4 Світлотехнічна частина проекту

4.1 Загальні відомості

Першим етапом проектування системи освітлення об’єкту є його аналіз, необхідний для отримання повного уявлення про об’єкт освітлення. На другому етапі обирається вид і система освітлення.

Норми освітлення побудовані на основі класифікації робіт, основною ознакою котрих є найменший розмір деталей, що розрізняються. При розмірі деталей менше 0,15 мм (відстань від ока 0,5 м) роботи відносяться до I розряду, при більших розмірах деталей – відповідно до розрядів II–VI (для останнього розряду розрізняються деталі 5 мм і більше). До VII розряду відносяться роботи, де освітлення необхідне для зменшення контрасту між деталями, що світяться, і фоном. До VIII розряду відносяться роботи, де необхідне лише загальне спостереження за процесом.

В залежності від розряду робіт, що виконуються, коректуються рівні освітленості, якісні показники освітлювальних установок, до яких відносяться показник засліпленості (дискомфорту), пульсації освітленості, кольоропередача, нерівномірність розподілу освітленості.

Світлотехнічна частина проекту також передбачає вибір найбільш ефективного світильника для конкретного приміщення з урахуванням можливих обмежень, а також принцип розміщення світильників.

При проектуванні світлотехнічної частини слід також враховувати умови експлуатації освітлювальної установки.

4.2 Вибір виду і системи освітлення

Штучне освітлення проектується двох видів: загальне і комбіноване, коли до загального додається місцеве освітлення робочих місць. Якість і економічність освітлювальних установок залежить від правильності вибору системи освітлення.

Систему загального освітлення застосовують для освітлення всього приміщення, в тому числі й робочих поверхонь. Загальне освітлення може здійснюватись двома способами: з рівномірним і нерівномірним розміщенням світильників під стелею освітлюваного приміщення. Освітлення з рівномірним розміщенням світильників застосовують, якщо в виробничих приміщеннях технологічне устаткування розміщене рівномірно по всій площі з однаковими умовами зорової роботи і необхідно забезпечити рівномірне освітлення. Якщо в приміщеннях є робочі поверхні, що вимагають різних умов освітлення, то для створення на них необхідної освітленості світильники розміщують локалізовано, залежно від розміщення робочих поверхонь або виробничого устаткування.

Локалізоване освітлення необхідно передбачати в приміщеннях із стаціонарним крупним устаткуванням (венткамери, пічні відділення тощо), у приміщеннях, де робочі місця розміщені групами, зосереджені на окремих дільницях, а також у приміщеннях, на різних дільницях яких виконуються роботи різної точності, що вимагають неоднакових рівнів освітленості. Локалізоване освітлення дає змогу знизити встановлену потужність освітлювальної установки, але створює підвищену нерівномірність розподілу яскравості в полі зору.

Систему комбінованого освітлення (загального і місцевого) застосовують у приміщеннях з точними зоровими роботами, які вимагають високого ступеня освітленості. За такої системи одна частина світильників освітлює тільки робочі місця (світильники місцевого освітлення), а друга – все приміщення, переважно проходи і коридори (загальне освітлення). Для безпосереднього освітлення робочих місць на верстатах або поблизу від робочих місць встановлюють світильники місцевого освітлення, які спрямовують світло у потрібному напрямі, майже повністю ліквідують тіні і бліки і при необхідних потужностях ламп створюють високу освітленість на робочих місцях.

Освітленість робочих місць, що створюють світильники загального освітлення при комбінованій системі, має становити 10 % від нормованої для комбінованого освітлення. Використання в приміщеннях тільки місцевого освітлення нормами заборонено.

3а функціональним призначенням електричне освітлення поділяють на робоче, аварійне і спеціальне (чергове), охоронне, вказівне.

Робоче освітлення влаштовують в усіх приміщеннях. Воно створює на робочих поверхнях нормовану освітленість.

Аварійне освітлення необхідне там, де при раптовому вимиканні робочого освітлення можливі вибух або пожежа, масовий травматизм, тривале порушення технологічного процесу, а також порушення роботи відповідних об'єктів (водопостачання, вузли зв'язку, пожежні пости, електрощитові і т. ін.). Це освітлення називають аварійним освітленням для продовження роботи, воно має створювати на робочих місцях 5 % нормованого робочого освітлення при системі загального освітлення, але не менш як 2 лк.

Аварійне освітлення для безпечної евакуації людей при аварійному вимиканні робочого освітлення має забезпечувати освітленість не менш як 0,5 лк. Таке освітлення встановлюють у прохідних приміщеннях, коридорах і на сходах, що служать для евакуації людей з адміністративних споруд, де працюють або перебувають одночасно більше як 50 чол., а також у приміщеннях, де можуть перебувати більше як 100 чол.

Для аварійного освітлення потрібно використовувати лампи розжарення або люмінесцентні за умови живлення їх змінним струмом, якщо напруга не менша як 90 % від номінальної і температура повітря в приміщенні не нижче за +5 °С.

Світильники аварійного освітлення приєднуються окремими лініями до незалежного джерела живлення або перемикаються на нього автоматично, якщо раптово вимикається робоче освітлення. Крім того, вони мають відрізнятися від світильників робочого освітлення типом, розміром або спеціально нанесеним знаком.