3.1 Шкіряне взуття
Шкіряне, комбіноване, текстильне і фетрове взуття та взуття з верхом з штучної шкіри об’єднують під загальною назвою „шкіряне взуття”.
Таке взуття відзначається складністю та розмаїттям видів, фасонів та розмірів. Воно класифікується за такими основними ознаками:
цільове та статево-вікове призначення;
спосіб виробництва;
види і конструкція верха;
матеріал і колір верха:
матеріал підошви;
складність моделі;
розмір (довжина і повнота):
метод кріплення підошви;
висота підбора;
Цільове призначення взуття характеризує умови і сезон його експлуатації. За умовами експлуатації взуття поділяється на побутове (повсякденне і модельне), домашнє, дорожнє, взуття для людей похилого віку, спеціальне, виробниче (професіональне), спортивне, ортопедичне тощо.
Спеціальне – взуття для захисту ніг від певних видів небезпечних впливів для виготовлення якого використовують матеріали і деталі із захисними властивостями;
Виробниче (професіональне) – взуття для захисту ніг без використання матеріалів і деталей із захисними властивостями (рибацькі та болотні чоботи тощо);
Спортивне – взуття випускають в асортименті, що відповідає вимогам окремих видів спорту:
Ортопедичне – взуття, яке враховує паталогічні зміни окремих ділянок ноги;
Профілактичне – взуття, яке попереджає розвиток патологічних відхилень або змін.
За сезоном експлуатації взуття буває зимовим, осіннім – весняним, літнім та цілорічним.
За статевовіковим призначенням взуття, поділяють на групи: чоловіче, жіноче, хлопчаче, дівоче, для школярів і школярок, дошкільне, мало дитяче, для ясельного віку та пінетки.
За способом виробництва взуття поділяють на взуття механічного та ручного виробництва.
Натуральна шкіра для верха взуття характеризується м’якістю та невеликою товщиною і класифікується за певними ознаками (рис. 3.2).
Рис. 3.2 Класифікація шкіри для верха взуття.
Для виготовлення взуття використовують:
шевро – тонка високоякісна шкіра із шкур кіз хромового метода дублення для верху модельного взуття;
шеврет – м‘яка еластична шкіра із шкур овець для верху кімнатного і легкого літнього взуття;
замша – дуже м’яка шкіра із шкур оленів та кіз жирового метода дублення для витонченого взуття, галантерейних виробів і деталей музичних інструментів;
хромова шкіра зі свинячих шкур – груба, жорстка і використовується для одягу та деталей взуття.
За матеріалом і кольором верху побутове взуття поділяється на:
Юфтеве взуття. Призначене для експлуатації у важких умовах. Форма взуття та декоративні елементи верха мають другорядне значення. Таке взуття виробляють чоловічим, жіночим, хлопчаковим, шкільним і дитячим.
Хромове взуття. Призначене для всіх статево-вікових груп (таб. 3.2). Найважливіша ознака – вид хромової шкіри та її колір.
Таблиця 3.2
Асортимент хромового взуття
|
Статево вікове призначення взуття |
Масове |
Модельне | ||
|
Кількість видів |
Види |
Кількість видів |
Види | |
|
Чоловіче |
10 |
Чоботи, ботинки, напівботинки, туфлі, сандалії, сандалети, чув які, спортивні туфлі, кімнатні туфлі, дорожні туфлі |
2 |
Ботинки, напівботинки |
|
Жіноче |
13 |
Чоботи, чобітки, ботинки, напівботинки, туфлі, туфлі літні відкриті, сандалії, сандалети, опанки, чув’яки, спортивні туфлі, дорожні туфлі |
6 |
Чобітки, ботинки, напівботинки, туфлі, туфлі літні відкриті, опанки |
|
Дівоче |
8 |
Ботинки, напівботинки, туфлі, туфлі літні відкриті, сандалії, сандалети, чув’яки, спортивні туфлі |
2 |
Напівботинки, туфлі |
|
Хлопчаче |
7 |
Чоботи, ботинки, напівботинки, туфлі літні відкриті, сандалії, сандалети, чув’які
|
- |
- |
|
Шкільне і дитяче |
11 |
Чоботи, ботинки, папівботинки, туфлі, туфлі літні відкриті, сандалії, сандалети, чув’яки, спортивні туфлі, кімнатні туфлі |
- |
- |
|
Гусарики, пінетки |
7 |
Чобітки, ботинки, напівботинки, туфлі, сандалії, сандалети, ботинки-пінетки |
- |
- |
Взуття комбіноване має вужчий асортимент ніж хромове взуття. Комбіноване взуття випускають чоловіче, жіноче, дівоче, хлопчаче та шкільне. Текстильне взуття випускають для всіх статево-вікових груп. Взуття з верхом з штучної шкіри випускають чоловіче, жіноче, дівоче, хлопчаче та шкільне у вигляді відкритих літніх туфель.
Фетрове взуття випускають для всіх статево-вікових груп широким асортиментом.
За матеріалом і методом кріплення підошв шкіряне взуття буває: з шкіряною, гумовою пористою, гумово непористою,повстяною та полімерною підошвою. За методом кріплення підошв шкіряне взуття буває:
для шкіряних підошв – рантове, рантовопрошивне, клеєве, дерев’яношпилечне, гвинтове, прошивне;
для гумових підошв – цвяхове, гвинтове, клейове, рантове, рантопрошивне, сандальне, нитково-клейове.
Найбільше цінується рантовий метод кріплення (рис.3.3).
Рантовий метод кріплення
а – з відкритою порізкою підошви; б – з закритою порізкою підошви.
1 – заготовка; 2 – устілка; 3 – простилка; 4 – губа рантової устілки; 5 – рант; 6 – підошва; 7 ниткові шви.
а
б
Допельний (напівсандальний метод кріплення): 1- заготовка;
2 – підкладка; 3 – устілка; 4 – підошва; 5 – рант; 6 – натковий шов.
Сандальний метод кріплення: 1 – заготовка; 2 – рант; 3 підошва; 4 – нитковий шов.
Рантово-клейовий метод кріплення:
1 – заготовка; 2 – устілка; 3 – рант; 4 – простилка; 5 – підошва; 6 – текс; 7 – нитковий шов
Рантово-прошивний метод кріплення: 1 – заготовка; 2 – устілка; 3 – простилка; 4 – підошва; 5 – рант; 6 – текс; 7 – нитковий шов.
Метод парко: 1 – заготовка; 2 – устілка; 3 – рант; 4 – простилка; 5 – підошва; 6 – нитковий шов.
Виворотний метод: 1- заготовка; 2 підошва; 3 – нитковий шов.
Гвинтовий метод кріплення : 1 – заготовка; 2 – обводка; 3 – устілка; 4 – простилка; 5 – підошва; 6 текст.
Цвяховий метод кріплення:
1 – заготовка; 2 – устілка; 3 – прстилка; 4 – підошва; 5 – текс; 6 – цвях.
Клейовий метод кріплення:
1 – заготовка; 2 – устілка;
3 – простилка; 4 – підошва;
5 – затяжний текс.
Метод гарячої вулканізації:
1 – заготовка4 2 – комбінована устілка; 3 – підошва; 4 – простилка; 5 – затяжний текс.
Дерев‘яношпилечний метод кріплення
1 – заготовка; 2 – устілка; 3 – простилка; 4 – підошва; 5 – дерев‘яна шпилька; 6 – текс;; 7 – гвинт.
Прошивний метод кріплення:
1 – заготовка; 2 – устілка; 3 – простилка; 4 – підошва; 5 – затяжний текс; 6 – нитковий шов.
Рантово-скобочний метод кріплення:
1 – заготовка; 2 – устілка; 3 – простилка; 4 – підошва; 5 – рант; 6 – текс; 7 – скоба; 8 – нитка.
Строчено-рантовий метод кріплення:
1 – заготовка; 2 – устілка; 3 – простилка; 4 – рант; 5 – підошва; 6 – ниткові шви.
Строчено-клейовий метод кріплення:
1 – заготовка; 2 – устілка; 3 – простилка; 4 – платформа; 5 – обтяжка; 6 – підошва; 7 – ниткові шви.
Рис. 3.3 Способи кріплення підошв.
За складністю моделі поділяють на хромові ботинки і напівботинки, хромові туфлі, кімнатні та дорожні туфлі, чув’яки. Ознаки, що визначають поділ шкіряного взуття по складності моделі верха регламентуються відповідними нормативними документами. В загальних рисах виділяють такі способи ускладнення моделей верха взуття (рис.3.4).
Рис.3.4 Способи оздоблення взуття
1 – бейками, 2-кантиками, 3 – перфорацією, 4 – м’яким бантом, 5 – продіванням шкіряної стрічки, 6 – бизиком на союзці та декоративним швом на союзці та берцях.
За висотою підбори (рос.каблуки) бувають: низькими (до29 мм.), середніми (до 40мм), високим (до 60мм) та особливо високим (більше 60мм). За формою вони бувають прямими, шпилькою, клиновидні тощо.