- •Поняття точності мовлення. Умови досягнення точності мовлення.
- •Точність у використанні синонімів, омонімів, паронімів і багатозначних слів.
- •Точність у використанні слів іншомовного походження архаїзмів, неологізмів, фразеологізмів.
- •Вживання слів у властивому їм значенні
- •Логічність мовлення
- •Складне синтаксичне ціле (ссц). Абзац як засіб логічної організації висловлювання
- •Службові та вставні слова як засіб додержання логічності
- •Вимоги до логічності мовлення в різних стилях
- •Закони логіки єдині для всіх стилів мовлення. Проте логічність мовлення в різних функціональних стилях виявляється своєрідно. Найбільш послідовно її витримано в науковому стилі.
- •Використання в мовленні слів іншомовного походження.
- •Використання в мовленні лексики обмежного вживання.
- •Багатство мови і мовлення
- •Ресурси збагачення мовлення.
- •Синонімія
- •Вираження багатства мовлення в різних стилях
- •Синтаксичні засоби виразності мовлення
- •Невербальні засоби мовлення.
- •Вимоги до виразності мовлення в різних стилях
- •Функціональні та експресивні засоби мови
Складне синтаксичне ціле (ссц). Абзац як засіб логічної організації висловлювання
Поняття ССЦ |
Проміжною ланкою між текстом і реченням є ССЦ. Складне синтаксичне ціле – це група речень, поєднаних в одне ціле за змістом і граматично, що виражають розвиток думки. |
||||||
Змістовий зв’язок |
Усі речення ССЦ об’єднані за змістом мікротемами. Найбільш значуще з-поміж цих речень називається тематичним. |
||||||
Граматичний зв’язок |
Мовні одиниці, які допомагають об’єднати речення в текст, називаються засобами зв’язку. До них належать повтори слів, синоніми, антоніми, спільнокореневі слова, займенники, сполучники, співвідносність видо-часових форм дієслова, вставні слова, неповні речення тощо. |
||||||
Способи зв’язку речень |
Основні способи зв’язку речень у тексті – ланцюжковий (послідовний) і паралельний.
|
||||||
Зверніть увагу! Ланцюжковий і паралельний зв’язки речень можуть поєднуватися в межах одного ССЦ.
Актуальне членування |
У кожному тексті відображено рух думки від того, що вже відомо, названо мовцем, для того, що ще не відомо слухачам. Таким чином, речення можна поділити на дві частини. Частина, що містить уже відому з попереднього речення інформацію або ту інформацію, на яку спирається мовець як на відому, називається «відомим» (В). Частина, що містить нову, не висловлену до того інформацію або найважливішу з погляди мовця інформацію, називається «новим» (Н). Таке членування речення називається актуальним (комунікативним). Наприклад, речення Я купив книжку можна перетворити на три фрази, які матимуть різне актуальне членування: Н Н Н 1. Я купив книжку. 2. Я купив книжку. 3. Я купив книжку. |
Абзац |
Часто актуальне членування речення здійснюється за допомогою контексту: «нове» визначається шляхом вилучення з речення вже відомої інформації. Наприклад: День космонавтики українські ракетобудівними (В) відзначають успішним запуском з космодрому Байконур ракети-носія «Дніпро» (Н). Вона (В) 8 квітня 2010 року вивела на навколоземну орбіту супутник CryoSat-2 (Н). Для логічно правильної побудови тексту важливе значення має поділ його на абзаци. За допомогою абзаців у композиції тексту виділяються важливі щодо змістового й емоційного наповнення відрізки. У тексті ССЦ може збігатися з абзацом, бути частиною абзацу або ж членуватися на кілька абзаців. Якщо автор хоче об’єднати в одну картину кілька розрізнених фактів, абзац охоплює кілька ССЦ. Якщо ж з метою посилення експресії він прагне розмежувати пов’язані між собою елементи, то ССЦ членується на кілька абзаців. |