3.2.3 Оцінка і контроль якості гумового взуття

Діючі нормативні документи ключають вимоги до зовнішнього виду, розмірів, фізико-механічних та експлуатаційних властивостей. З фізико-механічних властивостей гумового взуття нормується: товщина гуми, межа міцності при розтягування та відносне видовження, стираємість підошвенної гуми, міцність окремих частин взуття, водонепроникність, відсутність тріщин лакової плівки при розтягування гуми на 20%.

Сортність гумового взуття визначають зовнішнім оглядом. Всі відхилення розмірів і зовнішнього вигляду нормуються стандартом. В стандарти включені гарантійні сроки обміну (в днях з моменту продажу).

3.3 Валяне взуття

Цінні властивості валяного взуття пояснюються особливою структурою його стінок складених з переплутаних і зчеплених одне з одним волокон вовни. Низька теплопровідність речовини вовни, повітряні вкраплення в структурі волокон і повітря між волокнами вовни визначають здатність захищати ноги від температурного впливу.

В залежності від виду вовни використовуємої для виробництва валяне взуття буває грубововняне (повстяне) та напівгрубововняне (фетрове). Найбільш практичне значення має повстяне взуття.

3.3.1 Загальна характеристика валяного взуття.

В основі виробництва валяного взуття лежить здатність волокон збиватись і звалюватись при механічних впливах у кислому середовищі, в присутності вологи і при підвищеній температурі.

Для повстяного взуття використовують вовну овечок і кіз, шерсть рогатої худоби та інших тварин, відходи вовняних ниток і тканин. Для фетрового взуття використовують натуральну овечу напівгрубу вовну з додаванням козячого пуху, відходів вовнопрядильних фабрик та, інколи, штапельного віскозного волокна.

3.3.2 Асортимент валяного взуття

Основним видом валяного грубововняного взуття є валяні чоботи (валянки). За товщиною стінок і вагою вони бувають важкими, середніми (звичайними) та тонкими. Важкі валянки найбільш поширені через свої виняткові теплозахисні властивості. Тонкі валяні чоботи експлуатують, переважно з галошами.

За статево-віковим призначення грубововняні валяні чоботи поділяються на чоловічі, жіночі та дитячі (шкільні та дошкільні). Фетрове валяне взуття відрізняється кращим зовнішнім видом. Таке взуття виготовляють у вигляді чобіт і ботів. Боти експлуатують з галошами.

В основу нумерації валяного взуття приймають довжину сліда колодки у сантиметрах. Інтервал довжина сліду між сусідніми номерами – 1см. Для фетрового взуття нумерацію здійснюю за системою прийнятою для шкіряного взуття. Чоловіче грубововняне і фетрове взуття виготовляють №26...№ 32; жіноче грубововняне та фетрове № 23... № 26, дитяче грубововняне № 20... №22, дитяче дошкільне грубововняне № 18, 19.

Артикули вовняного взуття складаються з чотирьох цифр та однієї – двох літер.

Цифри позначають:

Перша, друга – вид і відрізняючи властивості валяного взуття;

Третя, четверта – номер взуття.

Літерна частина артикула позначає: Н – нефарбоване, К – фарбоване, Ж – жіноче, Ш – шкільне.

3.3.3 Оцінка і контроль якості валяного взуття

Вимоги до якості встановлені для зовнішнього виду, розміру, ваги, товщини стінок, відхилень в розмірах, складу волокна, показників фізичних властивостей.

Валяне взуття повинне бути добре і рівномірно ущільнене з рівномірною товщиною стінок. Лицьова сторона повинна бути очищеною від пилу та домішок. Фарбування повинне бути міцним і відповідати затвердженим еталонам. Верх халяв повинен бути обрізаний рівно так, щоб передня частина була вищою за задню на 10...20 мм.

Допуск на довжину ступні встановлений у межах – 3... +5мм. Висота: чоловічих чобіт № 26...32 встановлена у межах 440...500мм. з інтервалом 10 мм між сусідніми номерами, жіночих № 23...27 – 350...430 мм з інтервалом 20 мм між сусідніми номерами, дитячих № 13...32 – 170...300мм з інтервалом 10...20 мм.

Норми мінімальної товщини стінок валяного взуття диференційовані в залежності від статево-вікового призначення та ваги (за вагою поділяються на товсті, середні та тонкі).

Склад волокон залежить від статево-вікового призначення валяного взуття.

Сортність валяного взуття визначається за сукупністю дефектів у найгіршій напівпарі. Основні дефекти: різні відтінки головки і халяви, рослинні домішки, недостатня міцність фарбування для умов сухого тертя, місцеві западини, рубці на поверхні тощо.

До 1-го сорту відносять валяне взуття у якому не більше двох дефектів, що не погіршують експлуатаційні властивості та зовнішній вид. До 2-го сорту відносять валяне взуття у якому не більше чотирьох дефектів.