- •Тема 6. Ресурсне забезпечення підприємницької діяльності
- •6.1. Поняття, класифікація та структура персоналу підприємства.
- •6.2. Система управління персоналом.
- •6.3. Оцінка ефективності використання персоналу підприємства.
- •6.4. Сутність, класифікація та структура основних засобів. Облік та оцінка основних засобів.
- •6.5. Знос основних засобів. Амортизація та відтворення основних засобів.
- •6.6. Показники ефективності використання основних засобів та шляхи її підвищення.
- •6.7. Оборотні кошти: сутність, склад та структура. Нормування оборотних коштів.
6.3. Оцінка ефективності використання персоналу підприємства.
Рух кадрів на підприємстві характеризується за допомогою коефіцієнтів:
а) обороту робочої сили по прийому (Коп):
де Чп - чисельність прийнятих на роботу за відповідний період, чол.;
Чсп - середньоспискова чисельність працівників у цьому ж періоді, чол.;
б) обороту робочої сили по звільненню (Коз).'
де Чзв.заг - загальна чисельність звільнених за відповідний період з будь-яких причин, чол.;
в) коефіцієнту плинності (Кпл):
де Чзв - чисельність звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни або з інших причин, не пов'язаних з виробництвом, чол.
Економічний ефект від зниження плинності визначається через економію робочого часу та додатковий випуск продукції.
Економія робочого часу (Ечасу) визначається:
де t - втрати часу у зв'язку із плинністю, тобто час на заміщення необхідною робочою силою одного звільненого, днів. Додатковий випуск продукції (Вдод) обчислюється:
де Вплан - плановий виробіток на одного працюючого за один людино-день, грн.
Продуктивність праці - це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу.
Розрізняють продуктивність індивідуальної праці, яка відображає затрати лише живої праці працівників, і продуктивність суспільної праці, що відображає затрати праці живої та уречевленої.
Рівень продуктивності праці характеризується показником виробітку, який показує кількість продукції, що вироблена за одиницю часу.
Оберненим до виробітку є показник трудомісткості.
Планування продуктивності праці здійснюється методом прямого рахунку та пофакторним методом. Метод прямого рахунку передбачає визначення планового рівня продуктивності праці (Пп.пл) шляхом ділення запланованого обсягу випуску продукції у вартісному виразі або в натуральних одиницях (Nпл) на планову чисельність промислово-виробничого персоналу (Чпл):
Пофакторний метод передбачає розрахунок приросту продуктивності праці через економію чисельності працівників під впливом різних факторів.
Розрахунок планового рівня продуктивності праці здійснюється в декілька етапів.
І. Обчислення економії робочої сили під впливом техніко-економічних факторів. Ці фактори згруповані так:
1. Підвищення технічного рівня виробництва (механізація і автоматизація виробництва, застосування прогресивних технологій, модернізація обладнання, використання економічних видів сировини і матеріалів). Економія робочої сили під впливом цього фактора (Етехн.р) обчислюється:
де t1,t2 — трудомісткість виготовлення одиниці продукції відповідно до і після впровадження технічного заходу, н-год;
Nпл - плановий обсяг випуску продукції, натур, один.;
Фд - дійсний річний фонд робочого часу одного працівника в плановому році, год.;
Квн - коефіцієнт виконання норм;
Кч - коефіцієнт часу, який визначається шляхом ділення кількості місяців дії заходу в плановому році на 12.
2. Структурні зрушення у виробництві (зміна питомої ваги окремих видів продукції у виробничій програмі, зміна питомої ваги кооперованих поставок).
Зміна чисельності робітників у зв'язку із структурними зрушеннями у виробничій програмі (Естр.зр) визначається за формулою:
де Тб, Тпл - відповідно трудомісткість продукції в базовому і плановому періодах, н-год.;
Nпл - обсяг випуску продукції за планом, грн.
Зменшення чисельності робітників за рахунок збільшення питомої ваги кооперованих поставок (Екооп.п) розраховується за формулою:
де Пб, Ппл - питома вага кооперованих поставок відповідно в базовому і плановому періодах, %;
Чб - базова чисельність робітників, чол.
3. Вдосконалення управління, організації виробництва і праці (вдосконалення організаційної структури управління підприємством, впровадження нових методів організації праці, підвищення трудової дисципліни, зміна режиму роботи підприємства та ін.).
Економія чисельності працюючих завдяки вдосконаленню управління виробництвом (Евдоск-упр) визначається:
де ЧСд - сумарна чисельність керівників, спеціалістів і службовців у базовому періоді, чол.;
ЧСнорм - те ж саме по прогресивних нормах, прийнятих у плановому періоді, чол.
Економію чисельності робітників у результаті поліпшення використання робочого часу (Ероб.ч) можна обчислити:
де Дб, Дпл - число робочих днів, відпрацьованих у середньому одним робітником, відповідно, в базовому і плановому періодах:
Ч'пвп - вихідна чисельність ПВП, скоректована з врахуванням впливу структурних зрушень у виробництві, чол.;
Проб - питома вага робітників у базовій чисельності ПВП, %.
4. Зміна обсягу виробництва.
Відносне зменшення чисельності працівників при збільшенні обсягу виробництва (Ео.в.) визначається за формулою:
де Чб.ум-пост - базова чисельність умовно-постійного персоналу (ПВП мінус основні робітники), чол.;
N - приріст обсягу виробництва, %;
Чум-пост - приріст чисельності умовно-постійного персоналу, %.
5. Галузеві фактори (збільшення робочого періоду в сезонних виробництвах, зміна геологічних умов видобутку корисних копалин у добувних галузях, зміна процентів вмісту корисних компонентів у рудах).
Відносна економія робочої сили з даної групи факторів (Егал.ф) може визначатись за формулою:
де tб, tпл - трудомісткість видобутку або виробництва одиниці продукції в базових і планових умовах виробництва, н-год.;
Nпл - плановий обсяг виробництва, натур, один.;
Фпл - плановий фонд робочого часу одного робітника, год.
6. Введення в дію й освоєння нових об'єктів (цехів). Зміна чисельності робітників визначається як різниця між чисельністю, що планується для нових об'єктів (вона встановлюється на основі технічних проектів), і тією чисельністю, яка була б необхідна для випуску продукції на них при базовій продуктивності праці по підприємству в цілому.
Загальна економія чисельності працівників (Езаг) визначається як сума економії чисельності з кожного з перелічених факторів.
II. Визначення вихідної чисельності промислово-виробничого персоналу в плановому періоді (Чвих):
де Ко - темпи росту обсягу виробництва в плановому періоді, %.
III. Визначення планової чисельності працюючих шляхом віднімання від вихідної їх чисельності в плановому періоді (Чвих) загальної величини їх зменшення (Езаг).
IV. Розрахунок приросту продуктивності праці (Пп.пл) в плановому періоді: