- •1.Поняття міжнародного приватного права
- •2.Предмет міжнародного приватного права
- •3. Методи регулювання відносин у міжнародному приватному праві.
- •4. Природа норм міжнародного приватного права і його місце в правовій системі.
- •6. Система міжнародного приватного права.
- •7.Національне законодавство
- •8 Міжнародний договір як джерело міжнародного права
- •9. Правові звичаї як джерело міжнародного приватного права
- •10. Поняття та структура колізійних норм в міжнародному приватному праві
- •11. Класифікація колізійних норм в міжнародному приватному праві
- •12. Основні формули прикріплення колізійних норм в міжнародному приватному праві
- •13. Сутність проблеми кваліфікації та основні способи її вирішення.
- •14. Поняття зворотного відсилання та відсилання до закону третьої держави.
- •15. Обхід закону в міжнародному приватному праві.
- •16. Взаємність і реторсії в міжнародному приватному праві.
- •17.Особистий закон фізичної особи.
- •18. Основні принципи правового положення іноземців.
- •19 Особистий статут і "національність" юридичної особи
- •20 Імунітет держави та його види
- •21.Колізійні питання права власності.
- •22. Поняття і особливості зовнішньоекономічної угоди.
- •23. Форма зовнішньоекономічних угод
- •24. Колізійно-правові питання зовнішньоекономічних угод.
- •25. Поняття та особливості правового регулювання міжнародних перевезень.
- •26. Колізійні питання деліктних зобов’язань.
- •27. Колізії законів у сфері спадкування.
- •28. Колізійні питання шлюбно-сімейних відносин у міжнародному приватному праві.
- •29.Колізійні питання міжнародних трудових відносин.
- •30. Поняття міжнародного цивільного процесу.
- •32. Виконання іноземних судових доручень.
- •33. Визнання і виконання іноземних судових рішень .
- •34. Поняття і юридична природа міжнародного комерційного арбітражу.
- •35. Види третейських (арбітражних судів).
- •36. Визнання і виконання іноземних арбітражних рішень.
18. Основні принципи правового положення іноземців.
Режим іноземців зазвичай визначають як сукупність прав і обов'язків іноземців на території даної держави. Під час встановлення окремого виду режиму проявляється ставлення країни до іноземців, які перебувають на даній території постійно або тимчасово.
Традиційно існує три режими для іноземців: національний, найбільшого сприяння та спеціальний. Але, як правило, в жодній країні не застосовують якогось одного режиму для іноземців, а зустрічаються вони в комбінації: в одній сфері — національний режим, а в іншій — спеціальний і т.п.
Правовий режим у міжнародному приватному праві показує, як держава ставиться до іноземних громадян або юридичних осіб, які мешкають на її території, — допускає будь-яку дискримінацію, прирівнює цих громадян до своїх співвітчизників чи ні, обмежує їхні права або, навпаки, надає їм переваги.
Основні ознаки трьох вищеперерахованих правових режимів у міжнародному приватному праві такі.
Національний режим передбачає надання іноземним громадянам і юридичним особам такого ж режиму, що і вітчизняним громадянам і юридичним особам. Таким чином, держава прирівнює іноземців у тій чи іншій сфері до власних громадян. Іноземні громадяни та іноземні юридичні особи отримують такі самі права й переваги, що мають місцеві суб'єкти права.
Як правило, такий режим закріплюється у внутрішніх нормативних актах окремої країни. Він поширюється на господарську діяльність іноземних юридичних осіб, передбачає вільний доступ юридичних і фізичних осіб у суд для захисту своїх прав тощо.
Визначення загального правового статусу іноземців в Україні випливає із загальних принципів міжнародного права про права людини. Згідно з Конституцією України, іноземці та особи без громадянства користуються в Україні тими ж правами і несуть ті обов'язки, що і громадяни України, за деякими винятками. Це свідчить про те, що іноземцям надається національний режим.
Режим найбільшого сприяння передбачає надання іноземцям таких прав та/або встановлення таких обов'язків, які надані для громадян будь-якої третьої країни, які перебувають на території даної країни в найбільш вигідному у правовому відношенні становищі. Клаузула1 про найбільше сприяння включається до міжнародних договорів на взаємній основі.
У силу цього принципу створюються найбільш сприятливі умови для фізичних і юридичних осіб окремої країни або групи країн. Таким чином, введення в торговий договірпринципу найбільшого сприяння запобігає запровадженню дискримінаційних заходів.
Україна встановлює режим найбільшого сприяння переважно на основі взаємності, що призводить у кінцевому підсумку до дії або спеціального, або національного режиму.
Спеціальний режим полягає у наданні іноземцям у будь-якій сфері певних прав та/або встановленні для них певних обов'язків, які відрізняються від тих, що передбачені для власних громадян відповідної держави.
Спеціальний режим може нести як позитивний, так і негативний характер для іноземців. Вводиться спеціальний режим прийняттям відповідного нормативного акта, яким, як правило, передбачається механізм реалізації цього режиму.