- •18 Теорія абсолютних переваг
- •19 Теорія порівняльних переваг
- •20 Теорія відносної забезпеченості країн факторами виробництва та її тестування в. Леонтьєвим
- •24 Теорія технологічного розриву
- •25. Теорія життєвого циклу продукції
- •26 Теорія представницького попиту
- •27 Теорія економії на масштабах виробництва
- •Теорія внутрішньогалузевої торгівлі
- •29. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •30. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •31. Особливості розвитку митно-тарифного регулювання в Україні
- •33. Світові товарні ринки
- •Світові ринки сировинних товарів
- •34 Послуги та їх класифікація в міжнародній торгівлі
- •36 Зовнішня торгівля України товарами та послугами
- •38. Прямі іноземні інвестиції
- •Форми піі
- •Наслідки прямих іноземних інвестицій
- •39. Міжнародні портфельні інвестиції
- •40. Міжнародний рух позичкового капіталу Сутність міжнародного кредитування
- •41. 7.1. Тнк, як головний суб’єкт світогосподарських відносин
- •Провідні тнк світу за розміром капіталізації компанії
- •42. Загальні тенденції руху прямих іноземних інвестицій тнк
- •Новітні тенденції в структурі міжнародної інвестиційної діяльності тнк
- •47. Основні етапи міжнародної міграції робочої сили
- •48. Сучасні центри притягання робочої сили
- •49. Наслідки переміщення трудових ресурсів
- •50. Україна в міжнародних міграційних процесах
- •51. Сутність та форми міжнародного технологічного обміну
- •II. Нематеріальні види технологій:
- •5. Участь у міжнародному технологічному обміні «венчурних» фірм (дрібних і середніх фірм із числом зайнятих до 1 тис. Чол.).
- •51 . Міжнародна ліцензійна торгівля
- •53. Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами
- •54 Національна економіка як об’єкт світової економічної системи
- •55. Регіональний та типологічний підходи до класифікації країн світу
- •56. Специфіка економіки розвинутих країн
- •57 Основні риси країн з транзитивною економікою
- •58. Загальний характер економіки країн, що розвиваються
- •59. Сутність інтеграційних процесів
- •60. Рівні міжнародної економічної інтеграції Зона преференційної торгівлі
- •Вільний торговельний простір
- •Митний союз
- •Спільний ринок
- •Економічний союз
- •61,62. Особливості європейських інтеграційних процесів і. Європейський Союз
- •1) Зняття обмежень на шляху переміщення промислових товарів між членами зони;
- •63. Європейська асоціація вільної торгівлі
- •64,65. Особливості розвитку економічних взаємозв’язків у Північній Америці
- •65,66. Специфіка Латиноамериканських інтеграційних процесів
- •67 ,68 Відмітні риси економічної інтеграції в Азії
- •70. Основні економічні угрупування в Африці
- •Питання до контрольної роботи (пмк 1):
65,66. Специфіка Латиноамериканських інтеграційних процесів
Дослідження Міжамериканського банка розвитку дозволило виявити три моделі інтеграції в Латинській Америці:
1) спільний ринок;
2) зону вільної торгівлі;
3) модель часткових економічних преференцій (переваг, пільг, привілеїв).
Найкращими прикладами зон вільної торгівлі слугували:
Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі (ЛАВТ), котра була створена в 1960 р. і проіснувала до 1980 р.;
Карибська асоціація вільної торгівлі (КАРАФТА), що була створена в 1965 р. і проіснувала до 1973 р.
Однак жодна з цих організацій не реалізувала представлених цілей: поступова ліквідація торговельних бар'єрів; зниження митних стягнень.
Головною причиною їх краху виявилось те, що країни-учасниці цих угрупувань торгували більше з США, ніж одна з одною. А відтак всередині цих організацій відсутніми були стимули, котрі працювали в ЄС.
Прикладом спільного ринку служить Андська група (Андський пакт або Картахекська угода), яка створена в 1969 р. деякими колишніми членами ЛАВТ (Болівія, Перу, Еквадор, Венесуела). Андська група передбачає:
єдині зовнішні тарифи;
обмеження припливу іноземних інвестицій;
інтеграційну політику в економічній та соціальній сферах.
Ці самі цілі ставлять перед собою такі угрупування:
Центральноамериканський спільний ринок(ЦАСР),
і спільний ринок Карибського басейну (КАРІКОМ),
Спільний ринок країн Південного Конуса (МЕРКОСУР),
Ці угруповання також не грунтуються на стабільних загальних стимулах, притаманних ЄС.
Андська група вирішила розвивати промисловість у своєму субрегіоні і розміщувати підприємства в країнах-учасницях, що повинно було сприяти їх подальшому розвитку, група послабила обмеження на іноземні інвестиції, сподіваючись залучити додатковий капітал.
До кінця 1960 р. ЦАСР вдалось усунути приблизно 80% торговельних обмежень серед країн-учасниць. Серйозною причиною труднощів є те, що вигоди від інтеграції непропорційно переливали до більш багатих і розвинутих країн-учасниць.
Країни-учасниці МЕРКОСУР прагнуть підійти ближче ніж всі країни, що розвиваються, до формування субрегіонального торговельного блоку завдяки активізації та розширенню взаємної торгівлі, зняття митних тарифів між країнами-учасницями, підвищення якості і конкурентоспроможності їх товарів, широкого залучення іноземних інвестицій.
Однак у цієї субрегіональної організації виникли труднощі, які пов'язані з величезними зовнішніми боргами її учасників, високим рівнем інфляції та «закритістю» економік. Аргентина і Бразилія, а також Уругвай мають більш відкриту економіку, тоді як в Парагваї ринкова економіка знаходиться початковій стадії розвитку.
Модель часткових економічних преференцій найкраще ілюструє Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛААІ), яка утворена в 1980 році і включає одинадцять країн (Аргентину, Болівію, Бразилію, Чилі, Колумбію, Еквадор, Мексику, Перу, Уругвай, Венесуелу, Парагвай).
Це гнучка організація, котра надає своїм членам можливість встановлювати двосторонні угоди з включенням до них (за бажанням зацікавлених сторін) і інших країн. Це дозволяє країнам зі спеціальними інтересами розвиватись швидше, ніж у випадку, коли роз'єднані країни-члени змушені шукати компроміси, знижуючи тим самим ефективність угод.