- •2 Передремонтне технічне діагностування і
- •7. Способи компенсації зношеного
- •8. Проектування технологічних процесів
- •9. Безрозбірне відновлення
- •10. Охорона праці при виконанні
- •1. Теоретичні основи ремонту
- •1.1. Загальні поняття надійності
- •1.2. Показники надійності
- •1.3. Види тертя та змащення
- •1.4. Основи теорії про зношування спряжень і з’єднань
- •1.5. Придатність автомобілів і їх елементів
- •1.6. Допустимі і граничні зношування деталей і спряжень
- •1.7. Несправності деталей і агрегатів
- •1.8. Втрата працездатності автомобілів через порушення
- •1.9. Вплив конструктивних і експлуатаційно-технологічних
- •1.10. Класифікація відмов автомобілів
- •2. Передремонтне технічне
- •2.1. Основні поняття та методи діагностування
- •2.2. Діагностування двигуна і його складових частин
- •2.2.1. Діагностування кривошипно-шатунного
- •2.2.2. Діагностування систем мащення і охолодження
- •2.2.3. Діагностування систем живлення
- •2.2.3.1. Система живлення дизеля
- •2.2.3.2. Система живлення карбюраторного двигуна
- •2.3. Діагностування трансмісії
- •2.3.1. Діагностування зчеплення
- •2.3.2. Перевірка загального стану коробок передач, задніх
- •2.4. Діагностування ходової частини
- •2.5. Діагностування рульового керування і гальм
- •2.6. Діагностування гідравлічних систем
- •2.7. Діагностування електрообладнання
- •3. Технологічні процеси ремонту
- •3.1. Поняття і єдина система технічної документації
- •3.2. Приймання автомобілів і агрегатів в ремонт і їх
- •3.2.1. Приймання автомобілів і агрегатів в ремонт та
- •3.2.2. Зовнішнє очищення і миття автомобіля
- •3.3. Особливості технології розбирання
- •3.3.1. Загальна послідовність розбирання автомобіля
- •3.3.2. Особливості розбирання типових сполучень
- •3.4. Технологія очищення й миття складальних одиниць і
- •3.4.1. Фізико-хімічні основи видалення технологічних
- •3.4.2. Сучасні технічні миючі засоби
- •3.4.3. Технологічні способи видалення забруднень
- •3.5. Дефектація спряжень і деталей та їх комплектування
- •3.5.1. Загальні відомості
- •3.5.2. Основні способи дефектації деталей
- •3.5.3. Особливості дефектації типових деталей
- •3.5.4. Технологія комплектування спряжень і вузлів
- •4. Технологія складання
- •4.1. Призначення складання. Класифікація з’єднань
- •4.2. Точність виконання складальних операцій
- •4.3. Технологічні методи складання
- •4.4. Організаційно-технологічні характеристики
- •4.5. Особливості складання типових спряжень і з’єднань
- •4.5.1. Складання вузлів з підшипниками ковзання і кочення
- •4.5.2. Складання шліцьових, конусних і шпонкових з’єднань
- •4.5.3. Складання нарізних і нерухомих нероз’ємних з’єднань
- •4.5.4. Складання зубчатих і черв’ячних передач
- •4.5.5. Встановлення ущільнення
- •4.6. Усунення неврівноваженості деталей і вузлів
- •4.7. Особливості загального складання автомобіля
- •5. Обкатка, випробування і
- •5.1. Загальні відомості про технологію обкатки
- •5.2. Випробування і регулювання автомобіля
- •5.3. Короткі відомості про лакофарбові матеріали
- •5.4. Технологічні методи нанесення лакофарбових покриттів
- •5.5. Технологічний процес фарбування автомобіля
- •6. Методи і способи ремонту
- •6.1. Мета і способи відновлення деталей і спряжень
- •6.2. Механічні і слюсарно-механічні способи відновлення
- •6.2.1. Механічні способи відновлення деталей і спряжень
- •6.2.2. Слюсарно-механічні способи відновлення деталей
- •6.3. Електроіскрова обробка і нарощування деталей
- •6.3.2. Відновлення деталей електролітичними і хімічними
- •6.4. Ручне зварювання і наплавлення
- •6.4.1. Загальні відомості
- •6.4.2. Ручне дугове зварювання і наплавлення деталей
- •6.4.3. Газове зварювання і наплавлення
- •6.4.4. Особливості зварювання та наплавлення чавунних і
- •6.5. Відновлення деталей паянням
- •6.5.1. Загальні відомості
- •6.5.2. Класифікація і характеристика припоїв
- •6.5.3. Характеристика флюсів
- •6.6. Способи відновлення деталей полімерними матеріалами
- •6.7. Відновлення деталей пластичним деформуванням
- •6.7.1. Загальні відомості
- •6.7.2. Технологічні прийоми відновлення деталей
- •6.7.3. Особливості зміцнення деталей пластичним
- •7. Способи компенсації зношеного
- •7.1. Наплавлення металу під шаром флюсу
- •7.2. Вібродугове наплавлення
- •7.3. Наплавлення у середовищі захисних газів
- •7.4. Наплавлення у середовищі водяної пари
- •7.5. Відновлення деталей металізацією
- •7.5.1. Сутність процесу металізації
- •7.5.2. Характеристика різних видів металізації
- •7.5.3. Технологічний процес металізації
- •7.5.4. Шляхи поліпшення фізико-механічних і
- •7.6. Електрошлакове наплавлення
- •7.7. Контактне наварювання
- •7.8. Наплавлення порошковим дротом і стрічкою
- •7.9. Плазмове зварювання і наплавлення
- •7.10. Газополумневе наплавлення
- •7.11. Електроімпульсне наплавлення
- •7.12. Індукційне наплавлення
- •7.13. Електроферомагнітне наплавлення
- •7.14. Магнітно-імпульсне припікання
- •8. Проектування технологічних
- •8.1. Основи проектування технологічних процесів
- •8.1.1. Класифікація видів технологічних процесів
- •8.1.2. Вихідні дані для розробки технологічних процесів
- •8.1.3. Методика і послідовність проектування технологічних
- •8.1.4. Основні етапи розробки технологічних процесів
- •8.2. Організація проектування технологічних процесів
- •8.2.1. Вибір способів і технологічних процесів відновлення
- •8.2.2. Розробка технологічних операцій
- •8.2.3. Вибір технологічного устаткування
- •8.2.4. Вибір технологічного оснащення
- •8.3. Нормативно-технічна, конструкторська і технологічна
- •8.4. Аналіз можливості і доцільності відновлення деталей та
- •9. Безрозбірне відновлення
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Реметалізанти (металоплакуючі композиції)
- •9.3 Препарати, що вміщують полімер
- •5.4. Геомодифікатори
- •9.5. Кондиціонери (рекондиціонери) поверхні
- •9.6. Шаруваті добавки
- •9.7. Особливості проведення безрозбірного відновлення
- •10. Охорона праці при виконанні
- •10.1. Загальні вимоги техніки безпеки і виробничої санітарії
- •10.2. Техніка безпеки при виконанні ремонтних і
- •10.2.7. Загальні вимоги техніки безпеки при роботі на
- •10.2.10. При виконанні ковальських і термічних робіт
- •10.2.12. Заходи безпеки при відновленні деталей
- •10.2.14. При обслуговуванні акумуляторних батарей
- •10.2.16. При виконанні вантажно-підйомних робіт
- •10.3 Електробезпека при виконанні ремонтних робіт
- •10.4. Пожежна безпека
- •10.5. Медична допомога
- •10.6. Захист навколишнього середовища
2.4. Діагностування ходової частини
Ходова частина автомобіля працює відносно в найбільш
важких умовах. На її складові частини діють значні зусилля
згину, скручування, а також знакозмінні ударні навантаження,
що викликають різні несправності. До найбільш поширених
несправностей
можна
віднести:
порушення
регулювань,
знижений і підвищений тиск у шинах коліс, знос шин,
збільшений
зазор
у
підшипникових
вузлах,
порушення
герметичності, нагрівання окремих місць, ослаблення нарізних і
шпоночних з’єднань і кріплень.
Загальний стан ходової частини визначають на ходу
автомобіля за зовнішніми ознаками. Нехарактерні стукоти
з’являються від значного зносу в рухомих спряженнях,
ослаблення нарізних і заклепувальних кріплень складових
частин до рами. Нестійкий рух автомобіля і самовільне кутове
коливання передніх коліс може бути від порушення сходження
(розвалу) передніх коліс і місць установки складових частин до
рами, особливо переднього і заднього мостів; деформації балки
переднього моста і рами; порушення регулювання підшипників
коліс; невідповідності тиску повітря в шинах і значному зносі
протектора; поломки ресор, погнутості дисків коліс. Зазначені
несправності ускладнюють керування машиною, сприяють
інтенсивному зносу деталей, особливо шин, збільшують витрату
палива та на інші характеристики аавтомобіля.
Стан кріплень і з'єднань, підшипникових і уплотнюючих
вузлів, пневматичних шин, та ін. перевіряють візуально і
випробуванням, а при необхідності за допомогою пристосувань
(приладів).
90
Розділ 2. Передремонтне технічне діагностування і прогнозування
параметрів технічного стану автомобілів
Зазори в підшипникових вузлах замірять пристосуваннями
типу КИ-9948 чи КИ-48507. Для вимірювання величини зазору
пристосування
підключають
до
електричної
мережі,
електромагнітом установлюють його на нерухому корпусну
деталь (раму) машини або на металеву підставку таким чином,
щоб шток індикатора упирався в торець рухомої деталі. Після
цього нуль шкали індикатора суміщують з великою стрілкою,
при цьому маленька стрілка повинна відхилитися на 2...3
поділки від нуля, коли рухома деталь знаходиться в крайньому
положенні. Потім рухому деталь переміщують в осьовому
напрямку з одного крайнього положення в інше. Відхилення
великої стрілки нуля є величиною осьового зазору.
У підшипниках кочення осьовий зазор допускається до
0,3...0,5 мм, нормальна його величина 0,15...0,25 мм. Радіальний
зазор у шарикопідшипниках і в сполученнях «вал-втулка»
визначають аналогічно з тією тільки різницею, що шток
індикатора встановлюють не в торець деталі, що обертається, а в
площині, перпендикулярній осі її обертання. Осьовий зазор у
підшипникових вузлах можна виміряти, встановивши вказачене
пристосування на рухому частину підшипникового вузла. У
цьому випадку шток індикатора повинен упиратися в нерухому
деталь (вісь, вал, цапфу і т.ін.) підшипникового вузла. Роликові
конічні підшипники регулюють при осьовому зазорі, що
перевищує допустиме значення. Зменшують осьовий зазор до
номінального значення регулювальними прокладками і гайками.
Для цього зменшують кількість регулювальних прокладок або
закручують регулювальну гайку поки обертова частина підвузла
буде туго прокручуватись від зусилля руки. Потім гайку
відпускають на 1/4...1/8 оберту, в залежності від величини
номінального осьового зазору. Після цього, утримуючи гайку
ключем,
затягують
контргайку.
Потім
її
шплінтують.
Відрегульований підшипник повинний вільно обертатися на осі
(валу) і мати номінальний осьовий зазор. Після регулювання
порожнину підшипникового вузла заповнюють мастилом.
91
В.Я. Чабанний
4546
Герметичність ущільнень підшипникових вузлів перевіря-
ють після прогрівання на ходу автомобіля оглядом перед його
очищенням і миттям. Наявність бруду, пилу, просоченого мас-
тила чи підтікання мастила свідчать про порушення герметич-
ності.
Стан шин перевіряють оглядом. Розрізи, тріщини, опукло-
сті, нерівномірність зносу шин не допускаються. Шини, у яких
висота малюнка протектора менше 1 мм для колеса діаметром
до 0,75 м або менше 3 мм для колеса великого діаметра,
підлягають заміні. Висота малюнка повинна зберігатись по всій
окружності шини. Тиск повітря в шинах перевіряють прис-
троєм НИИАТ-458 або манометром типу МД-214. Значення
тиску має бути для вантажних автомобілів: у передніх колесах -
0,28...0,35 МПа; у задніх 0,42...0,53 МПа в залежності від марки
автомобіля.
Сходження передніх коліс у автомобілів перевіряють
телескопічною лінійкою типу КИ-650 за умови, що зазори в
спряженнях “шворінь-втулка” і в підшипниках маточин коліс не
вийшли за межі допустимих і при нормальному тиску повітря в
шинах положення коліс відповідає руху по прямої, автомобіль
завантажений.
Лінійку
встановлюють
наконечниками
у
внутрішні
випуклі частини шин у горизонтальній площині, що проходить
через осі коліс. Потім нуль на шкалі рухливої (пружинної)
частини сполучають зі шкалою на нерухомій частині лінійки.
Після установки лінійки перекочують автомобіль уперед на по-
ловину оберту колеса і фіксують показання на шкалі, яке порів-
нюють із допустимими значеннями, для автомобілів САЗ-3507 і
ЗИЛ-3307 відповідно 1,5..,3,0; 3,0...5,0 мм. Якщо машину
перекотити у вихідне положення, стрілка повинна співпасти з
нулем шкали. При необхідності сходження коліс регулюють
поперечними тягами на спеціальних стендах.
92
Розділ 2. Передремонтне технічне діагностування і прогнозування
параметрів технічного стану автомобілів