Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Chabannyi_Remont_avto_kn1.docx
Скачиваний:
113
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
7.94 Mб
Скачать

4.3. Технологічні методи складання

Існує декілька технологічних методів, які забезпечують

задану точність складання: метод припасування, регулювання,

повної взаємозамінності, часткової взаємозамінності, групової

взаємозамінності.

Складання за методом припасування. Застосовується, як

правило, у одиничному та дрібносерійному ремонтних вироб-

149

І.Ф. Василенко

ництвах. Задана точність при цьому досягається зняттям з однієї

із сполучених деталей необхідного шару матеріалу (рис. 4.1а).

Заданий зазор Δ3 досягається підгонкою деталі 1 з допомогою

шабріння, притирання, обпилювання та ін. Припуск на підгонку

визначається за формулою:

а

zΔ 3−Δ 0 .

б

(4.1)

в

Рис. 4.1. Методи складання:

а – припасування; б – регулювання; в – групова замінність;

І, ІІ – групи сортування

150

Розділ 4. Технологія складання

Складання за методом регулювання. Сутність методу

полягає в тому, що задана точність розміру замикальної ланки

досягається зміною розміру компенсуючої ланки (компенсатора)

– раніше вибраного елементу, виконавчий розмір якого має

збільшене поле допуску, з допомогою якого досягається

необхідний розмір замикальної ланки. Як показано на рис. 4.1б,

для отримання необхідного зазору в сполученні використо-

вується компенсуюче кільце К. В якості компенсатора викори-

стовують прокладки, регулювальні гвинти, втулки і ін.

Цей метод широко використовується ремонтним вироб-

ництвом, оскільки він має широку універсальність, не залежить

від числа ланок розмірного ланцюга, допуску на замикальну

ланку і типу виробництва. З допомогою компенсаторів можна

регулювати не тільки допуск на замикальну ланку в процесі

складання, а й компенсувати знос основної деталі в процесі

експлуатації машини.

Складання за методом повної взаємозамінності. Застосо-

вується в тому випадку, якщо допуск на замикальну ланку

розраховується як сума допусків на розміри складових ланок:

m−1

j1

(4.2)

де ТА0 – допуск замикальної ланки;

ТАj – допуск j-ої складової ланки;

m – загальна кількість ланок, враховуючи замикальну.

При цьому процес складання з технологічної точки зору

спрощується, оскільки він зводиться тільки до підбору і зчлену-

вання складових ланок (деталей) без додаткового припасування.

В зв’язку з відсутністю припасувальних операцій легко налаго-

дити автоматичну лінію складання. Однак ускладнюється

процес механічної обробки, оскільки він потребує призначення

досить жорстких допусків на розміри складових спряжень.

Таким чином, даний метод найбільш доцільно застосо-

вувати в умовах крупносерійного і масового ремонтного вироб-

151

І.Ф. Василенко

ництва для дволанкових розмірних ланцюгів (наприклад, в спря-

женнях вал-втулка, вал-підшипник і т.д.). Для багатоланкових

ланцюгів цей метод трудомісткий та економічно недоцільний.

Складання за методом неповної взаємозамінності. Відріз-

няється від попереднього метода тим, що з метою зниження

собівартості складання допуски на розміри складових ланок

попередньо збільшують.

Якщо припустити, що дійсні відхилення розмірів скла-

дових ланок є незалежними величинами, то, застосовуючи для

розрахунків допуску на замикаючу ланку метод сумування за

теорією ймовірності, отримаємо:

TA0 K

m−1

j1

(4.3)

де К – коефіцієнт ризику, який характеризує процент

виходу значень замикаючої ланки за межі встановленого

допуску (при К=3 ризик браку дорівнює 0,2%);

а – коефіцієнт, який характеризує закон розподілу.

Розглянемо доцільність збільшення полів допусків на

складові ланки ланцюга при складанні за методом неповної

взаємозамінності на прикладі.

Припустимо,

що

розмірний

ланцюг

складається

з

чотирьох складових ланок з однаковими допусками ТАj; закон

розсіювання розмірів близький до закону Гауса, К=1, аj =1.

Тоді допуск на замикаючу ланку за теоретико-

імовірністним методом складе:

152

звідки

m−1

j1

1

2

(4.4)

(4.5)

∑a jTAj ,

Розділ 4. Технологія складання

Якщо вести розрахунок методом повної взаємозамінності,

то:

звідки

m−1

j1

1

4

(4.6)

(4.7)

Порівнюючи

(4.5) з (4.7) можна бачити, що в даному

прикладі використання принципів теорії ймовірностей дало

можливість при одному й тому ж допуску замикальної ланки в

два рази збільшити допуски складових ланок.

Складання за цим методом доцільне в серійному і масо-

вому ремонтному виробництвах для багатоланкових розмірних

ланцюгів.

Складання за методом групової взаємозамінності. Суть

цього метода (називається також селективним складанням) в

тому, що деталі відновлюють із збільшеними полями допусків.

Перед складанням сполучені деталі сортують на розмірні групи

з однаковими допусками.

На практиці звичайно визначають виробничі (кратні)

допуски, збільшуючи їх у кратне число разів.

На рис. 4.1. наведена схема розташування допусків

спряжених деталей. Виробничі допуски визначаються за фор-

мулами:

TA1k kTA1 ,

(4.8)

TA2 k kTA2 ,

де k – коефіцієнт кратності допусків (або кількість груп

сортування деталей, в даному випадку k = 2);

ТА1 і ТА2 – відповідно, величини допусків для

спряжених деталей.

153

І.Ф. Василенко

Допуск посадки дорівнює

TA1kTA2 k kTA1 TA2 ,

(4.9)

звідки

k

TA1k TA2k

k (TA1 TA2 )

.

(4.10)

У розглянутому прикладі k = 2 (рис. 4.1в).

Очевидно, що для забезпечення однакового для всіх

сполучень середнього зазору або натягу Δср, необхідно, щоб

виконувалася рівність:

TA1 TA2 .

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]