Від однотрансформаторної підстанції:

1 – групові щитки робочого освітлення;

2 – щиток аварійного освітлення

Рисунок 55 – Схема живлення освітлювальної установки від двотрансформаторної підстанцій

6.3 Визначення розрахункових навантажень системи освітлення

Розрахункова потужність освітлювальної установки визначається на підставі світлотехнічного розрахунку після вибору потужності і кількості світильників, тобто відповідно до встановленої потужності світильників.

Для освітлювальних установок з лампами розжарювання розрахункова потужність (Р_розр, кВт) визначається виразом

де к_п – коефіцієнт попиту;

– сумарна встановлена потужність усіх світильників, кВт;

n – кількість груп світильників.

Для освітлювальних установок з газорозрядними лампами необхідно враховувати втрати в ПРА

де к_дод – коефіцієнт додаткових втрат, що складає для люмінесцентних ламп зі стартерною схемою запалювання 1,25, при безстартерних схемах запалювання 1,3; для ламп ДРЛ – 1,12; ДРИ, ДНаТ – 1,15, ДКсТ – 1,1.

Коефіцієнти попиту для розрахунку навантажень робочого освітлення в живильній мережі приведені в таблиці 13.

Таблиця 13 – Значення коефіцієнтів попиту для різних споживачів

Характеристика споживачів	кп
1	2
Дрібні будівлі виробничого характеру	1,0
Виробничі будівлі, що складаються з окремих великих прольотів	0,95
Виробничі будівлі, що складаються з декількох окремих приміщень	0,85
Проектні і конструкторські організації	0,85
Школи, ПТУ	0,8
Підприємства суспільного харчування	0,8
Підприємства побутового обслуговування	0,8
Готелі і заклади керування	0,7

Коефіцієнт попиту для групової мережі освітлення і всіх ланок мережі аварійного освітлення приймається рівним 1,0.

6.4 Вибір перерізу провідників за припустимим струмом навантаження

Провідники освітлювальної мережі повинні задовольняти вимогам у відношенні гранично припустимого нагрівання при нормальних режимах роботи. Нагрівання провідників викликається проходженням по них електричного струму. Межі нагрівання суворо нормуються ПУЕ, при цьому кожному перерізу проводу або кабелю в залежності від його конструкції і роду прокладки відповідає допустимий нормований струм (I_доп, А). У такий спосіб у практичних розрахунках користаються готовими таблицями довгостроково допустимих навантажень, регламентованих ПУЕ і нормативами.

Зазначені таблиці складені для визначених температурних режимів повітря і землі, що складають відповідно та , при відмінності фактичних температур від зазначених використовується таблиця коефіцієнтів перерахування, що приведена в ПУЕ.

Отже, умовою перевірки обраного перерізу провідника за допустимим струмом навантаження є

,

де I_р – розрахунковий струм, що протікає по провіднику, А.

Для проведення порівняння необхідно визначити максимальний розрахунковий струм кожної ділянки освітлювальної мережі. Розрахунковий струм в залежності від системи виконання мережі визначається виразами:

• для однофазних двопроводних мереж (1ф + N)

;

– для двофазних двопроводних мереж (2ф + N)

;

• для трифазних чотирипроводних мереж (3ф + N)

,

де Р – розрахункова потужність, кВт;

U_ф, U_л – відповідно фазна і лінійна напруга, В;

cos – коефіцієнт потужності, для мереж з лампами розжарювання ; для мереж з люмінесцентними лампами ; для газорозрядних ламп типу ДРЛ, ДРИ, ДНаТ з конденсаторами ; без конденсаторів – .

Фактично при розрахунку освітлювальної мережі за допустимим струмом навантаження визначається розрахунковий струм і по ньому вибирається найближчий більший переріз за довідковими таблицями.