- •1. Предмет і завдання курсу «Організація виробництва і менеджмент»
- •1.1 Місце курсу в системі економічних наук. Предмет курсу
- •1.2 Завдання організації виробництва в розвитку народного господарства
- •1.3 Основні етапи розвитку і формування науки про організацію і управління виробництвом
- •1.4 Завдання курсу, його структура, взаємозв'язок з іншими дисциплінами. Метод курсу
- •1.5 Роль курсу в підготовці інженерів-економістів
- •2. Підприємство і його виробнича структура
- •2.1 Промислове підприємство і його організація
- •2.2 Особливості машинобудівних підприємств
- •2.3 Засновницькі документи при організації підприємств
- •3. Виробничий процес і принципи його організації
- •3.1 Процеси, що протікають у виробництві
- •3.2 Виробничий процес
- •1. Природні процеси — це такі процеси, коли предмет праці піддається фізичним або хімічним змінам під дією сил природи (старіння, сушка, охолодження).
- •2. Основними називають ті процеси, в результаті яких сировина і матеріали перетворюються на готову продукцію. Основні процеси також діляться на: технологічні і природні.
- •3. Технологічний процес — це частина виробничого процесу, який безпосередньо пов'язаний з переробкою або обробкою матеріалів. Технологічний процес ділиться на операції.
- •3.3 Принципи організації процесу виробництва
- •4. Організація процесу виробництва в часі
- •4.1 Виробничий цикл і його структура
- •4.2 Основні методи організації виробництва
- •4.3 Тривалість виробничого циклу деталі
- •4.4 Тривалість виробничого циклу партії деталей
- •4.5 Тривалість виробничого циклу виробу
- •4.6 Значення і дороги скорочення тривалості виробничого циклу
- •5. Організація процесу виробництва в просторі
- •5.1 Виробнича структура заводу, визначальні її чинники
- •5.2 Класифікація цехів і служб підприємства
- •5.3 Спеціалізація цехів і ділянок
- •5.4 Основні напрями розвитку виробничої структури на заводах
- •5.5 Генеральний план підприємства
- •6. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
- •6.1 Типи виробництва, їх класифікація
- •6.2 Техніко-економічна характеристика типів виробництва
- •7. Організація потокового виробництва
- •7.1 Суть і характеристика потокового виробництва
- •7.2 Класифікація потокових ліній
- •7.4 Методичні основи розрахунку одинопредметних безперервно-потокових ліній
- •Програма запуску
- •8. Організація конструкторської підготовки виробництва
- •8.1 Завдання і зміст технічної підготовки виробництва
- •8.2 Забезпечення технологічності конструкцій машин
- •8.3 Організація робіт по уніфікації і стандартизації
- •8.4 Методи прискорення конструкторської підготовки виробництва
- •8.5 Організація креслярського господарства
- •8.6 Економічна оцінка конструкції машин
- •9. Організація технологічної підготовки виробництва
- •9.1 Етапи технологічної підготовки виробництва
- •9.2 Технологічна дисципліна
- •9.3 Технологічна документація
- •9.4 Економіка тпв
- •9.5 Шляхи прискорення технологічної підготовки виробництва
7.2 Класифікація потокових ліній
1. По мірі спеціалізації потокові лінії підрозділяються на:
а) одинопредметні;
б) багатопредметні.
2. За способом запуску деталей у виробництво на багатопредметних лініях:
а) переменнопоточні;
б) групові.
3. По мірі синхронізації:
а) безперервно-потокові;
б) переривчасто-потокові (прямоточні).
4. За способом підтримки ритму:
а) з регламентованим ритмом;
б) з вільним ритмом.
5. За способом транспортування предметів праці:
а) на конвеєрах;
б) за допомогою інших транспортних засобів.
Найбільш поширені в потоковому виробництві такі транспортні засоби:
приводні конвеєри різних конструкцій;
безпровідні (гравітаційні) транспортні засоби — рольганги, склізи, скати і так далі;
підйомно-транспортне устаткування циклічної дії — мостові та ін. крани, монорейки з тельферами, автонавантажувачі та ін.
Найширше в потоковому виробництві застосовуються конвеєри. Необхідно розрізняти робочі і розподільні конвеєри.
Робочі конвеєри призначені для виконання операцій безпосередньо на їх частині, що несе.
Робочі конвеєри з безперервним рухом, наприклад, автоскладальні, дозволяють виконувати ці операції під час руху конвеєра.
Якщо операції повинні виконуватися при нерухомому об'єкті — пульсуючий конвеєр.
Розподільні конвеєри застосовуються на потокових лініях з виконанням операцій на стаціонарних робочих місцях і з різним числом робочих місць — дублерів.
6. По місцю виконання операцій:
а) на конвеєрі;
б) на робочому місці (у конвеєра).
Різновиди планування потокових ліній (рекомендується додатком № 2 до ГОСТ 14.312-74) :
однорядна лінія
дворядна
зигзагоподібна
змішане планування
7.3 Елементи розрахунку потокових ліній
Для організації потокового виробництва увесь процес виробництва розчленовують на операції, рівні за часом або кратні між собою.
Умову синхронності можна виразити в наступному виді:
,
де t1, t2,.tm — норми часу на операціях, хв.;
m — число операцій, шт.;
с1, с m — число робочих місць на операціях;
Ч — такт лінії, хв./шт.
Приклад розрахунку рівності синхронізації, хв./шт.
№ операції |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
tm, хв. |
2 |
6 |
4 |
2 |
4 |
с m, шт. |
1 |
3 |
2 |
1 |
2 |
Ч = tm / с m |
2/1 = 2 |
6/3 = 2 |
4/2 = 2 |
2/1 = 2 |
4/2 = 2 |
Синхронізація здійснюється шляхом зміни структури операції і організаційних умов її виконання. Розрізняють два етапи синхронізації :
попередня (в період проектування лінії);
остаточна (під час відладки в цехових умовах).
Попередня синхронізація досягається підбором методу виконання операцій, устаткування і оснащення, режимів обробки і структури операції.
На цьому етапі не завжди вдається забезпечити повну синхронізацію: в цей період допускається відхилення в завантаженні робочих місць ±8÷10%. Це перевантаження (±8÷10%) має бути зняте при відладці лінії шляхом впровадження оргтехзаходів, підвищення продуктивності праці на переобтяжених робочих місцях, тобто при остаточній синхронізації.
До подібних заходів можна віднести застосування засобів малої механізації, поліпшення технологічних режимів, впровадження високопродуктивного оснащення, раціональне планування робочого місця і поліпшення його обслуговування, матеріальне стимулювання підвищення продуктивності праці на цих операціях.
Якщо необхідно синхронізувати механізовані і автоматизовані процеси, то прибігають до концентрації виконання операцій на спеціальному устаткуванні. В окремих випадках може виникнути необхідність перегляду конструкції виробу.