- •1. Предмет і завдання курсу «Організація виробництва і менеджмент»
- •1.1 Місце курсу в системі економічних наук. Предмет курсу
- •1.2 Завдання організації виробництва в розвитку народного господарства
- •1.3 Основні етапи розвитку і формування науки про організацію і управління виробництвом
- •1.4 Завдання курсу, його структура, взаємозв'язок з іншими дисциплінами. Метод курсу
- •1.5 Роль курсу в підготовці інженерів-економістів
- •2. Підприємство і його виробнича структура
- •2.1 Промислове підприємство і його організація
- •2.2 Особливості машинобудівних підприємств
- •2.3 Засновницькі документи при організації підприємств
- •3. Виробничий процес і принципи його організації
- •3.1 Процеси, що протікають у виробництві
- •3.2 Виробничий процес
- •1. Природні процеси — це такі процеси, коли предмет праці піддається фізичним або хімічним змінам під дією сил природи (старіння, сушка, охолодження).
- •2. Основними називають ті процеси, в результаті яких сировина і матеріали перетворюються на готову продукцію. Основні процеси також діляться на: технологічні і природні.
- •3. Технологічний процес — це частина виробничого процесу, який безпосередньо пов'язаний з переробкою або обробкою матеріалів. Технологічний процес ділиться на операції.
- •3.3 Принципи організації процесу виробництва
- •4. Організація процесу виробництва в часі
- •4.1 Виробничий цикл і його структура
- •4.2 Основні методи організації виробництва
- •4.3 Тривалість виробничого циклу деталі
- •4.4 Тривалість виробничого циклу партії деталей
- •4.5 Тривалість виробничого циклу виробу
- •4.6 Значення і дороги скорочення тривалості виробничого циклу
- •5. Організація процесу виробництва в просторі
- •5.1 Виробнича структура заводу, визначальні її чинники
- •5.2 Класифікація цехів і служб підприємства
- •5.3 Спеціалізація цехів і ділянок
- •5.4 Основні напрями розвитку виробничої структури на заводах
- •5.5 Генеральний план підприємства
- •6. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
- •6.1 Типи виробництва, їх класифікація
- •6.2 Техніко-економічна характеристика типів виробництва
- •7. Організація потокового виробництва
- •7.1 Суть і характеристика потокового виробництва
- •7.2 Класифікація потокових ліній
- •7.4 Методичні основи розрахунку одинопредметних безперервно-потокових ліній
- •Програма запуску
- •8. Організація конструкторської підготовки виробництва
- •8.1 Завдання і зміст технічної підготовки виробництва
- •8.2 Забезпечення технологічності конструкцій машин
- •8.3 Організація робіт по уніфікації і стандартизації
- •8.4 Методи прискорення конструкторської підготовки виробництва
- •8.5 Організація креслярського господарства
- •8.6 Економічна оцінка конструкції машин
- •9. Організація технологічної підготовки виробництва
- •9.1 Етапи технологічної підготовки виробництва
- •9.2 Технологічна дисципліна
- •9.3 Технологічна документація
- •9.4 Економіка тпв
- •9.5 Шляхи прискорення технологічної підготовки виробництва
1.4 Завдання курсу, його структура, взаємозв'язок з іншими дисциплінами. Метод курсу
Завдання курсу полягає в тому, аби познайомити студентів з різними сторонами господарської діяльності підприємства в їх взаємозв'язку і взаємообумовленості, показати ті форми, методи, системи, які використовуються на підприємствах в цілях підвищення ефективності виробництва, виучити студентів кваліфіковано вирішувати завдання НОТ і управління виробництвом; озброїти методами і прийомами економічної оцінки заходів, пов'язаних з науково-технічним прогресом.
Взаємозв'язок з іншими дисциплінами:
а) політекономією;
б) економікою;
в) технологією машинобудування
г) матеріалознавством;
д) ергономікою;
е) охороною праці;
ж) виробничою естетикою;
з) загальною і виробничою психологією;
и) кібернетикою;
к) фізіологією;
л) математикою;
м) статистикою.
Метод курсу — діалектичний матеріалізм. Це означає, що будь-яка сфера господарської діяльності, будь-який вживаний метод планерування, господарювання, обліку розглядається в сукупності з іншими сферами діяльності підприємства з врахуванням типа і специфіки виробництва, розглядаються динамічно у міру їх розвитку і вдосконалення.
1.5 Роль курсу в підготовці інженерів-економістів
Для досягнення найвищого ефекту в управлінні і обслуговуванні фахівці, що випускаються машинобудівними Вузами країни, повинні мати глибокі знання в області економіки, організації і управлінні виробництвом.
Кожне технічне і господарське рішення, що приймається, може бути раціональним в народно - господарському відношенні лише в тому випадку, якщо воно економічно обгрунтоване і характеризується мінімальними витратами живої і матеріалізованої праці, якщо розміри і напрям капіталовкладень піддаються економічному аналізу, який підтверджує його ефективність.
Питання для контролю
1. Дисципліна «Організація виробництва і менеджмент» в системі економічних наук.
2. Завдання курсу в розвитку народного господарства.
3. Етапи розвитку науки про організацію і управління виробництва.
4. Завдання і структура курсу «Організація виробництва і менеджмент».
2. Підприємство і його виробнича структура
2.1 Промислове підприємство і його організація
Промислове підприємство є організація колективу що працюють, яка, використовуючи закріплене в її оперативному управлінні майно, здійснює виробничо-господарську діяльність, у зв'язку з чим має свій баланс, адміністративну самостійність і є юридичною особою.
Промислове підприємство є:
а) виробничо-технічна єдність;
б) організаційно-адміністративна єдність;
в) фінансово-економічну самостійність.
Виробничо-технічна єдність направлена на виробництво певної продукції, тому техніка, організація, структура підприємства підпорядковані технології виготовлення продукції.
Організаційно-адміністративна самостійність підприємства полягає в тому, що воно, будучи юридичною особою, здійснює свою діяльність на основі госпрозрахунку.
За рахунок госпрозрахункового доходу утворюються по нормативах наступні фонди:
заробітної плати;
економічного стимулювання розвитку виробництва, науки і техніки;
соціального розвитку;
матеріального заохочення;
фінансовий резерв і інші фонди.
Фінансово-економічна самостійність підприємства виражається в тому, що воно створює певні матеріальні і фінансові засоби для використання в рамках законів.
Діяльність підприємства в умовах фінансової самостійності здійснюється відповідно до принципів ринкового виробництва. Трудовий колектив акціонерних підприємств вирішує питання як виробничого, так і соціального характеру. Досягнення і втрати в роботі підприємства позначаються на рівні прибутку колективу, благополуччі кожного працівника.
Згідно Закону про державне підприємство (об'єднанні)
Промислове підприємство є основною ланкою єдиного народногосподарського комплексу. Підприємство виробляє і реалізує продукцію, надає послуги відповідно до плану і договорів.
Підприємство є юридичною особою, користується правами і виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю, володіє відособленою частиною власності і має самостійний баланс.
Виробнича і соціальна діяльність і оплата праці здійснюється за рахунок зароблених засобів. Прибуток або дохід є головним і узагальнювальним показником господарської діяльності і підприємства.
На підприємстві здійснюється виборність керівників (як правило, на конкурсній або ж контрактній основі).
Принцип виборності застосовується відносно керівників підприємств, структурних одиниць об'єднань.
Керівник вибирається загальними зборами строком на 5 років і затверджується вищестоящим органом.
Керівник може достроково звільнятися з посади вищестоящим органом на основі вирішення трудового колективу.
Основною формою здійснення повноважень трудового колективу є загальні збори (конференція).
Загальні збори трудового колективу або акціонерів:
— обирає керівника підприємства;
— розглядає і затверджує плани економічного і соціального розвитку підприємства, результати фінансової діяльності;
— схвалює колективний договір і уповноважує профспілковий комітет підписати його з адміністрацією від імені трудового колективу.
Міністерство, відомство може давати підприємству вказівки лише відповідно до своєї компетенції, встановленої законодавством.
Планерування — здійснюється на науковій основі також за участю трудового колективу.
Головною формою планерування і організації діяльності підприємств є план виробництва і бізнес-план. Основою плану — контрольні цифри, державні замовлення, а також прямі замовлення споживачів (договори).
Державні замовлення можуть розміщуватися на конкурсній основі; вони обов'язкові для включення в план.
Річні плани розробляються і затверджуються підприємством самостійно - виходячи з перспективного плану.
Підприємство зобов'язане дотримувати планову дисципліну і виконувати договірні зобов'язання.
Для створення працівником сприятливих соціальних умов підприємство виконує спеціальні функції:
— організовує громадське харчування;
— покращує медичне обслуговування, надає приміщення установам охорони здоров'я;
— направляє основну частину коштів фонду соціального розвитку на будівництво житлових будинків, дитячих установ.
Підприємство відшкодовує збиток, заподіяний забрудненням довкілля, несе матеріальну відповідальність за недотримання законодавства про охорону природи.