- •Для складання заліку з навчальної дисципліни Цивільний захист
- •1. Сутність Женевських конвенцій у сфері цивільного захисту.
- •2. Вимоги Конституції України, законодавчо-правових документів у сфері цивільного захисту.
- •3. Призначення та основні завдання Єдиної державної системи запобігання і реагування на нс техногенного і природного характеру.
- •4. Склад Єдиної державної системи запобігання і реагування на нс техногенного і природного характеру і функції її органів.
- •5. Сили і засоби Єдиної державної системи запобігання і реагування на нс техногенного і природного характеру.
- •6. Режими функціонування Єдиної державної системи запобігання і реагування на нс техногенного і природного характеру.
- •7. Місце і роль цз в державній системі цивільного захисту. Сили цз.
- •8. Організація цз на об’єкті господарювання.
- •9. Визначення та класифікація нс за походженням та територіальним поширенням. Причини виникнення нс.
- •10. Нс техногенного характеру в разі аварії на вибухо-пожежонебезпечних об’єктах.
- •11. Характеристика осередків ураження (оу) при вибухах і пожежах.
- •12. Характеристика зон радіоактивного зараження (забруднення) місцевості, за їх розмірами, ступенем руйнівної дії, ураження людей та забруднення навколишнього середовища.
- •13. Характеристика осередків хімічного зараження (забруднення) місцевості, за їх розмірами, ураження людей та забруднення навколишнього середовища.
- •14. Характеристика землетрусу. Вражаючі фактори та їх параметри, наслідки дій на навколишнє середовище і людей.
- •15. Характеристика бурі (урагану, смерчу). Вражаючі фактори та їх параметри, наслідки дій на навколишнє середовище і людей.
- •16. Характеристика повені. Вражаючі фактори та їх параметри, наслідки дій на навколишнє середовище і людей.
- •17. Характеристика лісової пожежі. Вражаючі фактори та їх параметри, наслідки дій на навколишнє середовище і людей.
- •18. Характеристика торф’яної пожежі. Вражаючі фактори та їх параметри, наслідки дій на навколишнє середовище і людей.
- •19. Характеристики осередку ураження при застосуванні ядерної зброї. Вражаючі фактори, їх параметри та наслідки дій. Способи захисту людей.
- •20. Принципи організації захисту населення і території під час нс. Розкрити сутність принципів.
- •21. Основні способи захисту населення. Сутність укриття у захисних спорудах. Характеристика захисних споруд.
- •22. Основні способи захисту населення. Розкрити сутність евакуації. Евакуаційні органи, їх функції.
- •23. Способи та системи оповіщення населення при нс. Порядок надання інформації у сфері цивільного захисту. Дії населення з отриманням інформації про нс.
- •24. Забезпечення техногенної безпеки на об’єкті господарювання, як складової частини цивільного захисту.
- •25. Способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів. Забезпечення надійного захисту та життєзабезпечення виробничого персоналу.
- •26. Способи захисту виробничих фондів, технологічного обладнання, виробничих будівель і споруд від вражаючих факторів нс.
2. Вимоги Конституції України, законодавчо-правових документів у сфері цивільного захисту.
Метою державної політики у сфері цивільного захисту є зниження ризику і пом’якшення наслідків НС природного і техногенного характеру, підвищення гарантованого рівня безпеки особистості, суспільства та навколишнього середовища в межах показників прийнятного ризику.
Основу державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій становлять Конституція України, відповідні закони, укази Президента України та урядові рішення. Зокрема, ст. 3 Конституції України декларує: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю».
Основними нормативно-правовими актами з питань цивільного захисту є Закони України «Про правові засади цивільного захисту», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», «Про цивільну Оборону України» «Про пожежну безпеку» та інші, Указ Президента України «Про концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій», а також відповідні постанови уряду.
9 лютого 2001 р. вийшов Указ Президента України № 80 «Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і території від НС техногенного і природного характеру». Указ є базовим і програмним актом для подальшої діяльності органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту.
Відповідно до указу, Кабінет Міністрів України прийняв такі постанови: «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків», «Про утворення Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки» та ін.
Цей пакет актів і нормативно-правових документів розкриває суть нової державної політики у сфері національної безпеки. Нова ідеологія протидії катастрофам та НС передбачає об’єднання всіх компонентів захисту населення і територій від НС з визначенням єдиного координатора – Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій – за активної участі науково-дослідних установ.
Реалізація всього визначеного в актах Президента України та уряду є провідним завданням органів виконавчої влади всіх рівнів, які причетні до проблем захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Так, в одному з указів зазначено: «Вважати, що запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та ефективна ліквідація їх наслідків є одним із головних пріоритетів у діяльності Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади».
Вирішення проблем природно-техногенної безпеки України забезпечує проведення на державному рівні таких заходів:
1. Здійснення управління техногенними ризиками, що забезпечить стале, гарантоване зменшення кількості та наслідків НС техногенного і природного характеру.
2. Створення цілісної міжвідомчої системи моніторингу і налагодження державної служби прогнозування та попередження природних і техногенних НС.
3. Створення загальнодержавного реєстру потенційно небезпечних об’єктів і територій та механізмів їх моніторингу.
4. Підвищення ефективності роботи органів державного нагляду за станом і функціонуванням потенційно небезпечних виробництв.
Засобом розв’язання проблеми захисту від техногенних і природних НС є створення в Україні Єдиної державної системи ЦЗ населення і територій, основне завдання якої – запобігати та реагувати на НС.
Запобігання виникненню НС передбачає підготовку та реалізацію заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінювання ступенів ризику, завчасне реагування на події, що становлять загрозу виникнення НС для запобігання лиху або пом’якшення його можливих наслідків.
Реагування на НС – це скоординовані дії підрозділів Єдиної державної системи цивільного захисту щодо реалізації планів локалізації та ліквідації аварій (катастроф) для усунення загрози життю та здоров’ю людей, надання невідкладної допомоги потерпілим.
Цивільний захист здійснюється за такими принципами:
– гарантованість конституційного права громадян на захист життя, здоров’я та їх майна;
– добровільність залучення людей до здійснення заходів у сфері ЦЗ;
– комплексність підходу до вирішення завдань ЦЗ;
– раціональність економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення НС і мінімізації їх наслідків;
– територіально-функціональний принцип організації Єдиної системи ЦЗ;
– гласність, вільний доступ населення до інформації з ЦЗ відповідно до чинного законодавства.