- •Модуль і Держава і право країн епохи кастово-станового суспільства Вступ (1 год.)
- •Готуйтеся до вивчення матеріалу 4-ої теми
- •Тема № 4. “Виникнення держави в країнах античної цивілізації. Основи їх суспільного ладу»
- •Завдання для самостійної роботи:
- •2 Джерела
- •2 Документ № 1 Плутарх про реформи Лікурга (витяги)
- •2 Документ № 2 Плутарх про реформи Солона (витяги)
- •2 Документ № 3 Арістотель про реформи Клісфена (витяги)
- •2 Документ № 4 Тіт Лівій про реформи Сервія Туллія (витяги)
- •¨ Готуйтеся до вивчення матеріалу 5-ої теми
- •Тема № 5. «Функції, механізм та форми держав античної цивілізації»
- •2 Джерела
- •2 Документ № 1 Арістотель про спартанські установи (витяги)
- •2 Документ № 2 Арістотель про державний лад Афін (V-IV ст.Ст. До н.Е.) (витяги)
- •Вибори за жеребкуванням, повторність зайняття посад.
- •¨ Готуйтеся до вивчення матеріалу 6-ої теми
- •Теми № 8 «Феодальна держава в країнах Західної Європи»
- •2 Джерела
- •2 Документ № 1 Велика Хартія Вольностей 1215 р. (витяги)
- •2 Документ № 2 «Золота була» 1356 р. (витяги)
- •Глава II
- •Про обрання римського короля
- •Глава VII Про успадкування князів-виборців
- •Глава х Про монети
- •Глава XI
- •2 Документ № 3 великий березневий ордонанс 1357 р. (витяги)
- •Теми №10-11 «Феодальна держава і право країн Східної цивілізації»
- •¨ Готуйтеся до вивчення матеріалу 12-ої теми
- •Модуль іі: Держава і право країн епохи громадянського суспільства Тема № 12. «Становлення буржуазної держави – держави нового типу»
- •2Джерела
- •2Документ № 1 Акт, що проголошував Англію республікою (19 травня 1649 р.)
- •2Документ № 2 «Знаряддя управління» (13 грудня 1653 р.) (витяги)
- •2Документ № 3 Декларація незалежності сша (4 липня 1776 р.) (витяги)
- •2Документ № 4 Декларація прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.)
- •2Документ № 5 Конституція Франції (3 вересня 1791 р.) (витяги)
- •Глава і. Про Національні законодавчі збори
- •Глава 2. Про королівську владу, про регентство та про міністрів
- •Глава з Про здійснення законодавчої влади
- •Глава 4. Про здійснення виконавчої влади
- •Глава 5. Про судову владу
- •2Документ № 6 Декрет конвенту про реорганізацію революційного трибуналу (10 червня 1794 р.) (витяги)
- •¨ Готуйтеся до вивчення матеріалу 13-ої теми
- •Тема №13 «Форми держави країн Західної цивілізації та основні тенденції їх розвитку в епоху громадянського суспільства» (3 год.) Завдання для самостійної роботи:
- •2 Джерела
- •2Документ № 1 Білль про права (13 лютого 1689 р.) (витяги)
- •2Документ № 2 Акт про престолонаслідування (12 червня1701 р.) (витяги)
- •2 Документ № 3 Конституційний закон про організацію державної влади (25 лютого 1875 р.) (витяги)
- •2Документ № 4 Закон про організацію Сенату (24 лютого 1875 р.) (витяги)
- •2Документ № 5 Закон про відносини державної влади (16 липня 1875 р.) (витяги)
- •2Документ № 6 Конституція Німеччини (16 квітня 1871 р.) (витяги) і. Союзна територія
- •II. Імперське законодавство
- •III. Союзна рада
- •IV. Головування
- •V. Рейхстаг
- •2Документ № 7 Закон проти утворення нових партій (14 липня 1933 р.) (витяги)
- •2Документ № 8 Закон про забезпечення єдності партії і держави (1 грудня 1933 р. Зі змінами за законом 8 липня 1934 р.) (витяги)
- •2Документ № 9 Закон про верховного главу Німецької імперії (1 серпня 1934 р.) (витяги)
- •2Документ № 10 Основний закон фРн (23 травня 1949 р.) (витяги) Відділ II. Федерація та землі
- •Відділ viі.Законодавство федерації
- •Тема № 14. «Функції та механізм держави країн Західної цивілізації в епоху становлення та розвитку громадянського суспільства»
- •2 Джерела
- •2Документ № 1
- •Конституція Франції (3 вересня 1791 р.) (витяги)
- •Розділ ііі. Про державні влади
- •Глава 5. Про судову владу
- •2Документ №2 Закон про відновлення національної економіки (16 липня 1933 р.) (витяги)
- •2Документ № 3 Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17 липня 1933 р.) (витяги)
- •2Документ №4 Закон Вагнера (5 липня 1935 р.) (витяги)
- •¨ Готуйтеся до вивчення матеріалу 15-ої теми
- •Тема №15 “Становлення буржуазного права – права нового типу в країнах Західної цивілізації»
- •¨ Готуйтеся до вивчення матеріалу 16-ої теми
- •Тема:№16 «Становлення та розвиток конституційного (державного) права в зарубіжних країнах»
- •2Джерела
- •2Документ № 1 Habeas corpus act — Акт про краще забезпечення свободи підданого і про попередження ув'язнень за морями (26 травня 1679 р.) (витяги)
- •2Документ № 2 Білль про права (13 лютого 1689 р.) (витяги)
- •2Документ № 3 Конституція сша (1787 р.) (витяги)
- •2Документ № 4
- •Поправка VI
- •2Документ № 5
- •¨ Готуйтеся до вивчення матеріалу 17-ої теми
- •Тема № 17 « Цивільне право країн англо-американської та континентальної світових правових сімей в епоху становлення громадянського суспільства»
- •¨ Готуйтеся до вивчення матеріалу 18-ої теми
- •Тема №18 «Кримінальне та кримінально-процесуальне право країн англо-американської та континентальної світових правових сімей в епоху становлення громадянського суспільства»
- •¨ Готуйтеся до вивчення матеріалу 19-20-ої тем
- •Тема №19-20 «Держава і право країн Східної цивілізації в епоху становлення громадянського суспільства»
- •2 Джерела
- •2Документ № 1 кримінальний кодекс японії (Закон №45 від 24 квітня 1907 р. З подальшими змінами за станом на 25 листопада 1997 р.) (витяги)
- •Словник основних понять та термінів
- •Історія держави і права зарубіжних країн
2 Документ № 3 Арістотель про реформи Клісфена (витяги)
... Він (Клісфен) почав з того, що розподілив усіх громадян між десятьма філами замість чотирьох. Він хотів змішати їх, щоб більша кількість людей одержала можливість брати участь у справах держави. Звідси й пішов вислів: “не рахуватися філами” — відповідь тим, хто хоче дослідити походження. Потім він створив Раду п'ятисот замість чотирьохсот, по п'ятдесят від кожної філи, а до того було по сто.
Окрім того, Клісфен поділив і країну по демах на тридцять часток: десять узяв із демів приміських, десять — із демів прибережної смуги, десять — із демів внутрішньої смуги. Найменувавши ці частки тритіями, у кожну філу він призначив за жеребом три тритії, так, щоб до складу кожної філи входили частини із всіх цих областей.
Далі, він змусив вважатися демотами жителів кожного із демів, щоб люди не відрізняли нових громадян, називаючи їх по батькові, а щоб публічно називали за назвою демів. Ось чому афіняни і називають себе за назвою демів. Створив він і посаду демархів, які мають ті ж обов'язки, що й колишні навкрари, оскільки деми він створив замість навкрарій. Стосовно назв, то деяким із демів він дав їх за містечками, деяким — за іменем засновників, оскільки вже не всі деми були зв'язані з місцевостями.
... У результаті цих змін державний лад став більш демократичним, ніж солонівський. Це і зрозуміло: Закони Солона знецінила тиранія, залишаючи їх без застосування; між тим, видаючи інші, нові закони, Клісфен мав на увазі інтереси народу. Разом з ними було видано і закон про остракізм.
Вперше на восьмому році після встановлення цього порядку, за архонта Гермокреонта, ввели для Ради п'ятисот присягу, яку проводять ще й тепер. Потім стали обирати по філах стратегів, по одному від кожної, керівником же усієї армії був полемарх.
2 Документ № 4 Тіт Лівій про реформи Сервія Туллія (витяги)
..Перекази серед нащадків називали Сервія засновником станового поділу держави, який визначив різницю у справах і становищі. Він встановив ценз, річ благочинну для держави, якій було суджено досягти такої величі: військові і громадські обов'язки були розподілені не поголовно, як раніше, а за майновим становищем; тоді введені були класи і центурії, і на основі цензу було здійснено розподіл, зручний для мирного і військового часу.
Із тих, хто мав 100 000 асів або більший ценз він утворив 80 центурій — по 40 центурій старших і молодших; громадяни, що входили до їх складу, були названі першим класом; старші були призначені для охорони міста, молодші — для ведення війни за містом. Зброю для захисту тіла визначено їм: шолом, круглий щит, поножі, панцир — все із бронзи; зброя наступальна — спис і меч. До цього класу було приєднано дві центурії ремісників, які відбували службу без зброї; на них було покладено спорудження військових машин.
Другий клас створено із тих, хто мав ценз від 100 до 75 тисяч асів, і з них створено 20 центурій старших і молодших. Зброю призначено: замість круглого щита — довгуватий, а все решта — те ж саме, окрім панциря.
Ценз третього класу визначено у 50 тисяч асів, з них створено стільки ж центурій і з тим же віковим поділом. У озброєнні також не зроблено ніяких змін, окрім того, що віднято поножі.
Ценз четвертого класу 25 тисяч; з нього створено стільки ж центурій; озброєння змінено: їм призначено тільки довгий спис і дротик.
П'ятий клас чисельніший: із нього створено 30 центурій; вони носили з собою лише пращі і пращні камені; до них були зараховані горнисти і трубачі, поділені на дві центурії; ценз цього класу був 11 тисяч.
Із решти населення, що мало менший ценз, створено було одну центурію, вільну від військової служби. Організувавши і розподіливши таким чином піхоту, він набрав 18 центурій вершників із найзаможніших громадян, які ...перш за все запрошувались до подачі голосів, потім — 80 центурій першого класу; якщо там виникала різноголосиця, що траплялось нечасто, то треба було запрошувати і другий клас, і майже ніколи не спускалися так низько, щоб дійти до останніх.
... Розподіливши усе місто, усі його частини і заселені пагорби на чотири відділи, він назвав їх трибами, як я думаю, від слова tributum (податок), рівномірне стягнення якого у відповідності з цензом встановлено ним же; але ці триби не мають ніякого відношення до поділу на центурії і до їх кількості».