Орієнтовні питання до заліку з курсу «Вступ до мовознавства»

1. Мовознавство як наука. Розділи мовознавства. Основні проблеми мовознавства.

2. Зародження мовознавства в давній Індії, Китаї, давній Греції та Римі.

3. Європейське мовознавство середньовіччя та епохи Відродження.

4. Порівняльно-історичне мовознавство, його основоположники.

5. Напрями мовознавства в ХІХ столітті.

6. Основні напрями та лінгвістичні школи ХХ століття.

7. Актуальні напрями сучасного мовознавства.

8. Соціолінгвістика, основні завдання і поняття.

9. Психолінгвістика: проблеми і завдання.

10. Основні проблеми етнолінгвістики.

11. Когнітивна лінгвістика: основні поняття та проблематика.

12. Синхронія і діахронія. Індукція та дедукція.

13. Методи дослідження мови: описовий, зіставний.

14. Методи дослідження мови: порівняльно-історичній, структурний.

15. Мова як знакова система. Специфіка мовного знака.

16. Мова і мовлення.

17. Мова і мислення, їх взаємозв’язок. Типи мислення.

18. Мова як суспільне явище. Функції мови.

19. Загальнонародна мова та її диференціація.

20. Територіальні та соціальні діалекти.

21. роль мови у процесі пізнання.

22. Проблема походження мови. Теорія моногенезу та полігенезу.

23. Гіпотези походження мови.

24. Історичний розвиток мов. Специфіка розвитку різних рівнів мовної системи.

25.Основні етапи розвитку мов.

26. Штучні міжнародні мови.

27. Характеристика мов світу. Мовні універсалії.

28. Типи класифікації мов.

29. Типологічна класифікація мов.

30. Генеалогічна класифікація мов. Основні сім’ї, групи та підгрупи мов.

31. Індоєвропейська мовна сім’я.

32. Фінно-угорська мовна сім’я.

33. Тюркська мовна сім’я.

34. Семіто-хамітські мови.

35. Китайсько-тибетські мови.

36. Аустроазіатські мови.

37. Кавказькі мови.

38. Мови народів та народностей України.

39. Зародження письма, передумови виникнення.

40. Етапи і форми розвитку графічного письма.

41. Графіка та орфографія. Принципи орфографії.

42. Транскрипція, транслітерація.

Формою підсумкового контролю зі «Вступу до мовознавства» у другому семестрі є екзамен.

Екзамен

Студентам, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 63–70, за рішенням кафедри може бути виставлена підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою «відмінно», за шкалою ЄКТС – А. Підсумковий рейтинговий бал виставляється шляхом додавання до семестрового рейтингового бала студента 30 балів.

Екзамен відбувається в усній формі. Максимальний екзаменаційний бал становить 30. Викладач оцінює відповідь студента на екзамені (диференційованому заліку) у 4-бальній шкалі. Ця оцінка трансформується в екзаменаційний рейтинговий бал у такий спосіб:

«5» — 30 балів;

«4» — 23 бали;

«3» — 18 балів;

«2» — 0 балів.

Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється за підсумковим рейтинговим балом (сума семестрового рейтингового бала та екзаменаційного бала) за таблицею:

Підсумковий рейтинговий бал	Оцінка за шкалою ЄКТС	Підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою
90-100	А	відмінно
82-89	В	Добре
75-81	С
66-74	D	задовільно
60-65	Е
40-59	FХ	незадовільно з можливістю повторного складання
39 і менше	F	незадовільно з обов'язковим повторним курсом

Якщо студент на екзамені з дисципліни, з якої він мав семестровий рейтинговий бал менше 42 балів, отримує позитивну екзаменаційну оцінку («5», «4», «3»), то такому студенту виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою лише «задовільно», за шкалою ЄКТС – E, а в екзаменаційній відомості в графі «Підсумковий рейтинговий бал» ставиться 60 балів.

За результатами роботи студентів під час семінарських занять та самостійної роботи наприкінці семестру проводиться атестація. Атестуються студенти, які відвідували заняття, відповідали на семінарських заняттях, виконували самостійну роботу. При цьому:

1) оцінка “відмінно” ставиться студенту, який не пропускав заняття без поважної причини, відповідав не менше 2-х разів на семінарських заняттях, має оцінку за реферат “5”, середній бал якого вищий за “4,5”;

2) оцінка “добре” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “4”;

3) оцінка “задовільно” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “3”;

4) оцінку “незадовільно” отримує студент, який пропускає заняття, за відповіді на семінарських заняттях має “2”. “Незадовільно” ставиться студентові і тоді, коли він відвідував заняття, але не виконав робочої програми від початку атестації, не відповідав на семінарських заняттях, не виконав завдання самостійної роботи.

7) Не атестується студент, який не був присутній на жодному семінарському занятті, не виконав самостійну роботу і не має жодної оцінки.