Тема 6. Ресурсне забезпечення підприємницької діяльності

6.1. Поняття, класифікація та структура персоналу підприємства.

6.2. Система управління персоналом.

6.3. Оцінка ефективності використання персоналу підприємства.

6.4.Сутність, класифікація та структура основних засобів. Облік та оцінка основних засобів.

6.5. Знос основних засобів. Амортизація та відтворення основних засобів.

6.6. Показники ефективності використання основних засобів та шляхи її підвищення.

6.7. Оборотні кошти: сутність, склад та структура. Нормування оборотних коштів.

6.8. Оборотність оборотних коштів, її показники та шляхи прискорення. Ефективність прискорення оборотності оборотних коштів.

6.1. Поняття, класифікація та структура персоналу підприємства.

Персонал підприємства — це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Усі працівники підприємства поділяються на дві групи:

- промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслуговуванням;

- непромисловий персонал, зайнятий в основному в соціальній сфері діяльності підприємства.

Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники — це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. До них належать директори (генеральні директори), начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники перелічених керівників.

Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо.

До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування , зокрема—діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-референти тощо.

Робітники — це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до складу робітників включають двірників, прибиральниць, охоронців, кур'єрів, гардеробників тощо.

Усіх робітників можна поділити на основних — тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних — тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва.

Важливою є класифікація персоналу за професіями, спеціальностями кваліфікацією.

Структура кадрів підприємства, цеху, ділянки характеризується співвідношенням різних категорій робітників в їх загальній чисельності. У цілях аналізу структури кадрів визначається і порівнюється питома вага кожної категорії робітників з загальною середньосписковою чисельністю персоналу підприємства.

Персонал, підприємства має кількісні, якісні і структурні характеристики, які з найменшим або з найбільшим ступенем достовірності можуть бути визначені такими абсолютними або відносними показниками:

• облікова і явочна чисельність працівників підприємства на конкретну дату;

• середньооблікова чисельність працівників підприємства за визначений період;

• питома вага працівників окремих підрозділів у загальній чисельності працівників;

• темпи зростання чисельності працівників підприємства за визначений період;

• середній розряд робітників підприємства;

• питома вага службовців, які мають середню або спеціальну освіту, в загальній чисельності працівників підприємства;

• середній стаж роботи за спеціальністю керівників та спеціалістів підприємства;

• плинність кадрів;

• фондоозброєність праці працівників підприємства.

Облікова чисельність працівників підприємства — це чисельність працівників облікового складу на визначене чи число дату з обліком прийнятих і вибулих за цей день працівників. Облікова чисельність включає постійних і тимчасових працівників, прийнятих на роботу терміном на один і більше днів, у том числі осіб, відсутніх на роботі з причин, передбачених трудовим законодавством. Це, зокрема, працівники, які перебувають у службових відрядженнях, на навчанні, виконують державні обов'язки, тимчасово непрацездатні. Враховуються і працівники, які зайняті неповний робочий день.

Явочна чисельність - це кількість працівників облікового складу, що з'явилися на роботу.

Різниця між явочним і обліковим складом характеризує кількість цілодобових простоїв (відпустки, хвороби, відрядження і т.д.).

Для визначення чисельності працівників за визначений період використовується показник середньоспискової чисельності. Він застосовується для з’ясування продуктивності праці, середньої заробітної плати, коефіцієнтів обороту, плинності кадрів і ряду інших показників. Середньоспискова чисельність — це число працівників, у середньому включених до списку підприємства за певний період. Розраховується відношенням сумарної кількості працівників за списком за усі календарні дні цього періоду до числа днів у періоді (число працівників за вихідний день приймається рівним числу їх за попередній робочий день).

Визначення загальної численності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування, належності до певної галузі економіки.

При визначенні чисельності працівників необхідно враховувати чинники зовнішнього середовища:

• ринкову кон'юнктуру, пов'язану з тим або іншим видом діяльності;

• циклічність розвитку економіки, передбачення можливого загальноекономічного спаду;

• регіональні особливості ринку праці (переміщення виробничих потужностей у регіони з дешевшою робочою силою);

• державні (урядові) програми та замовлення;

• юридичні аспекти (закони, угоди з профспілками);

• можливості використання тимчасового наймання працівників для надомної праці.