24. Забезпечення техногенної безпеки на об’єкті господарювання, як складової частини цивільного захисту.

1.1. Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях (далі - Правила) визначають загальні вимоги до організації техногенної безпеки, як складової частини цивільного захисту, на підприємствах, в установах, організаціях (далі - об'єкти) та на небезпечних територіях і є обов'язковими для виконання керівниками органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівниками та посадовими особами підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, фізичними особами.

1.2. Порядок виконання заходів, які забезпечують дотримання Правил на об'єктах, визначається їх керівниками.

1.3. У разі, якщо обов'язки щодо забезпечення техногенної безпеки не обумовлювались договором, іншими угодами, відповідальність за забезпечення техногенної безпеки покладається на керівника об'єкта.

1.4. Вимоги техногенної безпеки повинні враховуватись органами містобудування та архітектури, забудовниками, проектними та будівельними організаціями під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд у їх проектно-будівельній документації.

1.5. Виконання вимог техногенної безпеки в житлових будинках державного, громадського фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, інших власників житлового фонду, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або уповноважені ними органи, виконавців послуг (виробників), а також на власників квартир.

25. Способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів. Забезпечення надійного захисту та життєзабезпечення виробничого персоналу.

Тут вроді теж не зовсім те, шо треба, якшо найдете кращий варіант - додавайте

Стійкість роботи промислового об’єкта – це здатність його в умовах НС випускати продукцію у запланованому обсязі та визначеної номенклатури, а у разі слабких та середніх руйнувань або порушення матеріального постачання відновлювати виробництво у короткий термін.

На стійкість роботи промислового об’єкта впливають такі фактори:

– захищеність робітників та службовців від уражальних факторів у НС;

– здатність інженерно-технічного комплексу об’єкта (будівель, споруд, обладнання та комунально-енергетичних систем) протистояти руйнівній дії уражальних факторів аварій, катастроф, стихійного лиха та сучасної зброї;

– надійність постачання об’єкта електроенергією, водою, паливом, комплектуючими та сировиною;

– підготовленість об’єкта до проведення аварійно-рятувальних та відбудовних робіт;

– оперативність управління виробництвом та здійсненням заходів ЦЗ у НС.

Підвищення стійкості об’єкта досягають проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних, організаційних заходів.

До інженерно-технічних заходів належать роботи, що забезпечують стійкість виробничих будівель і споруд, обладнання та комунально-енергетичних систем, збереження стратегічних запасів.

Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості об’єкта спрощенням технологічного процесу виробництва кінцевої продукції та виключенням або обмеженням розвитку аварій.

Організаційні заходи передбачають розробку ефективних дій керівного складу, служб та формувань ЦЗ, спрямованих на захист виробничого персоналу, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт та відновлення виробництва.

Заходи щодо підвищення стійкості об’єктів господарювання здійснюють відповідно до вимог Норм проектування інженерно-технічних заходів, які починають діяти після прийняття постанови урядом. Вимоги норм призначені для того, щоб в умовах НС:

– забезпечити захист населення та знизити масштаби руйнувань (пожеж, затоплень, заражень);

– підвищити стійкість роботи об’єктів господарювання і галузей економіки;

– створити умови для успішного проведення робіт з ліквідації наслідків НС.

Вимоги норм проектування реалізують під час проектування, будівництва та реконструкцій промисл., транспортн. та ін обєктів

Підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах НС досягаються:

моніторингом зовнішніх і внутрішніх небезпечних факторів для підприємства;

підвищенням надійності роботи й створенням дублюючих джерел енерго, газо- та водопостачання, а також створенням запасів сировини, палива, комплектуючих деталей, обладнання і матеріалів;

вдосконаленням технологічних процесів виробництва, забезпеченням автоматичного відключення при виході з ладу установок;

забезпеченням співробітників підприємства засобами індивідуального захисту;

підготовкою в заміській зоні баз для розміщення науково-дослідних, конструкторських відділів та інших невиробничих підрозділів об'єкта;

постійною готовністю аварійно-рятувальних формувань до проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт;

будівництвом і обладнанням сховищ на підприємствах для робітників і службовців (для цього можуть бути використані шахти та інші виробітки);

створенням на об'єктах захисних споруд для пунктів керування;

проведенням організаційних та інженерно-технічних заходів щодо підготовки об' єкта до особливого режиму роботи.

Головним документом, відповідно до якого слід планувати та здійснювати інженерно-технічні заходи цивільного захисту (ІТЗ ЦЗ) є «Будівельні норми і правила» (БН і П 2.00.05-90), а також «Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження» (Київ, НАН України, 1995). Запровадження норм проектування ІТЗ ЦЗ здійснюється диференційовано з урахуванням ролі і важливості міст і об’єктів економіки. Для цього міста поділяють на групи, а об’єкти – на категорії за такою класифікацією: міста: «Особливої групи», І, ІІ та ІІІ груп; об’єкти господарювання: «Особливої важливості», І та ІІ категорій. Об’єкти атомної енергетики виділяють в окрему групу.