.

Таблиця 1.3.

Товщина шкір для верха взуття

Найменування шкіри	Товщина в стандартній точці, мм
	Тонка	Середня	Товста	Особливо товста
Шкіри хромові
Виросток	0,7...0,9	0,9...1,2	1,2...1,6	>1,6
Опоєк	0,6...0,8	0,8...1,1	1,1...1,4	>1,4
Яловка легка та бичок	-	1,2...1,6	1,6...2,0	-
Свинячі	0,6...0,9	0,9...1,2	1,2...1,6	>1,6
Шевро та козлина	0,5...0,7	0,7...1,0	1,0...1,3	>1,3
Шеврет	0,8...0,9	0,9...1,2	>1,2	-
Жеребок	0,6...0,7	0,7...1,0	>1,0	-
Кінські передини	0,7...0,9	0,9...1,2	1,2...1,6	-
Шкіра собача	0.6...0,7	0,7...1,0	>1,0	-
Шкіра лакова	0,7...0,9	0,9...1,1	1,1...1,3	-
Замша взуттєва	0,4...0,7	0,7...1,1	1.1...1,5	-
Зміцнений шеврет	0,7...1,0	-	>1,0	-
Велюр підвищеної якості
З виростка	0,7...0,9	0,9...1,2	1,2...1,6	>1,6
З свинячої шкіри	0,7...0,9	0,9...1,2	1,2...1,6	>1,6
З опойка	0,5...0,8	0,8...1,1	1,1...1,4	>1,4
З козлини	0,4...0,7	0,7...1,0	1,0...1,0	-

Шкіра технічна поділяється на види:

для деталей машин – виробляється тільки зі шкір великої рогатої худоби і повинна бути високоміцною, сильножированою, з гладкою лицьовою поверхнею, ворсистою у розрізі. Може бути кольоровою. Для обклеювання апаратури використовують спилок овчини.

для приводних пасів – виробляється зі шкір великої рогатої худоби (чепраків) і повинна бути високоміцною, щільною, з високою пружністю та рівномірною по товщині.

Шкіра для одягу повинна бути м’якою, добре продубленою, нормально прожированою, з гладкою лицьовою поверхнею, з чистою бахтармою, з хорошою тягучістю. Вона виробляється хромовим або комбінованим дубленням з овечих шкур(шеврет для одягу). По товщині буває тонкою(0,6...0,9мм) та середньою(0,9...1,2мм). Фарбування повинно бути рівномірним по площі, без плям, стійким до сухого і вологого тертя.

Шкіра для галантерейних виробів повинна бути стійкою до вологи, тертя і світла, еластичною, приємною на дотик, з гладкою бахтармою. Вона призначена для виготовлення галантерейних і дорожніх виробів та рукавичок. Її виробляють з опойка, виростка, овчини, козлика тощо рослинним, хромовим або комбінованим дубленням. Крім того використовують:

лайку - шкіра з шкур кіз, овечок і собак видублена алюмінієвими квасцями з використанням борошна, солі та жовтків;

замшу – шкіра з шкур оленя, лося, опойка, кіз та овечок видублена жирами.