- •Основна література до курсу:
- •Тема 1. Предмет і метод теорії держави і права
- •Тема 2. Ознаки держави
- •Тема 3. Походження держави
- •Тема 4. Сутність держави. Основні концепції сучасної держави
- •Тема 5. Типи держави
- •Тема 6. Функції держави
- •Тема 7. Механізм держави
- •Тема 8. Форма держави
- •Тема 9. Держава у політичній системі суспільства
- •Тема 10. Основні концепції праворозуміння. Сутність, принципи і функції права
- •Тема 11. Право в системі соціальних норм
- •Тема 12. Норми права
- •Тема 13. Форми (джерела) права
- •Тема 14. Правотворчість
- •Тема 15. Система права
- •Тема 16. Правова система
- •Тема 17. Основні правові системи сучасності
- •Тема 18. Правовідносини. Юридичні факти
- •Тема 19. Реалізація права
- •Тема 20. Колізії та прогалини у праві
- •Тема 21. Тлумачення права
- •Тема 22. Юридична техніка
- •Тема 23. Правомірна поведінка, правосвідомість і правова культура
- •Тема 24. Правопорушення. Юридична відповідальність
- •Тема 25. Механізм правового регулювання. Законність і правопорядок
- •Тема 26. Правова держава і громадянське суспільство
- •Тема 27. Інститут прав і свобод людини
- •Алфавітний покажчик термінів і понять
- •Питання до екзамену:
Тема 18. Правовідносини. Юридичні факти
Зміст теми:
Правовідносини як різновид суспільних відносин. Особливості правовідносин. Склад правовідносин. Суб’єкти правовідносин. Фізичні особи. Поняття і особливості юридичних осіб. Держава як суб’єкт правовідносин. Специфіка суспільних організацій як суб’єктів правовідносин. Соціальні спільноти як суб’єкти правовідносин. Правосуб’єктність. Правоздатність і дієздатність фізичних осіб. Неповна і часткова дієздатність. Причини і підстави обмеження дієздатності. Трансдієздатність. Деліктоздатність. Компетенція юридичних осіб. Порядок виникнення і припинення компетенції юридичних осіб.
Зміст правовідносин. Юридичний і фактичний зміст правовідносин. Суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Управомочені і зобов’язані суб’єкти. Форми юридичного обов’язку.
Об’єкти правовідносин. Моністична теорія об’єктів правовідносин. Плюралістична теорія об’єктів правовідносин.
Види правовідносин. Регулятивні правовідносини. Охоронні правовідносини. Класифікація правовідносин за галузями права. Матеріально-правові і процесуальні правовідносини. Публічно-правові і приватноправові правовідносини. Абсолютні і відносні правовідносини. Активні і пасивні правовідносини.
Поняття юридичних фактів. Юридичні факти і правовідносини. Класифікація юридичних фактів. Критерії класифікації. Правоутворюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі юридичні факти. Юридично значущі дії. Правомірні і неправомірні дії. Бездіяльність. Діяння. Юридичний акт. Юридичний вчинок. Юридично значущі події і стани. Фактичний склад. Завершений і незавершений фактичний склад. Простий і складний фактичний склад. Встановлення юридичних фактів.
Питання для обговорення на семінарському занятті:
Поняття і ознаки правовідносин.
Види і структура правовідносин.
Об’єкти та суб’єкти правовідносин.
Правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. Правосуб’єктність.
Поняття і види юридичних фактів.
Юридичні презумпції.
Юридичні фікції.
Тематика рефератів:
Юридичні фікції.
Склад і зміст правовідносин.
Література:
1. Борисова В. Теорії сутності юридичної особи: історія і сучасність // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 4. – С. 117 – 130.
2. Головченко В., Головченко О. Теоретико-прикладні аспекти правоздатності та суб’єктивних прав особи // Право України. – 2009. – № 2. – С. 82 – 88.
2. Завальний А. Юридичні факти: історичні та сучасні аспекти розуміння // Право України. – 2006. – № 1. – С. 113 – 116.
2. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права // Право України. – 2003. – № 7. – С. 29 – 33.
3. Котюк І., Котюк О. Правовідносини // Історія України. – 2003. – № 41. – С. 19 – 22.
4. Максимов С. Суб’єкт права в філософсько-антропологічному вимірі // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 4. – С. 170 – 178.
4. Омельченко В. Сутність юридичної особи в сучасних умовах // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 27 – 29.
5. Панько К.К. Фикции в уголовном праве и правоприменении. – Воронеж, 1998.
6. Правовідносини // Історія України. – 2002. – № 33 – 34. – С. 43 – 46.
7. Ульяновська О. Правові фікції і правові презумпції: єдність та відмінність // Право України. – 2005. – № 6. – С. 101 – 103.
8. Якимов А.Ю. Статус субъекта права (теоретические вопросы) // Государство и право. – 2003. – № 4. – С. 5 – 10.
Тезаурус:
Деліктоздатність – здатність нести відповідальність за порушення (делікти). Д. є пасивним боком дієздатності (див.) і залежить від віку і стану психіки. Д. не мають недієздатні (по цивільних справах), малолітні і неосудні (по адміністративних і кримінальних справах).
Дієздатність фізичної особи – це здатність самостійно здійснювати права і обов’язки. Д. ф. о. залежить від віку і стану психічного здоров’я
Дії юридично значущі – свідомо-вольові дії (відсутність дій), з якими закон пов’язує правові наслідки.
Компетенція юридичної особи – правоздатність і дієздатність (праводієздатність) юридичної особи. К. ю. о. виникає з моменту державної реєстрації юридичної особи і триває до моменту її припинення (ліквідації або реорганізації).
Матеріальний зміст правовідносин – поведінка сторін (дії або відсутність дії), пов’язані із реалізацією прав і обов’язків, що їм належать.
Об’єкт правовідносин – матеріальні (прибуток, власність) і нематеріальні (здоров’я, ділова репутація) блага, з приводу яких або заради чого суб’єкти вступають у правовий зв’язок.
Події юридично значущі – факти, які не залежать від волі суб’єкта (народження, смерть, настання повноліття, закінчення терміну позовної давності, стихійне лихо), але з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Правовідносин структура – це внутрішня будова і взаємозв’язок їх елементів. До складу правовідносин входять 3 елементи: суб’єкти (сторони, контрагенти), зміст (юридичний і матеріальний), об’єкт правовідносин (див.).
Правовідносини – це суспільні відносини, які охороняються державою і є соціально значущим зв’язком суб’єктів через права і обов’язки, передбачені нормами права.
Правоздатність – це передбачена нормами права здатність мати права і нести обов’язки. Закон наділяє П. всіх фізичних осіб незалежно від віку і стану здоров’я. П. виникає у момент народження і закінчується із смертю фізичної особи.
Презумпції юридичні – допущення про наявність обставин, що мають силу юридичних фактів (див.).
Стани юридично значущі – факти, що зумовлені фізіологічними процесами, а не волею суб’єкта (вагітність, хвороба, настання інвалідності), з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Фізичні особи – індивідуальні суб’єкти правовідносин: громадяни, іноземці, особи із подвійним громадянством, особи без громадянства.
Фікції юридичні – завідомо неістинні положення, які вносять визначеність у правове становище особи, у тому числі сприяють врегулюванню суспільних відносин за її участю (визнання особи без вісті відсутньою, померлою; визнання особи несудимою, якщо судимість була погашена).
Юридичний зміст правовідносин складають суб’єктивні права і юридичні обов’язки суб’єктів правовідносин.
Юридичні особи – колективні суб’єкти правовідносин: підприємства, організації, установи. Ю. о. мають 3 основні ознаки: організаційну єдність, відокремлене майно і здатність вступати у правовідносини від власного імені, у тому числі як позивач і відповідач.
Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.