Електромагнітні поля

 

     4.8.14.  Контроль за дотриманням гранично допустимих рівнів електромагніт-них полів (далі - ЕМП) радіочастот повинен здійснюватись вимірюванням нап-руженості та щільності потоку енергії ЕМП на робочих місцях і в місцях можли-вого находження персоналу,  що зазнвє в умовах виробництва впливу ЕМП.

 

4.8.15.  Напруженість ЕМП і щільність потоку енергії ЕМП на робочих місцях

і в місцях можливого знахождення персоналу, пов`язаного особисто з впливом ЕМП, не повинні перевищувати гранично допустимі рівні відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.13-85,  ДНАОП 0.03-3.16-86, ДНАОП 0.03-3.21-91 та

ГОСТ 12.1.006-84.

 

     4.8.16.  Вимірювання напруженості та щільності потоку ЕМП слід проводити не рідше одного разу на рік у порядку поточного санітарно-гігієнічного нагляду,

а також у слідуючих випадках:

     - під час введення в дію нових установок, які працють в режимі випроміню-вання;

     - під час внесення змін у конструкцію, розміщення та режим роботи діючих установок;

     - під час і після проведення ремонтних робіт, які супроводжуються зміною випромінюваної потужності;

     - під час внесення змін у засоби захисту від ЕМП;

     - під час організації нових робочих місць.

 

     4.8.17.  Вимірювання  напруженості та щільності потоку ЕМП дозволяється

не проводити в випадках, якщо: установка не працює в режимі випромінювання на відкритий хвильовід, антену або інщий элемент, який призначений для випро-мінювання ЕМП у навколишнє середовище та його номінальна потужність, відповідно з паспортними даними, не перевищує гранично допустимі  рівні  відповідно  до вимог ДНАОП 0.03-3.13-85,  ДНАОП 0.03-3.16-86,  ДНАОП 0.03-3.21-91 та ГОСТ 12.1.006-84.

     Особа, що проводить вимірювання, не повинна знаходитися між джерелом випромінювання та вимірювальною антеною.  Під час проведення вимірювань обслуговуючому персоналу знаходитись в  зоні  вимірювання  не дозволяється (при неможливості виконання цієї вимоги, в протоколі обстеження робиться відмітка).

 

     4.8.18.  Під час введення в експлуатацію нового обладнання, що є джерелом випромірювання ЕМП, воно повинно мати паспорт, в якому вказуються рівні випромінювання для проектного режиму роботи, які заміряні заводом-виготовлю-вачем.

 

     4.19.  Для захисту персоналу від ЕМП слід застосовувати слідуючі способи

та засоби:

     - зменшення напруженості та щільності потоку енергії ЕМП за допомогою використання погоджених навантажень та поглиначів потужності;

     - екранування робочого місця;

     - віддалення робочого місця від джерела ЕМП;

     - раціональне розміщення в робочому приміщенні обладнання, що випромінює електромагнітну енергію;

     - установлення раціональних режимів роботи обладнання та обслуговуючого персоналу;

     - застосування засобів попереджувальної сигналізації (світлова, звукова

і т. інш.);

     - застосування засобів індивідуального захисту.

 

 

5. Вимоги безпеки під час роботи в хімічних лабораторіях

 

     5.1.  Технологічний, технічний та мікробіологічний контроль повинен здій-снюватися відповідно до вимог стандартів на методи, що указані в галузевих нормативних документах на даний вид продукту та в чинних інструкціях.

 

     5.2.  Приміщення лабораторії повинно бути обладнане припливновитяжною  вентиляцією та витяжними шафами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 та СНиП 2.04.05-91, бути забезпечене холодною водою, гарячою водою та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку" та ДНАОП 0.01-1.01-95, спецодягом та засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.26-96, ДНАОП 0.05-3.03-81 та ДНАОП 0.00-3.03-98  а також аптечками для надання першої медичної допомоги.

 

     5.3.  Стіни та стеля хімічних лабораторій повинні бути  пофарбовані фарбою  або покриті матеріалами, що запобігають поглинанню шкідливих речовин і дають змогу проводити їх очищення, миття або дегазацію.

     Підлога та поверхня робочих столів повинна бути виготовлена із негорючих антикорозійних матеріалів. За необхідністю до робочих столів під`єднують хо-лодну та гарячу воду, газ, електроенергію, стиснене повітря.

 

     5.4.  В кожній лабораторії слід мати перелік речовин, робота з якими повинна проводитись у витяжних шафах.

     Під час роботи з кислотами та лугами приміщення повинно бути обладнане спеціальними гідрантами (кранами, фонтанчиками, шлангами) для тривалого про-мивання струменем води уражених ділянок шкіри або очей.

     Для виконання робіт з лугами, кислотами та іншими їдкими речовинами мають бути передбачені гумові груші, спеціальні автоматичні піпетки та шприци. Під час переливання кислот, які димлять, розчинів аміаку, а  також  приготування розчинів хлорного вапна слід користуватись протигазом. Переливання слід прово-дити в витяжній шафі.

 

     5.5.  Легкозаймисті  та горючі рідини повинні зберігатись у лабораторному приміщенні в товстостінних скляних посудинах з притертими корками.

Скляні  посудини  повині  знаходитись у спеціальному металевому ящику, що

має щільну накривку, стінки та дно якого викладені вогнестійким матеріалом. Ящик повинен бути установлений на підлозі віддалік від проходів і нагрівальних приладів і мати зручний підхід до нього.

 

     5.6.  Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні бути установлені та приведені в інструкції гранично допустимі норми наявності хімреактивів. Під час визначення допустимих норм слід керуватися тим, що в кожному приміщенні загальний запас легкозаймистих речовин, які зберігаються одночасно, не повинен перевищувати денної потреби.

 

     5.7.  В хімічних лабораторіях не дозволяється мити підлогу та столи гасом,  бензином і іншими органічними розчинниками. Для цього повинні використову-ватися пожежобезпечні миючі засоби.

 

     5.8.  Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речовини в каналіза-цію. Відпрацьовані  органічні  розчинники слід зберігати окремо в спеціальній герметично закритій тарі, в якій їх у кінці робочої зміни слід виносити за межі лабораторії для регенерації або знешкодження.

 

     5.9.  Припливно-витяжна вентиляція в усіх приміщеннях лабораторії повинна вмикатись за 30 хвилин до початку роботи та вимикатись через такий же час після закінчення роботи. При цьому, спочатку вмикається витяжна вентиляція, а потім припливна. Вимикатись вентиляція повинна в зворотній послідовності.

 

     5.10.  В приміщеннях лабораторій, окрім загально-обмінної припливно-витяж-ної та місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф, повинні бути пристрої для природнього провітрювання (кватирки, фрамуги).

     Швидкість руху повітря при відчинених стулках витяжних шаф і працюючій

вентиляції повинна бути не менше,  ніж 0,5 м/с, а під час роботи з їдкими та з неприємним запахом речовинами - не менше, ніж 1,0 м/с.

 

     5.11.  Електрообладнання лабораторій повинно відповідати класу приміщень П-IIа.  Не дозволяється установлювати в лабораторії електропечі опору (сушильні, муфельні шафи, і т.інш) без терморегуляторів, а також заміняти нагрівальні елементи, що виконані з меншим перерізом стрічки або дроту іншої жаростійкої марки сплаву.  Для вмикання установок, які споживають струм більше 10 А, повинна бути передбачена окрема лінія.

 

     5.12.  Не дозволяється залишати ввимкненими в електромережу будь-які уста-новки та прилади, якщо за ними не забезпечений відповідний нагляд.

 

     5.13.  Газові та водяні крани на робочих столах і в шафах повинні бути розмі-щені  біля  їх передніх бортиків і установлені таким чином, щоб виключалась можливість випадкового їх відкривання.

 

     5.14.  Газопроводи в хімічних лабораторіях повинні відповідатати вимогам ДНАОП 0.00-1.20-98.

 

     5.15.  Природнє та штучне освітлення в лабораторії повинно відповідати нор-мам СНиП II-4-79. Джерела штучного освітлення біля робочих місць в хімічних і бактеріологічних лабораторіях повинні давати рівномірне, розсіяне, без мерехтін-ня світло. Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути забезпечені місцевим штучним освітленням не менше, ніж 75 лк.

     Темні галереї,  тунелі та інші затемнені місця, де розміщені апарати та прила-ди, повинні бути освітлені.

     Не дозволяється користуватися одним тільки місцевим освітленням - воно повинно бути тільки в комбінації з загальним освітленням.

     Світильники місцевого освітлення повинні бути улаштовані так, щоб працюю-чий міг по бажанню міняти направленість світлового потоку.

 

     5.16.  Ремонтні роботи в приміщенні лабораторії з використанням вогню

(газо- і електрозварювальні роботи) дозволяється проводити тільки при наявності письмового дозволу власника підприємства, узгодженого з керівником лаборато-рії та особами, що відповідають на  підприємстві за охорону праці та пожежну безпеку.

 

     5.17.  Працюючі в лабораторії повинні перед початком роботи надіти спецодяг і мати з собою індивідуальні засоби захисту, передбачені інструкцією. Зберігати особистий одяг у приміщенні лабораторії не дозволяється.                                                        

     Персонал лабораторії повинен дотримуватись інструкцій по експлуатації приладів, електроустановок та обладнання, що працюють на газі.

     По закінченню роботи лабораторія, після перевірки та приведення в належний стан,  повинна бути замкнена працівником, який залишає її останнім.

     Ключі повинні бути передані черговому, про що робиться відмітка в журналі.