4.5. Особливості складання типових спряжень і з’єднань

4.5.1. Складання вузлів з підшипниками ковзання і кочення

Складання вузлів з підшипниками ковзання – це одна із

відповідальних операцій складання, оскільки від правильності її

виконання суттєво залежить довговічність роботи вузла (агре-

гату) і автомобіля в цілому. У вузлах і агрегатах автомобіля

156

∑ n з сбі .

Розділ 4. Технологія складання

застосовуються суцільні і рознімні підшипники ковзання. В

першому випадку підшипники виконані у вигляді втулки із

антифрикційного металу або ж із звичайного металу із залитим

всередині шаром антифрикційного сплаву або полімерного

матеріалу, а у другому – складається із двох частин (вкладишів)

з діаметральним розрізом.

Складання нерознімних підшипників полягає в запре-

суванні їх в корпус, закріпленні від провертання і припасуванні

отвору по валу. Втулку можна запресовувати ударами молотка

через надставку, пресом або за допомогою гвинтових присто-

сувань. При цьому дуже важливо правильно її встановити для

запобігання перекосу. Застосування нескладних пристосувань

дозволяє досягти необхідного напрямку і виключити перекошу-

вання втулки.

Перед запресуванням втулка і отвір корпусу повинні бути

ретельно очищені, а гострі кути – обпилені. Для усунення

можливості виникнення задирів поверхню однієї із деталей

змащують машинним маслом. Слід мати на увазі, що після

запресування внутрішній діаметр втулки зменшується. Тому

після запресування втулки розточують або розгортають.

Втулку закріплюють від провертання декількома способа-

ми. Якщо в неї є опорний бурт, то стопорять штифтом (сверд-

лять отвір в опорному бурту і в корпусі підшипника та

запресовують штифт) або гвинтом (в бурті свердлять отвір, а в

корпусі підшипника нарізають різь). В іншому випадку свер-

длять отвір з боку торця втулки так, щоб він утворився частково

у втулці і частково в корпусі. В цей отвір запресовують штифт.

Рознімні підшипники-вкладиші можуть бути товсто-

стінними і тонкостінними. Їх виготовляють із маловуглецевої

сталі і заливають антифрикційним сплавом з товщиною шару

0,7...3 мм для товстостінних і 0,3...1,3 мм для тонкостінних

підшипників.

Перед встановленням вкладишів перевіряють правиль-

ність їх прилягання до посадочних місць з допомогою щупа

(щуп товщиною 0,05 мм не повинен проходити в місцях доти-

157

І.Ф. Василенко

кання вкладиша з посадочним місцем) або на фарбу (пляма від-

битка повинна займати не менше 80 % поверхні посадочного

місця). Вкладиші заганяють на посадочні місця легкими удара-

ми гумового молотка через дерев’яну планку, яка знаходиться

на обох стикових поверхнях вкладиша.

Кінцевою операцією складання рознімних підшипників

ковзання служить укладка вала в підшипники. Вкладиші повин-

ні добре прилягати до його шийки. Це досягається точністю

виготовлення вкладишів у тонкостінних або розточуванням у

товстостінних

підшипників.

При

складанні

тонкостінних

деталей необхідно створити певний натяг при їх посадці в

гнізда, що забезпечить повне прилягання і необхідну міцність

з’єднання. Натяг в з’єднанні вкладиша з гніздом створюється

після затяжки болтів кришки завдяки виступанню краю

вкладиша над площиною роз’єму корпуса підшипника.

Складання вузлів з підшипниками кочення. Підшипники

кочення необхідно монтувати в наступному порядку:

– ретельно промити підшипник в дизельному паливі; по-

садочні поверхні на валу і в корпусі змастити тонким шаром

масла;

– нагріти в масляній ванні до температури 90 оС ті під-

шипники, які встановлюються з натягом;

– напресувати підшипник на вал за допомогою гідравліч-

ного стаціонарного або переносного преса, а також гвинтового

пристосування.

Підшипники кочення напресовують на вал або запресову-

ють в корпус з допомогою преса або гвинтових пристосувань,

уникаючи ударів. Зусилля необхідно прикладати рівномірно по

всьому колу кільця. Для цього використовують підкладні кільця

(рис. 4.2а), монтажні труби (рис. 4.2б, в) або гайки (рис. 4.2г).

При запресуванні підшипника в корпус з одночасним напре-

суванням його на шийку валу застосовують спеціальну оправку

(рис. 4.2д).

158

Розділ 4. Технологія складання

а

б

в

г

д

Рис. 4.2. Встановлення підшипників на вал і в корпус деталі

Правильно встановлені підшипники повинні провертатися

вільно, без заїдань.