Тема 5. Типи держави

Зміст теми:

Типологія держави. Формаційна типологія держав. Рабовласницька, феодальна, капіталістична держави як експлуататорські. Новий тип держави – соціалістична держава. Відмінність соціалістичної держави від попередніх типів держав.

Цивілізаційна типологія держави. Критерії класифікації держав за цивілізаційною приналежністю. Первинні і вторинні держави, їхня специфіка.

Політико-правовий підхід до типології держави. Станова держава. Сучасна представницька держава. Сучасна цивілізована держава.

Ідеологічний підхід до класифікації держави. Теократична держава. Клерикальна держава. Світська держава. Атеїстична держава.

Питання для обговорення на семінарському занятті:

1. Поняття і критерії типології держав.

2. Типологія держав з позицій формаційного підходу.

3. Цивілізаційний підхід до типології держав.

4. Політико-правовий підхід до типології держав.

5. Ідеологічний підхід до типології держав.

Тематика рефератів:

1. Порівняння основних підходів до типології держав.

2. Суспільно-економічні формації і держава.

Література:

1. Сарторі Дж. Порівняльна конституційна інженерія. Дослідження структур, мотивів і результатів. Пер. з 2-го англ. вид. – К.: АртЕк, 2001.

2. Хабибулин А.Г., Рахимов Р.А. Идеодогическая деятельность государства и типология государственности. – СПб., 1998.

Тезаурус:

Ідеологічний підхід до типології держав – підхід, запропонований сучасною московською дослідницею Л.О. Морозовою. За критерій класифікації вона обрала ідеологічний чинник, зокрема, становище релігії у державі. За таким критерієм Л.О. Морозова виділила 4 типи держав: теократичну, клерикальну, світську, атеїстичну.

У теократичній державі органи управління державою і церквою співпадають. Світська і релігійна влада знаходиться в одних руках. Державна релігія є обов’язковою, інші конфесії заборонені. В клерикальній державі юридично закріплена наявність державної релігії, церква не відділена від держави. Але інші конфесії хоча і відділені від держави, однак не заборонені. У світській державі жодна релігія не визнається як державна. Церква відділена від держави, освіта відділена від церкви. У таких державах юридично закріплена свобода віросповідання, разом із тим не переслідується атеїзм. Всі конфесії рівноправні. В атеїстичних державах проголошена свобода совісті; фактично у таких державах спостерігається войовничий атеїзм, а віруючі переслідуються.

Політико-правовий підхід до типології держав – підхід, запропонований сучасним вченим Г.В. Назаренком. За критерій типології обрані особливості державно-правової системи, які характеризують правове становище різних верств населення і засоби захисту соціального статусу громадян. Автор виділяє 3 типи держав: станову, представницьку і цивілізовану держави.

Станова держава законодавчо закріплює і захищає формальну нерівність різних класів і станів, а також привілеї різних соціальних груп всередині стану. Це рабовласницькі і феодальні держави.

Сучасна представницька держава законодавчо закріплює формальну рівність громадян. Цьому типу держави притаманне проголошення формальної рівності громадян, яке фактично не може бути гарантовано і забезпечено для тих, хто не в змозі скористатися послугами адвокатів, не користується довір’ям поліції і не має зв’язків у суспільстві.

Цивілізована держава формується як така, що може подолати формалізм проголошених правових можливостей за допомогою системи соціальних гарантій, які включають в себе всебічну підтримку соціально слабих верств населення.

Типологія держав – термін, який використовується для позначення найбільш загальних (типових) рис різних держав, які дають можливість визначити типову приналежність держави, тобто її спорідненість з іншими державами.

Формаційна класифікація типів держав – класифікація держав, запропонована К. Марксом, Ф. Енгельсом, продовжена В.І. Леніним. В основі типології лежить вчення про суспільно-економічні формації, яких виділяють 5: первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну, комуністичну. Держава з’являється на етапі переходу до рабовласницької формації і існує, за К. Марксом і Ф. Енгельсом, до перемоги комунізму. Отже, виділяються 3 типи держав: рабовласницька, феодальна, капіталістична. В.І. Ленін уточнив, що держава існує на ранній стадії комунізму – при соціалізмі; це історично останній тип держави. Соціалістична держава, на відміну від попередніх типів, – антиексплуататорська. Див. Класи, Класова теорія виникнення держави.

Цивілізаційна класифікація типів держав – класифікація держав, запропонована А. Тойнбі, Д. Ростоу та ін. В основу Ц. к. покладені такі чинники, як культура, релігія, національна самобутність, технології тощо. Отже, тип держави тут визначається не так економічними, як культурними чинниками.

За характером організації державно-політичних інститутів держави поділяються на первинні і вторинні. Первинні (наприклад, Давній Єгипет, Арабський Халіфат) існували як політично-релігійні комплекси, в яких влада монарха сакралізувалася. Не існувало різниці між релігійною і світською владою. Таким державам притаманний низький рівень розвитку економіки, відсутність прав і свобод особи. У вторинних (Англія, Франція) держава виступає у суспільстві як елемент, підпорядкований культурно-релігійній системі, а влада монарха розглядається як прояв Божої волі. Для вторинних цивілізацій характерна чітка розмежованість між світською владою держави і релігійною владою церкви.