- •Товарознавство непродовольчих товарів
- •Передмова
- •1.Шкіра і хутро
- •Хімічний склад і будова шкур.
- •1.2 Сировина для виробництва шкіри
- •1.3 Сировина для хутряного та овчино-шубного виробництва
- •Зимові види хутряної сировини
- •Весняні види хутряної сировини
- •1.4 Консервування та зберігання сировини
- •Зберігання сировини
- •1.5 Сортування та оцінка якості сировини
- •1.6 Найважливіші види шкіри та вимоги до них.
- •1.7 Найважливіші види хутра та вимоги до них.
- •1.8 Оцінка якості шкіри та хутра і визначення сортності.
- •1.9. Упакування, маркування, транспортування та зберігання шкіри та хутра.
- •2. Матеріали для взуття
- •2.1 Шкіра натуральна
- •2.2 Штучні матеріали для взуття
- •2.2.1 Штучна шкіра
- •2.2.2 Mаркування, сортування, упакування, транспортування штучних шкір
- •2.3. Текстильні матеріали для взуття
- •2.3.1 Тканини для взуття
- •2.3.2 Неткані матеріали
- •2.3.3 Повсть і фетр
- •2.3.4 Сортування, упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів для взуття
- •3. Взуття
- •3.1 Шкіряне взуття
- •3.1.1 Види і деталі взуття
- •3.1.2 Асортимент шкіряного взуття.
- •3.1.3. Допоміжні матеріали і фурнітура.
- •Текстильні допоміжні матеріали.
- •Фурнітура металева та пластмасова
- •3.1.4. Оцінка і контроль якості шкіряного взуття
- •3.2. Гумове взуття
- •3.2.1 Загальна характеристика і методи виготовлення гумового взуття
- •3.2.2. Асортимент гумового взуття
- •3.2.3 Оцінка і контроль якості гумового взуття
- •3.3 Валяне взуття
- •3.3.1 Загальна характеристика валяного взуття.
- •3.3.2 Асортимент валяного взуття
- •3.3.3 Оцінка і контроль якості валяного взуття
- •3.4. Маркування, упакування, транспортування та зберігання взуття.
- •Питання для самоконтролю
- •4. Швейно – трикотажні товари
- •4.1 Одяг
- •4.2 Білизна
- •4.3 Головні убори.
- •5.Галантерейні товари
- •Призначення
- •Гардинно-тюлеві вироби
- •Мереживо
- •5.4 Товари швейної галантереї
- •Швейна галантерея з художнім розписом
- •5.5. Парасолі
- •Парасолі
- •5.6. Товари шкіряної галантереї
- •Товари шкіряної галантереї
- •5.7. Галантерейні товари із пластичних мас
- •Галантерейні товари із пластичних мас
- •Для жіночого одягу
- •Для чоловічого одягу
- •5.8. Металеві галантерейні товари
- •Товари металевої галантереї
- •5.9. Дзеркала
- •Способи виробництва килимів
- •Питання для самоконтролю:
- •6.Товари культурно-побутового призначення
- •6.1. Шкільно-письмові та канцелярські товари
- •6.2. Іграшки.
- •6.3. Товари для спорту і туризму.
- •6.4. Риболовні товари.
- •6.5. Музичні товари.
- •6.6. Побутові годинники
- •6.7. Побутова радіоелектронна апаратура
- •6.8. Фото- і кінотовари.
- •Питання для самоконтролю.
- •7. Меблеві товари
- •8. Товари господарського и побутового призначення
- •8.1 Товари побутової хімії
- •Прально-миючі та чистячи засоби
- •8.2 Лакофарбові товари
- •8.3 Товари для чистки і догляду за предметами домашнього побуту і виробами особистого користування
- •Товари для догляду за житлом, садом і городом
- •8.4 Побутові вироби з пластмас, скляні та керамічні
- •8.5 Металогосподарські товари
- •Металевий посуд
- •Питання для самоконтролю
- •9. Парфумерно-косметичні товари
- •10. Ювелірні товари
- •11. Технологічне та енергетичне обладнання, інструменти і підшипники
- •11.1. Металообробне устаткування
- •11.2. Ковальсько-пресове устаткування
- •11.3. Деревообробне устаткування
- •11.4. Енергетичне устаткування
- •11.4.1. Насоси
- •11.4.2. Компресори
- •11.4.3. Вентилятори
- •11.4.4. Калорифери
- •11.5. Підшипники
- •11.6. Інструменти
- •11.6.1. Металорізальний інструмент
- •Свердла
- •Зенкери
- •Розвертки
- •Протяжки
- •Зуборізальний інструмент
- •Різьбонарізний інструмент
- •11.6.2. Ковальський інструмент
- •11.6.3. Слюсарний інструмент
- •11.6.4. Деревообробний інструмент
- •11.6.5. Вимірювальний інструмент
- •Маркування, упакування, транспортування та зберігання інструментів
- •11.6.6. Абразивний інструмент
- •12. Енергетичне та загальнопромислове обладнання, електричні машини
- •12.1 Електротехнічні товари
- •12.1.1 Провідникові вироби
- •12.1.2 Електроустановочні вироби.
- •Маркування ступеню захисту електроустановочних виробів
- •12.1.3 Джерела світла
- •12.1.4 Електроосвітлювальна арматура
- •12.1.5 Електронагрівальні прилади
- •12.1.6 Машини для обробки білизни
- •Класифікація побутових пральних машин (дсту 2721-94)
- •12.7 Машини для зберігання та обробки продуктів
- •12.1.8 Машини для прибирання приміщень
- •12.1.9 Машина для підтримання мікроклімату
- •12.1.10 Машини для шиття і в'язання
- •12.1.11 Машини для механізації робіт по господарству
- •12.1.12 Хімічні джерела струму
- •12.1.13 Трансформатори
- •12.1.14 Електричні машини
- •Електричні машини змінного струму
- •Електричні машини постійного струму
- •12.1.15 Зварювальне обладнання
- •12.2 Контрольно-вимірювальні прилади
- •Умовні позначення основних характеристик електровимірювальних приладів
- •Показник Умовне позначення
- •12.2.1 Прилади для вимірювання температури
- •Робочі параметри рідинних термометрів
- •Робочі параметри манометричних термометрів
- •12.2.2 Прилади для вимірювання тиску
- •Співвідношення між одиницями тиску
- •12.2.3 Прилади для вимірювання витрат
- •12.2.4 Електровимірювальні прилади
- •13. Прилади промислової електроніки
- •13.1 Електровакуумні прилади
- •13.2 Резістори
- •13.4 Конденсатори
- •13.5 Напівпровідникові прилади
- •Мікромодулі
- •Інтегральні мікросхеми
- •Мікропроцесор
- •Питання для самоконтролю
- •Література
11.3. Деревообробне устаткування
До деревообробного устаткування відносять дереворіжучі верстати (для механічної обробки деревини) та устаткування для виготовлення напівфабрикатів і виробів (пиломатеріали, фанера, будівельні деталі, меблі, музичні інструменти, деталі транспортних засобів тощо).
Дереворіжучі верстати мають багато спільного з металорізальними. Специфічність полягає у призначенні та властивостях оброблюваного матеріалу. Їх класифікують за ознаками:
- за ступенем універсальності поділяються на:
універсальні – виконують різні за характером і розмірами роботи;
спеціалізовані – виконують тільки певну роботу, розміри якої можуть змінюватись шляхом регулювання;
спеціальні – виконують тільки обробку з певними розмірами.
- за ступенем автоматизації поділяються на:
ручні – механізований тільки головний робочий рух;
напівавтомати – частина головних і допоміжних циклових операцій автоматизована;
автомати – всі головні та допоміжні циклові операції автоматизовані.
- за точністю поділяються на класи: низької точності (Н), середньої точності (С), підвищеної точності (П), особливо точні (О).
- за призначенням: для розкроювання, для чорнової обробки, для чистової обробки.
Для деревообробного устаткування широкого використання застосовують літерно-цифрове маркування. Літери позначають найменування та основну ознаку верстата, а цифри – один з основних параметрів верстата (оброблюваної деталі) або номер чергової моделі:
Лісопильні рами:
вертикальні – Р
вертикальні двохповерхові – 2Р
горизонтальні – РГ
Стрічкопильні верстати (інструмент – стрічкова пилка надіта на шківи):
столярні – ЛС
ділильні – ЛД
для поздовжнього розпилювання колод – ЛБ
Круглопильні поздовжні (інструмент – круглі (циркулярні) пилки):
з подачею на возку – ЦДТ
для розпилювання пиломатеріалів – ПД
для прирізки – ЦДК
Круглопильні поперечні:
балансирні – ЦДГ
маятникові – ЦМЕ
супортні (з прямолінійним переміщенням пилки) – ЦПА
Поперечнопильні (стругальні):
фуговальні – СФ
рейсмусові – СР
фрезерні – Ф
фуговальні рейсмусові - ФР
Шипорізні верстати:
для рамного шипа: - ШО (односторонні)
ШД (двохсторонні)
для ящичного прямого шипа – ШП
для шипа типу «ластівчин хвіст» - ШЛХ
Свердлувальні – СВ
Токарні – Т
Свердлувально-фрезерні (паз овальні) – СВП
Довбувальний ланцюговий – ДЦ
Шліфувальні:
стрічковий з рухомим столом – ШЛПС
шліфувальний – ШЛ
Круглополочні – КП
Наприклад:
ЛД125-1 верстат стрічкопильний (ЛД) з пильними шківами діаметром 125см, першої моделі;
С2Р12-2 верстат рейсмусовий двохсторонній (С2Р) з максимальною шириною обробки 1200мм (12) другої моделі.
11.4. Енергетичне устаткування
Воно призначене для перетворення (конверсії) одного виду енергії в інший. До нього відносять агрегати для теплових електростанцій, двигуни внутрішнього згоряння, насоси, вакуумні насоси, компресори, вентилятори тощо.
11.4.1. Насоси
Насоси являють собою гідравлічні машини, що перетворюють різні види механічної енергії в механічну енергію рідини. Вони поділяються на насоси об’ємної та динамічної дії.
До насосів об’ємної дії (витискування) відносять поршневі, шестеренчасті, радіальні роторні, радіально-плунжерні тощо. Вони характеризуються об’ємною подачею (мз/с, мз/год, л/с), тиском (МПа, кг/см2) або висотою стовпа рідини (м) піднімаємого під впливом тиску та коефіцієнтом корисної дії.
Поршневі насоси призначені для подачі води та інших рідин і являють собою найпростіші гідромашини із зворотно-поступальним рухом поршня.
Шестеренчасті насоси широко використовують в будівельній, землерийній та авіаційній техніці. Вони відзначаються простотою конструкції, малими габаритами і масою, надійністю та довговічністю. Розвивають тиск до 20МПа (200 кг/см2) і продуктивність до 500 л/хв..
Лопастні (пластинчасті) насоси використовують для подачі робочої рідини в гідросистему металорізальних верстатів. За конструкцією бувають одинарними (11 типорозмірів) та здвоєними (63 типорозміри). Розвивають тиск до 7МПа (70 кг/см2) і продуктивність 5…200 л/хв..
Радіальні роторні насоси використовують для подачі робочої рідини в гідросистеми ковальсько-пресового устаткування та будівельної техніки. Вони бувають регульованими за продуктивністю (тип НП), з електрогідравлічним дистанційним управлінням (тип НПМ), з гідравлічним управлінням (тип НПС), з ручним механічним управлінням (тип НПР) та регульовані за тиском (тип НПД). Розвивають тиск до 20 МПа (200 кг/см2) і продуктивність 0,25…6,6 л/с.
Радіально-плунжерні насоси випускають та тиск до 25МПа (250 кг/см2) і продуктивність до 1000 л/хв..
Маркування насосів об’ємної дії літерно-цифрове умовне (шестеренчасті: Г11-2, НШ; лопастні: Г12-1, 5Г12-2, 50Г12-1 тощо). Поршневі насоси мають літерно-цифрове трьохелементне маркування - літерами позначають конструкцію насоса або його призначення.
До насосів динамічної дії відносять центробіжні, осьові та шнекові.
Центробіжні класифікують за такими ознаками:
за числом робочих коліс: одно- та багатоколісні;
за конструкцією колеса: закритого або відкритого типів;
за напором: низкьонапірні (до 20м), середньонапірні (20…60м), високонапірні (більше 60м);
за розташуванням вала: горизонтальні, вертикальні;
за способом відводу рідини: спіральні, кільцеві;
за родом рідини, що перекачується: водні, кислотні, каналізаційні, землесосні.
Осьові насоси відзначаються дуже високою продуктивністю, але малим напором. Для збільшення напору їх виконують двох- або трьохступінчастими.
Шнекові насоси (насоси тертя) найчастіше використовують для перекачування в’язких рідин з малим напором.
Для більшості насосів прийняте літерно-цифрове маркування:
літери позначають конструкцію насоса або його призначення (КМ – консольний моноблочний центробіжний, В – вертикальний нерегулюємий, ВР – вертикальний регулюємий, ОРГ – осьовий регулюємий горизонтальний, БМ – для паперової маси, Ф – фекальний, НП – плунжерний, Х – для хімічної рідини центробіжний тощо);
перша група цифр – номінальна подача;
друга група цифр – номінальний напір.
Вакуумні насоси призначені для відкачування газів з закритих об’ємів. Будь-яка вакуумна установка складається з двох насосів: форвакуумного (попереднього вакууму) та високого вакууму (до 10-6Па). Найбільш поширені форвакуумні механічні ротаційні насоси типів ВН-494, ВН-461, ВН-1, ВН-6 тощо. Високо вакуумні насоси бувають механічної дії, дифузійними та електророзрядними.