- •Вступ 6
- •Джерела інформації 116
- •Алфавітний показник 117 Позначення та скорочення
- •1 Загальні питання світлотехніки
- •1.1 Основні світлотехнічні поняття
- •1.2 Енергетичні системи величин
- •Оптичні властивості тіл
- •1.3 Приймачі енергії випромінювання
- •1.4 Світлова система величин
- •1.5 Теплові випромінювачі
- •1.6 Люмінесценція
- •1.7 Вимірювання оптичного випромінювання
- •2 Джерела світла
- •2.1 Основні показники джерел світла
- •2.2 Лампи розжарювання
- •2.3 Газорозрядні лампи
- •2.3.1 Ртутні лампи
- •2.3.2 Компактна люмінесцентна лампа (клл)
- •2.3.3 Безелектродна компактна лл (бклл)
- •2.3.4 Металогалогенні лампи (мгл)
- •2.3.5 Натрієва лампа (нлнт і нлвт)
- •2.3.6 Ксенонові лампи
- •2.3.7 Лампи тліючого світіння
- •2.4 Індукційна лампа
- •1 Феритовий сердечник; 2 - атом ртуті; 3 - уф-випромінювання;
- •2.5 Світлодіоди
- •2.5.1 Сд білого світіння
- •2.5.2 Світлодіодні освітлювачі (сдо)
- •2.5.3 Схеми підключення сд
- •3 Освітлювальні прилади
- •3.1 Загальні поняття
- •3.2 Світлотехнічні показники світильників
- •3.3 Пускорегулюючі апарати
- •3.3.1 Електромагнітні пра (ЕмПра)
- •3.3.2 Електронні пра (епра)
- •1 Фільтр; 2 – випрямляч; 3 – коректор; 4 підсилювач; 5 вхідний каскад.
- •3.3.3 Основні елементи епра
- •3.3.4 Інтелектуальні пра
- •1 Фільтр; 2 випрямляч; 3 коректор; 4 інвертор; 5 джерело світла; 6 мікроконтролер; 7 задавач параметрів.
- •3.3.5 Схеми запалювання
- •3.3.5.1 Схема «холодного» запалювання з зп на множувачі напруги
- •3.3.5.2 Схеми «холодного» безстартерного запалювання лл
- •3.3.5.3 Схема включення глвт
- •3.3.5.4 Схема включення гл з пристроєм імпульсним запалюючим універсальним (пізу)
- •3.3.5.5 Схема «гарячого» запалювання зі стартером тліючого розряду
- •3.3.5.7 Варіанти схем запалювання лл з епра
- •3.3.5.8 Схема включення безелектродної лл
- •3.4 Класифікація світильників за призначенням і умовами експлуатації
- •4 Світлотехнічна частина проекту
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Вибір виду і системи освітлення
- •4.3 Рівні освітленості
- •4.4 Показник засліпленості
- •4.5 Пульсація випромінювання
- •4.6 Передача кольору
- •5 Основні методи розрахунку освітленості
- •5.2 Метод світлового потоку
- •5.3 Точковий метод
- •5.4 Метод питомої потужності
- •5.5 Зовнішнє освітлення
- •5.5.1 Вибір, розташування і спосіб установки світильників
- •5.5.2 Розрахунок кроку ліхтарів або окремих світильників при нормуванні середньої яскравості
- •5.5.3 Розрахунок кроку ліхтарів або окремих світильників при нормуванні середньої освітленості
- •5.5.4 Розрахунок показника осліпленості
- •5.5.5 Розрахунок мереж зовнішнього освітлення по втраті напруги
- •5.5.5.1 Розрахунок освітлювальної мережі при рівномірному навантаженні фаз
- •5.5.5.2 Розрахунок мережі при нерівномірному навантаженні фаз
- •5.5.5.3 Розрахунок мереж з газорозрядними лампами по втраті напруги
- •5.5.6 Розрахунок прожекторного освітлення
- •6 Електропостачання освітлювальних установок
- •6.1 Напруга освітлювальних мереж
- •6.2 Схеми живлення освітлювальних установок
- •Від однотрансформаторної підстанції:
- •6.3 Визначення розрахункових навантажень системи освітлення
- •6.4 Вибір перерізу провідників за припустимим струмом навантаження
- •6.5 Розрахунок освітлювальної мережі за втратами напруги
- •6.6 Вибір перерізів провідників за механічною міцністю
- •6.7 Розрахунок мереж на мінімум провідникового матеріалу
- •7 Економія електроенергії при експлуатації освітлювальних приладів
- •7.1 Методичні рекомендації щодо розрахунку енергоспоживання та економії електроенергії в оу
- •Джерела інформації
- •Алфавітний показник
3.3.5.7 Варіанти схем запалювання лл з епра
У ЕПРА для обмеження струму також використовується дросель, але в даному випадку він монтується з внутрішнім генератором високої частоти, близько 50 кГц.
Індуктивність дроселя зменшується пропорційно збільшенню частоти (103 раз), що ефективно знижує втрати потужності.
Однак, дросель занадто малий, а накопиченої в ньому енергії недостатньо для запалювання лампи, тому в ЕПРА паралельно ЛЛ підключається конденсатор «С», який утворює разом з дроселем послідовний резонансний контур (рисунок 36).
ЕПРА позбавлені недоліків ЕмПРА і володіють перевагами:
Світлова віддача ЛЛ при роботі на ВЧ значно вище.
Підвищена ефективність ЕПРА дає до 30% економії електричної енергії, порівняно зі світильниками з ЕмПРА.
Допускають роботу при вхідній напрузі постійного струму, що важливо для аварійного освітлення.
Дозволяють регулювати світловий потік ЛЛ (додаткові пристрої).
Існує можливість одним ЕПРА керувати кількома ЛЛ в багатолампових світильниках з урахуванням виходу їх з роботи.
Є можливість введення заборон і обмежень (наприклад, нагрівання електродів і т.д.).
Рисунок 36 Принципова електрична схема включення світильників з ЕПРА: однолампового (а), 2-х лампового послідовно (б) і паралельно (в)
3.3.5.8 Схема включення безелектродної лл
Призначена для запалювання та забезпечення стабільної роботи індуктивної безелектродної люмінесцентної лампи (рисунок 37).
Рисунок 37 Принципова електрична схема запалення БЛЛ:
БЛЛ безелектродна ЛЛ; КЗ1 та КЗ2 котушки збудження, з’єднанні паралельно; Др дросель; С ємність послідовного резонансного контуру; ВЧГ високочастотний генератор
Принцип дії: при підключенні до мережі працює ВЧГ і дає в схему запалювання струм високої частоти (230 кГц). При проходженні високочастотного струму через КЗ1 та КЗ2 створюється електромагнітне поле високої частоти. Енергія поля забезпечує розряд в розрядній колбі і підтримування його в стані плазми. Діє принцип трансформатора, в якому КЗ1 та КЗ2 первинні обмотки, а плазма вторинна одновиткова. Виникає невидиме УФВ. Невидиме УФВ перетворюється люмінофором у видиме (світло) [11].
3.4 Класифікація світильників за призначенням і умовами експлуатації
За призначенням світильники підрозділяються на виробничі, транспортні, для суспільних будинків, для освітлення помешкань, відкритих просторів та ін.
За умовами експлуатації світильники класифікують у залежності від засобу установки і виконання.
За засобом установки розрізняють підвісні, стельові, настільні, настінні та ін. світильники.
За виконанням світильники бувають загальнопромислового виконання і вибухостійкого виконання.
Загальнопромислове виконання світильників передбачає їхній захист від потрапляння сторонніх предметів і проникнення пилу, а також захист від проникнення вологи.
Вибухостійке виконання світильників розрізняють для підземних виробіток шахт і рудників, небезпечних за газом і пилом, і для внутрішньої і зовнішньої установки на підприємствах галузей промисловості, де можливо утворення вибухонебезпечних сумішей. У залежності від рівня вибухозахисту розрізняють світильники підвищеної надійності проти вибуху, вибухобезпечні й особливо вибухобезпечні.