Тема 22. Юридична техніка

Зміст теми:

Поняття юридичної техніки. Роль юридичної техніки в юридичній науці і практиці. Законодавча і правозастосовча техніка. Зміст законодавчої техніки. Правила побудови нормативних актів. Правила оформлення актів. Засоби і прийоми формулювання норм права та інших нормативних приписів. Термінологічна точність, юридичні конструкції, правові дефініції, класифікації, відсилання, правові символи. Вимоги до мови і стилю нормативного правового акту. Правила опублікування нормативно-правових актів. Способи систематизації нормативно-правових актів як показник юридичної техніки. Зміст правозастосовчої техніки.

Техніко-правові категорії. Правова аксіома. Правова презумпція. Загальноправові і галузеві презумпції. Спростування презумпцій. Неспростовувані презумпції. Юридичні фікції. Призначення юридичних фікцій. Преюдиції. Юридичні конструкції.

Питання для обговорення на семінарському занятті:

1. Законодавча і правозастосовча техніка.

2. Правові аксіоми.

3. Правові презумпції.

4. Юридичні фікції.

5. Преюдиції.

6. Юридичні конструкції.

Тематика рефератів:

1. Вимоги до мови нормативних правових і правозастосовчих актів.

2. Техніко-правові категорії.

Література:

1. Власенко Н.А. Язык права. – Иркутск, 1997.

2. Кармазина К. Правові стилі (до історії питання) // Право України. – 2005. – № 10. – С. 125 – 127.

3. Кацавець Р. Культура думки і слова у професійній діяльності юриста // Право України. – 2009. – № 12. - . 144 – 148.

4. Керимов Д.А. Законодательная техника: Научно-методическое пособие. – М., 1998.

5. Керимов Д.А. Культура и законодательная техника. – М., 1998.

6. Лисюткин А.Б. Юридическая техника и правовые ошибки // Государство и право. – 2001. – № 11. – С. 22.

7. Панько К.К. Фикции в уголовном праве и правоприменении. – Воронеж, 1998.

8. Проблемы юридической техники. Сборник статей / Под ред. М.В. Баранова. – Н. Новгород, 2000.

9. Професійна лексика та юридична техніка як засоби професійного успіху юриста // Юридичний вісник України. – 2002. – 21-27 грудня. – С. 9.

10. Ульяновська О. Правові фікції та правові презумпції: єдність та відмінність // Право України. – 2005. – № 6. – С. 101 – 103.

11. Черданцев А.Ф. Логико-языковые феномены в правовой науке и практике. – Екатеринбург, 1993.

12. Язык закона / Под ред. А.С. Пиголкина. – М., 1990.

Тезаурус:

Галузеві презумпції – різновид правових презумпцій (див.); презумпція, яка не досягла рівня презумпцій-принципів і має галузеву приналежність: презумпція рівних часток майна членів подружжя, яке надбане у шлюбі; презумпція відмови позивача від своїх вимог при повторному нез’явленні до суду без поважних причин тощо.

Загальноправові презумпції – різновид правових презумпцій (див.); презумпція, яка є прийнятою у всіх або багатьох галузях права і яка фактично перетворилася на правовий принцип: презумпція добропорядності громадян, презумпція правосуб’єктності фізичних і юридичних осіб, які вступають у правовідносини.

Законодавча техніка – складова частина юридичної техніки (див.); З. т. включає:

• правила побудови нормативних правових актів;

• правила оформлення актів;

• правила і засоби формулювання норм права та інших правових передписань.

Правова аксіома – положення, яке приймається без доказів у юридичній науці і практиці, оскільки є очевидним, переконливим та істинним („закон не має зворотної сили”, „ніхто не може бути суддею у власній справі”, „суб’єктивному праву завжди відповідає юридичний обов’язок” тощо).

Правова презумпція – припущення про наявність чи відсутність певних фактів, засноване на зв’язку між фактами, які припускаються, і наявними фактами і підтверджене попереднім досвідом.

Правозастосовча техніка – складова частина юридичної техніки (див.); П. т. включає:

• правила оформлення і побудови правозастосовчих актів – протоколів, вироків, судових рішень тощо;

• способи легалізації документів;

• способи і прийоми тлумачення юридичних норм і нормативних правових актів;

• способи подолання колізій і прогалин у праві;

• способи процедурно-процесуального оформлення юридичної практики, у тому числі слідчої, оперативно-розшукової, судової, наглядової, арбітражної тощо.

Преюдиція – обов’язковість для всіх судів, які розглядають справу, прийняти без перевірки і доказів факти, раніше встановлені вироком або рішенням суду, яке набуло чинності.

Юридична конструкція – побудова нормативного матеріалу за типом зв’язку між його елементами (наприклад, склад правопорушення).

Юридична техніка – сукупність правил, прийомів, специфічних засобів підготовки, оформлення, публікації і систематизації нормативних правових актів та інших юридичних документів.

Юридична фікція – неіснуюче положення, яке, однак, визнається законодавством як існуюче і внаслідок цього набуває обов’язковості. Ю. ф. застосовується для уточнення правового статусу особи (визнання особи несудимою, якщо судимість була погашена; визнання без вісті пропалого померлим тощо).