3.3.5 Схеми запалювання

3.3.5.1 Схема «холодного» запалювання з зп на множувачі напруги

Призначена для запалювання ОП з одною ЛЛ потужністю 20, 30, 40 або 80 Вт тривалого терміну служби.

Принципова електрична схема запалювання з БЗЖ (блок запалювання та живлення) представлена на рисунку 27.

Рисунок 27  Принципова електрична схема запалювання ЛЛ з БЗЖ:

БЗЖ  блок запалення та живлення; VD-C  діодно-конденсаторна схема множення; L  дросель; R  розрядний резистор.

БЗЖ являє собою діод-конденсаторну схему множення, що дає на виході імпульс напруги постійного струму 630 В, стартерного виконання.

Принцип дії: при підключенні схеми до мережі (1-220 В, 50 Гц) на будь-якій півхвилі заряджаються конденсатори С1 і С2 до 630 В. При напрузі 630 В постійного струму здійснюється електричний розряд у парах ртуті й атмосфері аргону в лампі. Утворюється сильне ультрафіолетове випромінювання (УФВ). Невидиме УФВ перетворюється люмінофором у видиме випромінювання (світло).

Особливості:

1. БЗЖ забезпечує роботу ЛЛ з перегорілою (обірваною) спіраллю.

2. Відновлюється робота ЛЛ, якщо почався «миготливий режим», чи вона згасла. Для цього досить у лампотримачі лампу повернути на 180˚ або блок-стартер (БЗЖ) в стартеротримачі.

3. Резистор R забезпечує зняття надмірної напруги з конденсаторів С1 і С2.

4. Призначені для заміни стартерів тліючого розряду і виконані у тих же габаритах.

3.3.5.2 Схеми «холодного» безстартерного запалювання лл

а) трансформаторна (рисунок 28). Найбільш проста і розповсюджена з безстартерних схем швидкого запалювання. Призначена для застосування у важкодоступних для обслуговування місцях і при температурі навколишнього середовища нижче 5˚С.

Рисунок 28  Трансформаторна схема запалювання ЛЛ:

НТ  накальний трансформатор; W  первинна обмотка НТ; 1W_нак, 2W_нак  вторинні обмотки НТ, для нагріву електродів ЛЛ, Др  дросель.

При нормальній роботі ЛЛ електроди не відключаються від накальних обмоток накального трансформатора (НТ), здійснюється частковий підігрів.

При включенні в мережу ЛЛ з холодними (без попереднього підігріву) електродами на 1W_нак та 2W_нак виникає підвищена напруга.

Електроди нагріваються, емісія посилюється, ЛЛ запалюється.

УФВ перетворюється на світло люмінофором.

б) резонансна (рисунок 29). Призначена для роботи у важкодоступних для обслуговування місцях і при низьких температурах навколишнього середовища (нижче 5˚С).

Рисунок 29  Резонансна схема швидкого запалювання ЛЛ

При включенні в мережу ЛЛ утворюється резонансний контур. При резонансі електроди швидко розігріваються, а напруга на електродах зростає в 1,5 - 2 рази (по відношенню до напруги мережі).

При виникненні достатньої емісії та імпульсу запалювальної напруги ЛЛ запалюється і стає провідником, умова резонансу порушується.

УФВ перетворюється на світло люмінофором, а електроди при роботі ЛЛ в режимі самонакалювання.

в) миттєвого запалювання. Призначена для роботи у вибухонебезпечних приміщеннях.

Особливістю таких схем є створення на холодних електродах імпульсу напруги в 6 - 7 разів більше робочого.

У цьому випадку спеціальні пристрої потрібні для створення імпульсу, а ЛЛ з посиленими електродами, так як процес запалювання більш важкий, ніж з нагрітими електродами.

Термін служби ЛЛ знижується на 30%, а висока напруга небезпечна для життя і вимагає спеціальних заходів безпеки при обслуговуванні.

Переваги:

• висока надійність запалювання і роботи лампи;

• невибагливість до низьких температур;

• збільшений термін служби.

Недоліки:

• велика вартість;

• підвищена втрата потужності;

• більші габарити, ніж у стартерних.