Тема 8. Форма держави

Зміст теми:

Поняття форми держави. Складові елементи форми держави. Форма правління. Монархія і республіка як форми правління. Історичні типи монархій. Східна деспотія. Дружинна, ранньофеодальна, станово-представницька, абсолютна, конституційна монархії. Теократична монархія. Монархії у сучасному світі. Необмежені монархії. Обмежені монархії. Способи передачі влади. Парламентські монархії. Розподіл владних повноважень у парламентських монархіях. Правовий статус монарха. Дуалістичні монархії. Історичні форми республік. Рабовласницькі аристократична і демократична республіки. Феодальні республіки. Капіталістичні республіки. Республіканська форма правління у сучасних державах. Парламентські республіки. Специфіка розподілу владних повноважень між органами державної влади у парламентській державі. Президентські республіки. Розподіл владних повноважень у президентських республіках. Змішані форми республіки.

Територіально-політичний устрій і організація публічної влади. Поняття форми територіального устрою держави. Класифікація форм державного устрою. Прості і складні форми державного устрою. Конституційне закріплення адміністративно-територіального поділу. Унітарні держави. Ознаки унітарної держави. Принципи адміністративно-територіального поділу унітарної держави. Федерація. Відмінні риси федерації. Розподіл компетенції. Конфедерація. Міждержавні об’єднання. Автономія. Політична автономія.

Поняття політичного режиму. Державний режим. Вплив режиму на форму держави і державний устрій. Демократичні режими. Ознаки демократичних режимів. Недемократичні режими. Авторитарний, тоталітарний, фашистський режими. „Хвилі демократизації”. Політичні режими в транзитних суспільствах. Стадії демократизації.

Питання для обговорення на семінарському занятті:

1. Поняття та структура форми держави.

2. Форма державного правління.

3. Конституційна монархія як форма правління.

4. Необмежені монархії у сучасному світі.

5. Республіканська форма правління у сучасному світі.

6. Форми державного устрою.

7. Види політичних режимів.

8. Зміни у формі правління і формі державного устрою із змінами політичного режиму.

9. Закономірності переходу від недемократичних до демократичних режимів.

10. «Хвилі демократизації».

Тематика рефератів:

1. Історичні типи монархій.

2. Основні механізми трансформацій політичних режимів.

Література:

1. Бостан С.М. Історичні засади форми політико-територіального устрою та перспективи її розвитку // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – № 3. – С. 18 – 28.

2. Бостан С.М. Форма правління сучасної держави. Проблеми історії, теорії, практики. – Запоріжжя, 2005.

3. Колісник В. Форми використання національно-етнічного чинника в системі територіальної організації держави // Вісник АПрН України. – 2002. – № 4. – С. 34 – 44.

4. Орлов А.Г. Президентские республики в Латинской Америке. – М.: МГИМО, 1995.

5. Михайлова С.Ю. Классическая и современная концепции конфедерации // Правовая политика и правовая жизнь. – 2005. – № 1. – С. 141 – 150.

6. Мишин А.А. Государственное право зарубежных стран. – М., 1993.

7. Телешун С.О.Поняття державного устрою України. Проблеми теорії і практики // Право України. – 2000. – № 6. – С. 14 – 19.

8. Чиркин В.Е., Рябов С.В., Тихонов А.А. Формы государства в странах Латинской Америки. – М.: Наука. – 1982.

9. Шаповал В.М. Форма держави у трьох „іпостасях” // Державний лад країн світу. – К., 1999.

Тезаурус:

Авторитарний режим – різновид недемократичного політичного режиму, при якому влада здійснюється обмеженим колом осіб і не контролюється народом; А. р. притаманні прояви вождізму, культу особи, придушення інакодумців.

Асиметрична федерація – федерація, суб’єкти якої мають різний правовий статус.

Внутрішня форма держави – те ж, що політичний режим (див. Форма держави, Зовнішня форма держави).

Демократичний режим – політичний режим, при якому народ широко залучається до управління державою шляхом безпосередньої або представницької демократії. Д. р. притаманна багатопартійна система, політичний плюралізм, проголошення і дотримання прав і свобод громадян.

Деспотичний режим – один із різновидів недемократичних режимів; при Д. р. влада здійснюється каральними методами і негуманними засобами; характерною рисою Д. р. є свавілля правителів і безправ’я підданих.

Домінантно-сегментарна форма держави – одна з форм держави за класифікацією, запропонованою Є. Чіркіним. Д.-с. ф. д. – це проміжна сходинка між монократичною і полікратичною формами (див.). у ній зберігаються певні елементи поділу влад і розподіл ролей між органами держави, але немає балансу між гілками влади, не діє система стримувань і противаг. Дана форма притаманна дуалістичній монархії або напівпарламентській монархії (Йорданія, Непал, Марокко) або суперпрезидентській республіці (Латинська Америка, Тропічна Африка). Суб’єкти федерації при Д.-с. ф. д. мають обмежені права, автономія урізана. Методи управління переважно авторитарні, компроміс не застосовується. У політичній системі затверджується багатопартійність, але партії підпорядковані правлячій і великої ролі у політичному житті не відіграють (Індонезія). Найчастіше це олігархічна державна форма.

Дуалістична монархія – різновид обмеженої монархії (див.), в якій влада має двоїстий характер: монарх виражає інтереси аристократії і призначає верхню палату парламенту, нижня палата виборна і відбиває інтереси буржуазії (Марокко, Йорданія).

Дуалістичний федералізм – форма організації управління федеративною державою, при якій жорстко розмежовані предмети відання між федерацією і її суб’єктами. Кожний з них має чітко фіксовану компетенцію і не втручається у справи іншого. Пор. із кооперативним федералізмом (див.).

Зовнішня форма держави – те ж, що форма правління і форма державного устрою (див. Форма держави, Внутрішня форма держави).

Змішана республіка – республіканська форма правління з елементами президентської і парламентської республіки. Наприклад, поряд із сильним президентом, який водночас є главою держави, у формуванні уряду бере участь і парламент (затверджує кандидатури міністрів, запропоновані президентом). При цьому уряд несе відповідальність не лише перед президентом, а і перед парламентом. Інший варіант З. р. – підвищена роль глави держави, підвищена самостійність уряду.

З. р. встановлюються головним чином у державах, у яких недавно були скасувані недемократичні режими. (Україна, Польща, Португалія, Болгарія, Росія).

Імперія – держава, утворена насильницьким способом, шляхом завоювань інших народів, перетворення раніше незалежних держав у колонії (наприклад, Британська імперія).

Інкорпорація – держава, утворена внаслідок історично не виправданого приєднання однієї держави до іншої (наприклад, українські землі у складі Речі Посполитої).

Конституційна монархія – див. Монархія обмежена.

Конфедерація – вид міждержавного об’єднання, якому притаманні такі особливості:

- збереження за державами, які об’єдналися, суверенітету майже у повному обсязі. Вони зберігають свої власні державні органи, громадянство, конституцію, законодавство, самостійно здійснюють державну владу на своїй території;

- К. створюється на договірній основі, отже, має добровільний характер;

- для досягнення мети, задля якої була створена К., формуються необхідні органи управління, які можуть приймати управлінські рішення і нормативні акти по обмеженому колу питань;

- відсутність єдиного громадянства і єдиної території;

- суверенітет належить кожному із членів К.;

- рекомендаційний характер актів органів К.; для набуття ними чинності потрібно схвалення вищими органами суб’єктів об’єднання;

- відсутність спільної конфедеративної власності, податків; фінансові кошти утворюються за згодою суб’єктів;

- здійснення оборони К. союзною армією, яка складається з військових формувань суб’єктів К.;

- право сецесії (див.).

К. є тимчасовим, нестійким об’єднанням, тому з часом вона або розпадається, або перетворюються на федерацію.

Кооперативний федералізм – форма організації управління федеративною державою, при якій діє принцип взаємного доповнення і взаємовигідної співпраці федерації і її суб’єктів, солідарної відповідальності у сфері спільного відання. Пор. із дуалістичним федералізмом (див.).

Ліберально-демократичний режим – один із демократичних режимів; при Л.-д. р. формально проголошена рівність громадян реалізується на практиці.

Мафіозно-кримінальний режим – один із недемократичних режимів; влада при М.-к. р. здійснюється в умовах повного беззаконня за допомогою кримінальних структур терористично-кримінальними методами.

Міждержавні об’єднання – союзи держав, створені на основі міждержавного договору, як мають на меті економічну, політичну, військову та ін. інтеграцію держав.

Міністеріалізм (система кабінету) – система здійснення державної влади (як правило, у країнах з двопартійною системою або багатопартійною системою з однією домінуючою партією), при якій юридично парламент здійснює контроль за урядом, а фактично уряд, що складається з лідерів партій, які отримали більшість у парламенті, через партійні фракції контролює парламент.

Монархія – це форма правління, при якій верховна влада цілком або частково належить представникові правлячої династії – монарху. Монархічна влада має особливий порядок легітимації: вона передається у спадок на безстроковий термін незалежно від волі народу.

Монархія необмежена – форма правління з концентрацією всієї влади в руках монарха. Характеризується відсутністю прав і свобод особи, поділу влади на гілки (Бруней, Судан). Історичними типами Н. о. є, наприклад, східна деспотія, абсолютна, теократична монархія.

Монархія обмежена (конституційна) – монархія, в якій влада монарха обмежена виборним органом – парламентом, тобто у М. о. існує розподіл повноважень між одноосібним і колегіальним органами. Різновидами М. о. є парламентська монархія (див.) і дуалістична (див.).

Монократична форма держави – одна з форм держави за класифікацією, запропонованою Є. Чіркіним. Характеризується такими особливостями:

- державна влада знаходиться у руках одного центру (монарх, дуче, каудільйо, фюрер, військова рада та ін.);

- централізація державного устрою (наприклад, офіційне збереження федерації, адміністративна опіка над місцевими виборними органами з боку призначених із центру чиновників та ін.);

- авторитарні методи управління;

- всі гілки влади знаходяться в одних руках (наприклад, радянська республіка).

Див. Домінантно-сегментарна форма держави, Полікратична форма держави.

Національна федерація – федеративна форма державного устрою, в якій кордони суб’єктів федерації співпадають з кордонами компактного проживання національностей (Югославія, Російська Федерація).

Національно-культурна автономія – право національних меншин держави користуватися рідною мовою, навчатися цією мовою, розвивати свої національні звичаї, традиції, культурні установи тощо.

Парламентська монархія – різновид обмеженої монархії (див.), якій притаманні такі риси:

- монарх не має повноти влади; він є главою і символом держави;

- уряд призначається парламентом;

- уряд очолює прем’єр-міністр;

- у ряді випадків монарх зберігає право призначати і усувати міністрів;

- монарх має право вето у відношенні до прийнятих парламентом актів;

- акти монарха підлягають скріпленню підписом відповідного міністра (контрасигнатура);

- парламент регулює окремі питання особистого життя монарха.

Парламентська республіка – різновид республіканської форми правління. Характеризується зверхністю парламенту і відповідальністю перед ним уряду (Італія, ФРН, Австрія). Уряд формується парламентом із лідерів партій, які перемогли на виборах. Формальною ознакою П. р. є посада прем’єр-міністра, якого призначає парламент. Парламент може винести вотум недовіри всьому складу уряду або окремому його члену, що призводить до усунення з посади міністра або всього складу уряду. Президент обирається парламентом, формально наділений значними повноваженнями, але здійснювати їх може лише зі згоди уряду. Нормативні акти, видані президентом, набувають чинності після ухвалення їх урядом або затвердження парламентом. Президент має право розпуску парламенту.

Полікратична форма держави – одна з форм держави за класифікацією, запропонованою Є. Чіркіним. Характеризується такими особливостями:

- чіткий поділ влад;

- існування декількох центрів влади, але жодна з гілок не може придушувати іншу;

- розвинене місцеве самоврядування;

- кооперативна модель федерації (див.);

- демократичні методи управління, коли встановлені реальні гарантії прав особи;

- примус, якщо він застосовується, має легітимну підтримку суспільства.

Президентська республіка – різновид республіканської форми правління, при якій президент є самостійною державною фігурою і наділений реальними владними повноваженнями. Існує 2 моделі П. р.:

1). Президент є главою держави і главою уряду (США, Мексика, Бразилія). Президент формує уряд, який є відповідальним перед ним (при контролі з боку парламенту); має право вето на закони, які приймаються парламентом; є головнокомандуючим, оголошує військовий або надзвичайний стан. Але президент позбавлений права розпуску парламенту. Парламент наділений правом імпічменту.

2). Президент є главою держави, але не має статусу глави уряду. При президенті утворюється система органів – державних і суспільних, – які сприяють йому у виконанні повноважень глави держави і гаранта Конституції.

Регіоналізм – наділення автономних утворень унітарної держави правом приймати своє законодавство (АРК в Україні, Каталонія в Іспанії).

Республіка – форма правління, при якій верховна влада належить обраним на певний термін органам влади.

Сецесія – право суб’єкта федерації на вихід із її складу в односторонньому порядку, без згоди інших суб’єктів.

Симетрична федерація – федерація, суб’єкти якої мають однаковий правовий статус і однакові повноваження.

Система кабінету – те ж, що міністеріалізм (див.).

Територіальна федерація – федеративна форма державного устрою, в якій кордони суб’єктів федерації встановлені таким чином, щоб суб’єкти були приблизно рівними за територією, кількістю населення, економічною потужністю тощо (США, Мексика).

Тиранічний режим – різновид недемократичного політичного режиму, для якого характерні узурпація влади тираном і жорсткі методи її здійснення.

Тоталітарний режим – різновид недемократичного політичного режиму, основу якого складає всевладдя держави, тобто повний її контроль над суспільством.

Унітарна держава – форма державного устрою, при якому в державі діють єдині уряд, законодавство, судова система при наявності в її складі адміністративно-територіальних одиниць, що не мають політичної самостійності.

Фашистський режим – різновид недемократичного політичного режиму, для якого характерні шовінізм в офіційній державній ідеології і бездушність у відношенні до „ворогів нації”.

Федерація – складна союзна держава, заснована на договорі або конституції, яка має у складі інші державні утворення (суб’єкти федерації).

Форма держави – це організація державної влади в єдності трьох форм: правління, державного устрою і політичного режиму.

Форма державного устрою – це спосіб територіальної організації держави, тобто елемент форми держави, який характеризує адміністративно-територіальну будову держави і взаємовідносини між її складовими частинами, центральними і місцевими органами влади. Див. Форма держави.

Форма політичного режиму – це сукупність засобів і шляхів здійснення державної влади, тобто елемент форми держави, який характеризує зміст влади, її характер, взаємовідносини влади з населенням. Див. Форма держави.

Форма правління – це організація вищої влади в державі, тобто елемент форми держави, який характеризує, як влаштовані і діють владні структури. Див. Форма держави.

Фузія – держава, утворена внаслідок історично виправданого і закономірного возз’єднання.