Методичні вказівки щодо вступної частини:

Прийняти доповідь командира взводу про готовність до заняття. Заняття розпочинається з перевірки наявності та готовності студентів до занять.

Потім викладач оголошує тему, навчальну та виховну мету, доводить навчальні питання і послідовність їх відпрацювання, найменування теми доцільно записати на дошці. Перед тим, як приступити до викладання навчального матеріалу, необхідно вказати студентам на важливість заняття, на його роль в загальній військово-професійній підготовці, на його зв'язок з практикою.

Методичні вказівки щодо основної частині:

Приступаючи до відпрацювання питання викладач оголошує його, роз’ясняє, відповідає на запитання студентів, добивається єдиного розуміння поставленої мети.

Викладач з аудиторією проводить обговорення питань після пояснення матеріалу

На протязі всього заняття необхідно добиватися, того щоб студенти засвоїли призначення та будову групових та індивідуальних засобів заправки наземної техніки та літаючих апаратів та кораблів

1 Навчальне питання: Призначення, будова групових та індивідуальних засобів заправки наземної техніки

Приступаючи до відпрацювання питання викладач оголошує його, роз’ясняє, відповідає на запитання студентів, добивається єдиного розуміння поставленої мети.

Викладаючи матеріал використовувати ілюстраційний матеріал. Доведення матеріалу навчального питання проводити з використанням опорних конспектів, створенням проблемних ситуацій та інших методичних прийомів, які стимулюють підвищену зацікавленість студентів до вивчення навчального матеріалу.

В ході доведення питання основні положення дати під запис. Постійно підтримувати зв’язок з аудиторією.

По закінченню викладання матеріалу питання викликати 2-3 студентів для контролю засвоєння даного питання.

Польові, заправні пункти призначені для групової заправки пальним

колони з 20 і 10 гусеничних або колісних машин і називаються відповідно

ПЗП-20, ПЗП-10 (ПЗП-10-А).

Польові заправні пункти включають: штатні і табельні засоби служби пального; серійне устаткування служби пального, спеціальні вузли, що мають, в основному, допоміжне призначення.

Спеціальні вузли виготовляються силами військових частин або ремонтних частин і підрозділів служби.

Польові заправні пункти обладнуються протипожежними постами. Кожен пост включає:

вуглекислотний вогнегасник - 1 шт.;

азбестове покривало - 1 шт.;

лопату . - 1 шт;

ящик з піском - 1 шт.

На ділянці розгортання ПЗП-10 обладнується 2 пости, на ділянці

ПЗП-20 - 3 пости, на ділянці ПЗП-10А - I пост.

Технічна характеристика польових заправних пунктів

Показники	Од. вим.	ПЗП-20	ПЗП-10	ПЗП-10А
Кількість точок заправки	шт	20	10	10
Кількість РК на одну точку	шт	2	2	2
Відстань між точками	м	10	10	10
Ширина фронту заправки	м	190	90	90
Засіб перекачування		ПСГ- 160	МНУГ-80 МНУТ-60	АЦ-8,5-255Б АЦ-5-4320
Потужність	■			1
- загальна л/мин 2600	л/хв.	2600	1000	1000
- на одну точку заправки	л/хв	130	100	100
Місткість резервуара	м3 х шт.	25 х2	4 х 4 4 х 4	8,5 х 1, 5,5 х 1
Тонкість фільтрування |	мкм	15-20	15-20	15-20
Маса кг 1600	кг	1600	800	400
Час розгортання мин 60	хв	60	40	10
Розрахунок	чол 2	2	1	1

Найменування		Кількість на комплект
		ПЗП-20		ПЗП-10	ПЗП-10А
ПСГ-160	1
МНУГ-80 (60)			1
АЦ-8.5-255В					1
МР-25	2
МР-4				4
Регулятор тиску РД-4-1		2			1
Фільтр ФГН-60
Роздавальна гребінка 2-х рожк.
із з'єднанням на РС-25. ТК-100.
РТ-100		20
Те ж на ТК-75, РТ-75			10		10
Рукав напірний гладкий
Ду-100. L-10 м		19
Те ж Ду-75				9	9
Рукав роздавальний гладкий
L -9м 25мм	40		20		20
Крани роздавальні К-25		40		20	20
Перехідник ТК-100хРТ-100		4
Трійник із фланцями ТК-100	2		4
Трійник із фланцями ТК-7 5			1		1
Перехідник ТК-100 хТК-7 5			4
Стійка для підвіски кранів роздавальних кранів	20		10		10
Ремені для підвіски рукавів	40		20		20
Ш тир-прапорець	20		10		10
Хомути ТК-100	50		12
Прокладки ТК-100	60		20
Заглушки ТК-100	8		5
Хомути ТК-75			25		25
Заглушки ТК-75			7		7
Прокладки ТК-75			30		30
Прокладки гумові РС-25	50		30		30

Розгортання і згортання польових заправних пунктів

Кожен польовий заправний пункт має 2 варіанти розгортання. Вибір варіанту визначається умовами розгортання заправного пункту на місцевості, дотриманням вимог до маскування, можливостями під'їзду техніки і типом машин, що заправляються.

Для заправки колісної техніки ПЗП-10 і ПЗП-10А доцільно розгортати в одну лінію з під'єднуванням засобів перекачування в торець.

Технічні показники польових заправних пунктів не залежать від варіанту розгортання.

Розгортання ПЗП повинне проводитися без використання штатних і табельних засобів, що комплектують заправний пункт частини.

В процесі експлуатації ПЗП, розгортання, згортання, транспортування і зберігання його доцільно здійснювати без демонтажу на комплектуючі вузли. Необхідну розстиковку комунікацій проводити в місцях під'єднування фільтрів.

Після вибору майданчика для розгортання ПЗП визначається схема розгортання, проводиться розмітка траси, розчищення місць для гумовотканинних резервуарів і засобів перекачування, за наявності часу і засобів механізації резервуари обваловуються, поліпшуються під'їзні шляхи.

У напірному колекторі ПЗП-20 для обмеження в ньому тиску, перед фільтром, встановлюється регулятор тиску РД-4-1.

Необхідний тиск в напірному колекторі. ПЗП-10 і ПЗП-10А підтримується зміною частоти обертання валу насоса засобу перекачування.

Регулятор тиску РД-4-1 автоматично обмежує тиск з напірному колекторі в межах 1-4 кгс/см2.

Розгортання напірного колектора здійснюється шляхом його вивантаження з автомобіля, що рухається уздовж наміченої траси.

Вивантаження уручну проводиться командою з 4-х осіб, при механізованому вивантаженні (з використанням барабана з комплекту

ПСТР-100 - командою з 2-х осіб.

Кожна точка видачі пального повинна бути обладнана стійкою для установки 2-х роздаточних кранів, які заздалегідь розчохлюють.

Підставка стійки притискається до ґрунту роздаточною гребінкою колектора. Обидва роздаточні рукави Ду-25 згортаються в окремі бухти і укладаються біля гребінки.

Штир з прапорцем встановлюється з боку під'їзду техніки, що заправляється, на відстані 2-3 метрів від осі колектора і в 3-х метрах від роздаточної гребінки у напрямі руху машин.

Гумовотканинні резервуари розгортаються на підготовлених для них майданчиках, заповнюються пальним і підключаються до засобів перекачування, які в свою чергу під'єднуються до напірних комунікацій.

Згортання і завантаження напірного колектора на автомобіль проводиться в зворотній послідовності (при русі автомобіля заднім ходом). Роздаточні рукави з кранами заздалегідь укладаються уздовж колектора і прикріпляються до нього за допомогою кріпильних ременів.

Перед згортанням ПЗП необхідно злити пальне з напірних комунікацій (близько 800 л з ПЗП-20 і 400 л з ПЗП-10) в тару через один з кінців напірного колектора.

Другий кінець колектора підіймається від землі на висоту близько 1,5 м і у міру опорожнення укладається в кузов автомобіля.

При демонтажі ПЗП в місцях роз'ємів комунікацій повинні встановлюватися заглушки.

Дня транспортування устаткування польових заправних пунктів доцільно застосовувати бортові автомобілі і автоцистерни:

для ПЗП-20 - автомобілі ЗІЛ-131, Урал-4320 або автопричіп 2-ПН-2м;

для ПЗП-10 - автомобілі 3ИЛ-131, ГА5-66 або автопричіп 2-ПН-2м;

для ПЗП-10А - автопричіп 1-П-1,5.

На автопричіпах компактно вмонтовується основне устаткування ПЗП (барабан з напірним колектором і роздаточними рукавами, фільтр, лічильники і т.д.).