99. Конституційний процес в Україні. Конституція України – Основний Закон держави (28 червня 1996 р.).

Конститу́ція Украї́ни — основний закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України

Прийняття нової Конституції стало важливою віхою у новітній українській історії. Конституція складається з преамбули, 114 розділів, в яких об'єднана 161 стаття, та перехідних положень. Новий Основний закон — це політико-правовий документ, який визначає підвалини та шляхи розвитку українського суспільства.

Конституція закріплює основні принципи української демократичної, соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, безпека визнаються найвищою цінністю. Однією з основних засадничих ідей нової Конституції є те, що саме держава функціонує для людини, а не навпаки. Український народ є джерелом влади, яку він реалізує через відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Конституція закріплює принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову та їх незалежність одна від одної. Основою зовнішньої політики України, згідно з Основним Законом, є забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з усіма країнами світу.

Конституція базується на кращих досягненнях вітчизняного та зарубіжного законодавства, враховує набутий історичний досвід та знаходиться на рівні кращих конституцій Європи. Вперше в історії конституційного законодавства України в ній наголошується на тому, що норми Конституції є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується.

100.Становлення багатопартійної системи в Україні (кінець 80-х – до сьогодення).

З приходом до влади в СРСР М. Горбачова та зміною політичної ситуації і у зв'язку з цим - проведенням реформ, спрямованих на деяку демократизацію СРСР, склалися передумови для створення багатопартійної системи. Політичні партії в Україні пройшли декілька етапів становлення і на сьогодні в Україні існує багатопартійна система, яка характеризується наявністю багатьох дрібних партій. Така роздрібненість заважає подальшому розвитку українського політичного життя та становленню цивілізованого демократичного суспільства. Рано чи пізно з цієї занадто строкатої структури повинні виділитися 2-3 сильні партії, що відповідає існуючій на сьогодні в західних країнах багатопартійній системі.

101. Президентські вибори 2004 р. Та їх суспільно-політичні наслідки.

Запропонована Президентом і підтримана Верховною Радою політика економічного зростання на 2000—2004 рр. розрахована на 3 етапи, кожен з яких буде характеризуватись прискоренням темпів економічного росту, їхньою складовою частиною є підвищення надійності грошової і фінансової стабілізації, обмеження боргової залежності держави, розвиток сучасних технологій, подолання корупції та тіньової економіки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

Розвиваючи та конкретизуючи положення президентської програми «Україна: поступ у XXI століття», Кабінет Міністрів України, очолюваний В. Ющенком, у березні 2000 р. розробив широкомасштабну, конкретизовану програму своєї діяльності, яка отримала назву «Реформи заради добробуту». Втілення цих важливих документів створить можливості виходу з кризи, просування України в число цивілізованих європейських держав.

«Помаранчева революція» (листопад—грудень 2004 р.)

Причини:

• Криза режиму президента Л. Кучми. Прагнення зберегти владу

• Масова фальсифікація владою результатів виборів 2004 р. на користь кандидата в президенти, прем'єр-міністра В. Януковича

• Боротьба фінансово-промислових груп і регіональних еліт за владу

• Утручання Росії у внутрішні справи України

Результати і наслідки:

• Зростання національної самосвідомості населення. Завершення формування української політичної нації

• Формування громадянського суспільства; зміни в роботі ЗМІ

• Демократизація суспільно-політичного життя

• Визнання у судовому порядку (Рішення Верховного Суду України) недійсними результати другого туру президентських виборів, оголошених Центральною Виборчою Комісією (ЦВК) 26 листопада 2004 р. Призначення переголосування другого туру виборів на 26 грудня 2004 р. Висловлення недовіри ЦВК, переобрання її складу

• Фактична відставка уряду В. Януковича. Відставка Генерального Прокурора В. Васильєва

• Прийняття змін до Закону про вибори Президента України з метою запобігання масовим фальсифікаціям

• Перегрупування сил у парламенті. Зростання авторитету Голови Верховної Ради України В. Литвина

• Прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України, який передбачає зміни владних повноважень Президента, прем'єр-міністра, Верховної Ради і Прокуратури України

• Прийняття рішення Верховною Радою України про виведення українського збройного контингенту з Іраку

• Зростання міжнародного авторитету України

• Перемога на президентських виборах 2004 р. В. Ющенка