6. Режими функціонування Єдиної державної системи запобігання і реагування на нс техногенного і природного характеру.

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, у межах конкретної території може існувати один з таких режимів функціонування єдиної державної системи:

1) режим повсякденної діяльності - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, імічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

2)режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);

3) режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

4) режим діяльності у надзвичайному стані - запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Законом України "Про надзвичайний стан".

7. Місце і роль цз в державній системі цивільного захисту. Сили цз.

а) із сил центрального підпорядкування:

– оперативно-рятувальної служби ЦЗ;

– спеціальних (воєнізованих) і спеціалізованих аварійно-рятувальних формувань та їх підрозділів;

– аварійно-відновлювальних служб;

– авіаційних та піротехнічних підрозділів;

– формувань особливого періоду;

– підрозділів забезпечення та матеріальних резервів та ін.;

б) з регіональних і місцевих сил:

– аварійно-рятувальних формувань і підрозділів;

– спеціалізованих аварійно-рятувальних служб (АРС);

– сил і засобів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

– сил і засобів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

– добровільних рятувальних формувань.

Особовий склад органів і підрозділів ЦЗ становлять особи рядового і начальницького складу, яких відбирають на контрактній основі. На службу приймають громадян України, які досягли 18-річного віку і спроможні виконувати відповідні службові обов’язки, окрім осіб, які підлягають призову на строкову військову службу до Збройних сил

України та інших формувань, а також осіб, яких раніше було засуджено і судимість не знято.

Виконання основних завдань щодо запобігання та ліквідації наслідків НС, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт покладено на АРС, які обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, де існує небезпека виникнення НС природного чи техногенного характеру. Об’єктові АРС створюються на небезпечних об’єктах підвищеного ризику виникнення аварії. АРС можуть бути спеціалізованими або неспеціалізованими, створеними на професійній або на непрофесійній основі.

До складу АРС входять органи управління та їх сили (аварійно-рятувальні формування та допоміжні підрозділи). Професійні АРС забезпечують постійну цілодобову готовність своїх формувань до негайного виїзду на об’єкти і території для рятування людей та ліквідації НС. Керує аварійно-рятувальними роботами уповноважений керівник з ліквідації НС, якого призначає залежно від рівня НС відповідний орган виконавчої влади. Уповноважений керівник з ліквідації НС утворює робочий орган – штаб з ліквідації НС, що діє відповідно до затвердженого Положення і заздалегідь розроблених планів реагування на НС.

Особливим видом державних АРС є Державна служба медицини катастроф, що має надавати громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях безплатну медичну допомогу. Служба медицини катастроф складається з медичних сил, лікувальних засобів та закладів і діє під керівництвом Міністерства охорони здоров’я.