44

Міністерство аграрної політики України

Могилів-Подільський технолого-економічний коледж

Вінницького національного аграрного університету

ЗВІТ-ЩОДЕННИК

навчальної практики

з технології зберігання і переробки продукції

НП. 5.03050702. 10/9 – 10. 0

Скла__ студент

_____________ / _____________

Керівник практики

____________ / ______________

2012

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………...4

1. Теми практики.

1.1 Ознайомлення з хлібоприймальним підприємством……………………..10

1.2 Ознайомлення з цукровим заводом ……………………………………….13

1.3 Ознайомлення з борошномельним заводом …………………………… 17

1.4 Ознайомлення з олійнею……………………………………………………22

1.5 Ознайомлення з хлібозаводом ……………………………………………..26

1.6 Ознайомлення з ковбасним цехом…………………………………………30

1.7 Ознайомлення з молокозаводом.…………………………………………..34

1.8 Ознайомлення з консервним заводом…………………………………… 39

Список літератури…………………………………………………………….. 44

В С Т У П

Практичне навчання студентів є обов’язковою і невід’ємною складовою частиною спеціальної освіти, яка ставить за мету закріплення та поглиблення знань, одержаних в процесі теоретичного навчання, набуття вмінь та навичок, необхідних для застосування їх в майбутній виробничій діяльності.

Навчальна практика з дисципліни “Технологія зберігання і переробки продукції” передбачає ознайомлення студентів з різними видами виробництв.

Базами для проведення навчальної практики являються:

• хлібоприймальне підприємство;

• борошномельний завод;

• хлібозавод;

• консервний завод;

• молокозавод;

• ковбасний цех;

• олійня;

• цукровий завод.

До керівництва навчальною практикою залучаються викладачі коледжу.

Студенти коледжу при проходженні практики зобов’язані :

• у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики;

• вивчати і суворо дотримуватись правил охорони праці і техніки безпеки;

• нести відповідальність за виконану роботу;

• регулярно вести і своєчасно здати складений звіт-щоденник з практики.

Основною метою навчальної практики - закріплення і поглиблення теоретичних знань, одержаних при вивченні дисципліни “Технологія зберігання і переробки продукції”, набуття необхідних навичок зі спеціальності, підготовка до проходження інших видів практики.

Завдання практики - одержання студентами необхідних умінь та навичок з основ технології зберігання і переробки сировини в борошно, цукор, олію, хліб, консервовану і молочну продукцію, натуральні м’ясні і ковбасні вироби.

Перелік вмінь та навичок, яких повинні набути студенти під час занять з навчальної практики з дисципліни “Технологія зберігання і переробки продукції”

- знати організаційно-господарською структуру підприємства;

• вміти орієнтуватися в організації процесу приймання сировини, проведення аналізу органолептичними і лабораторними методами;

• вміти орієнтуватися в організації технологічного процесу виробництва різних видів продукції;

• вміти орієнтуватися в рецептурі виробництва різних видів продукції та виходах готової продукції;

• вміти орієнтуватися в організації контролю якості готової продукції.

Основні правила техніки безпеки під час проходження навчальної практики з дисципліни “Технологія зберігання і переробки продукції”

І. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ.

1. Під час заняття студенти повинні знати і дотримуватися правил

внутрішнього розпорядку коледжу.

1.1.1. Бути уважним, дисциплінованим, виконувати всі вказівки викладача.

1.1.2. Дотримуватись правил поведінки в дорозі, під час заняття.

1.1.3. Дотримуватись вимог по техніці безпеки, санітарії, особистої гігієни,

протипожежної безпеки.

1.1.4 Утримувати в охайному стані робоче місці.

1.2. Під час руху по території підприємства студентам забороняється ходити по автомобільних шляхах, на території підприємства ходити тільки по тротуарах .

1.3. Студенти несуть відповідальність за порушення вимог дійсної інструкції у порядку, встановленому Правилами внутрішнього розпорядку технікуму

1.4. Основними небезпечними містями під час проведеня навчальної практики являються:

1.4.1 рухомі частини обладнання, відсутність або несправність огородження, заземлення;

1.4.2 вентеляційні та аспіраційні устаткування, які повині бути оснащені справними огородженнями та заземленнями;

1.4.3 гвинтові конвеєри – привід;

1.4.4 місця в’їзду та виїзду транспортних засобів на платформенні ваги.Ці місця обладнанні вказівками та переносними знаками “Проїзд заборонено” та стаціонарним знаком “Прохід заборонено”;

- на борошномельному заводі:

1.4.5 вальцьові верстати: простір між вальцями, що обертається зі сторони подачі продукту, між шестернями приводу вальців, між живильними валками, між шківом та набігаючим на нього приводним пасом;

1.4.6 відпускні влаштування на автомобільний та залізничний транспорт;

- на цукровому заводі :

1.4.7 бурякорізи, ножеві рами, трилопасна “улитка”;

1.4.8 дифузні апарати: шнеки, які переміщуються в середині дифузора; 1.4.9 вакуум – апарат;

1.4.10 мішалка – утфелерозподілювач;

1.4.11 центрифуги; 1.4.12 сушильно – охолоджувальне устаткування;

- на м’ясокомбінаті:

1.4.13 обладнання для подрібнення, перемішування і різання: вовчки- небезпечна зона шнек і ножі; куттери і куттери-мішалки – небезпечна зона – ножі; фаршемішалка – небез- печна зона лопасті і шнеки; шпигорізка – небезпечна зона – ножі; підвісні пилки; дискові пилки; стрічкові пилки; дробарки;

1.4.14 обладнання для миття, пресування і відтискання: мийні барабани; центрофуги; шприци; 1.4.15 ріжучі інструменти: ножі для жилкування і обвалювання;

- на консервному заводі:

1.4.16 апарати, що працюють під тиском оснащені манометрами і запобіжними клапанами; 1.4.17 гомогенізатори; 1.4.18 мийне, подрібнююче обладнання;

1.4.19 інспекційні і сортувальні транспорти;

1.4.20 гідротранспортери;

1.4.21 каналізаційні решітки;

- на молокозаводі:

1.4.22 сепаратори для молока, в яких повині бути загороджені металевими сітками паси і шківи; 1.4.23 охолоджувачі; 1.4.24 пастеризатори; 1.4.25 маслоутворювачі безперервної дії;

1.4.26 молоконасоси і продуктопроводи.

- на олійні:

1.4.27 норії, а саме відсутність або несправність огороджень або заземлення, а також крильчатка реле контролю швидкості;

1.4.28 ланцюгові, гвинтові конвейєри;

1.4.29 плющильні верстати;

1.4.30 аспіраційні війки;

1.4.31 жаровні для волого – теплової обробки;

1.4.32 шнековий прес;

1.4.33 фільтри;

- на хлібоприймальному підприємстві

1.4.34 механізовані зерносклади: затягування в зерно під час його випуску на транспортер нижньої галереї, провал в пустоти, які утворюються в середині злежаної маси зерна; пошкодження електричним стумом при переміщенні машин та механізмів; придавлення транспортом або іншим механізмом під час його переміщення в дверях складу, поблизу стін та інших вузьких місць, а також у випадку їх перекидання; отруєння токсичними газами в нижніх непровітрюваних та не вентильованих галереях, а також отруєння отрутохімікатами в загазованому або погано дегазованому складі;

1.4.35 відпускні влаштування на залізничний транспорт;

1.4.36 норії, а саме відсутність або несправність огороджень, або заземлення, а також крильчатка реле контролю швидкості; площадка на якій розміщена головка норії; ланцюгові конвейєри : привід;

1.4.37 зерносушарки, а саме вентилятори, повітряпроводи, камери відпрацьованого агента сушки, стінки пічок, камери нагріву та спалювання палива, теплові обмінники;

- на хлібозаводі:

1.4.38 просіювачі для борошна;

1.4.39 тістодільники, тісторозкачувальні, тістомісильні , тістоокруглювальні машини;

1.4.40 хлібопекарські печі.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

2.1.Допуск студентів для проведення заняття на виробничих ділянках

підприємства здійснюється лише з дозволу начальника виробничої дільниці

та під безпосереднім керівництвом викладачів-керівників практики.

2.2.До заняття на виробничому об'єкті допускаються студенти, які пройшли інструктаж з охорони праці та мають спеціальний одяг, який повинен

бути ретельно заправлений, щоб не було звисаючих кінців, котрі могли б бути захоплені обертовими частинами обладнання.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1 Під час заняття студенти повинні здійснювати спостереження за технологічним процесом та роботою обладнання.

3.2 Під час ознайомлення з обладнанням забороняється доторкатися до нього, влізати та ставати на машини для спостереження за роботою, зупиняти або пускати в хід електродвигуни.

3.3 Під час заняття забороняється студентам знімати огородження, запобіжні сітки, відкривати кришки люків, просувати руки всередину обладнання.

3.4 Не допускається ручний відбір проб сировини і готової продукції з-під обладнання.

3.5 При переході залізничних колій та автомобільних доріг бути уважним і обережним.

3.6 Під час заняття забороняється відкривати запобіжні клапани в апаратів, що працюють під тиском.

3.7 Забороняється ходити по каналізаційних решітках і гідротранспортерах.

3.8 Забороняється ходити під час розвантаження автоклавів за допомогою електротельфера. Під час переміщення сіток знаходитися під ними заборонено.

3.9 Під час ознайомлення з роботою сепаратора для молока не можна знімати або одягати збірники для вершків, знежиреного молока або поплавкову камеру.

3.10 Забороняється ходити по молокопроводах.

3.11 Під час ознайомлення з гвинтовими, ланцюговими конвеєрами не дозволяється ходити по кришках конвеєрів , відчиняти їх та оглядати люки: переходити через працюючий конвеєр можна лише по спеціальних перехідних містках.

3.12 Забороняється відкривати крани в баках з олією.

3.13.Під час ознайомлення з головками норій, які розміщені на площадках, студенти повинні користуватися для підйому на площадку стаціонарними сходами з перилами шириною не менше 0,7 м. Забороняється відкривати люки, знімати огородження.

3.14 В складах з горизонтальною підлогою забороняється ходіння студентів безпосередньо по насипу зерна.

3.15.Не стояти поблизу зводів злежаного зерна та не обрушувати їх без дозволу.

3.16 Забороняється прохід людей по платформі ваг.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

Після закінчення заняття студенти залишають в чистому санітарному стані приміщення і організовано виходять з території підприємства.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1 При виникненні аварійної ситуації, студенти повинні негайно повідомити викладача-керівника практики.

5.2 При нещасних випадках необхідно терміново надати долікарську допомогу, при необхідності викликати лікаря.

5.3 Для надання першої допомоги при пораненні слід розкрити індивідуальний пакет, накласти перев’язочний матеріал на рану та зав’язати її бинтом. Якщо індивідуального пакета немає, то для перев’язування можна використати чисту хусточку або тканину. На місце тканини, яке безпосередньо прилягатиме до рани бажано крапнути кілька крапель йодної настойки. Надавати допомогу слід чистими руками, змастивши пальці йодною настойкою. Якщо рана забруднена землею, слід терміново звернутися до лікаря. Під час надання першої допомоги необхідно дотримуватися таких правил: - не можна промивати рану водою, засипати порошками і покривати маззю, бо це перешкоджає заживанню рани; - не можна стирати з рани пісок, землю, згустки крові, тому що це може призвести до сильної кровотечі; - не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою.

5.4 При артеріальній кровотечі кров яскраво-червоного кольору витікає пульсуючим струменем; при венозній – кров темного кольору і витікає безперервно. Для припинення артеріальної кровотечі накладають джгут на найближчу до тулуба частину плеча або стегна. До джгута прикріпляють записку із зазначенням часу його накладання. Накладений джгут не допускається тримати більше 1,5-2,0 год.

5.5 Перша допомога при опіках. Опіки бувають трьох ступенів, починаючи від легкого почервоніння до тяжкого омертвіння великих ділянок шкіри. Одяг і взуття на потерпілому треба розрізати і обережно зняти, обпечену поверхню слід перев’язати так само, як будь-яку рану, покрити стерильним матеріалом або чистою тканиною, а зверху покласти шар вати і все закріпити бинтом. При опіках не можна торкатися обпеченої ділянки руками, змащувати мазями, віддирати обгорілі клаптики одягу, які пристали до рани.

5.6 Перша допомога при непритомності. Непритомний стан характеризується запамороченням, нудотою, стисненням у грудях, потемнінням в очах. Потерпілому треба, опустивши голову, трохи піднявши ноги, дати випити холодної води і понюхати вату, змочену нашатирним спиртом.

5.7 При ураженні електричним струмом в усіх випадках виклик лікаря обов’язковий, незалежно від стану потерпілого. Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин або проводу низької напруги (до 400 В) можна скористатися сухим одягом, канатом, палицею, дошкою або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм. Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин, що перебувають під високою напругою, слід надіти діелектричні рукавиці і боти, та діяти штангою або обценьками, розрахованими на напругу даної установки. Для визначення стану потерпілого після його звільнення від дії електричного струму необхідно негайно покласти потерпілого на спину на тверду поверхню, перевірити наявність дихання та пульсу, з’ясувати стан зіниці, якщо потерпілий погано дихає, йому слід робити штучне дихання і масаж серця.

5.8 Перша допомога при переломах. На уражене місце накладають шину (фанеру, палицю, картон) так, щоб вона з обох боків охопила суглоби. Шину прив’язують до кінцівки. При переломах верхньої кінцівки рекомендується після накладання шини підвісити руки на косинці.

5.9 Перша допомога при ударах. До забитого місця слід прикласти холодний предмет (сніг, лід, тканину змочену холодною водою) і щільно забинтувати забите місце.

5.10 Перша допомога при розтягненні зв’язок. При підвернені ноги або стопи, ознакою чого є різкий біль у суглобі і припухлість, перша допомога полягає у прикладені холодного предмета, тугому бинтуванні і забезпеченні спокою.

5.11 Перша допомога при сонячному ударі. При дії прямого сонячного проміння на голову може виникнути головний біль, слабкість головокружіння, нудота. При появі різних ознак нездужання (частий слабкий пульс, непритомний стан, поверхневе і слабке дихання, судороги) необхідно відвести потерпілого у затінок, покласти, роздягнути, охолодити тіло, змочивши голову і груди водою.

5.12 Перша допомога при потраплянні сторонніх тіл. При потраплянні стороннього тіла під шкіру або ніготь видалити його можна лише тоді, коли є впевненість, що це буде зроблено легко і повністю після видалення стороннього тіла треба змастити місце поранення йодною настойкою та накласти пов’язку. Сторонні тіла, що потрапили в очі, найкраще видаляти промиванням струменем борної кислоти або чистою водою, спрямовуючи його від зовнішнього кута до внутрішнього( до носа),терти око не слід.