Вимоги до виразності мовлення в різних стилях

Виразність

та образність

Залежно від стилю мовлення виражальні засоби можуть бути образними й необразними. Наприклад, виразність наукових і офіційно-ділових текстів досягається лише тими мовними засобами, яким не властива образність, а художнього й публіцистичного – усіма засобами.

Художній

стиль

Мова художніх творів визначається глибокою виразністю, емоційністю, різноманітністю, особливим естетичним призначенням. Тут можуть поєднуватися досить різнопланові мовленнєві засоби щодо їхніх експресивно-стилістичних властивостей. При цьому автор мусить завжди орієнтуватися на літературну норму.

Виразність художнього мовлення досягається широким використанням фонетичних засобів (асонанс, алітерація тощо), тропів (епітети, метафори та ін.), синонімів, омонімів, антонімів, фігур поетичного синтаксису (паралелізм, повтор, риторичні речення та ін) тощо.

Художня література є невичерпним джерелом збагачення мовлення засобами виразності.

Публіцистичний

стиль

Публіцистичний стиль потребує широкого використання засобів виразності, що зумовлено його основною функцією – вплив на читача. Мета публіцистичних творів полягає в з’ясуванні певних соціально-політичних питань, переконанні читачів і слухачів у правильності висунутих думок, а також в активності впливу цих думок на них.

У цьому стилі треба поєднувати точність висловлення, логічність доводів з експресією та емоційним забарвленням окремих фраз.

Розмовний

стиль

Розмовне мовлення здебільшого спонтанне, тобто непідготовлене. Висловлювання тут часто вільні у виборі слів і виразів. Проте обов’язковим є дотримання вимог культури мовлення й норм мовленнєвого етикету.

Офіційно-

діловий і науковий стилі

Офіційно-діловий і науковий стилі вимагають виразної логізації викладу, високого ступеню стандартизації, чіткості, відсутності емоційності та образності. Для текстів цих стилів характерна одноманітність мовних засобів. Лексика здебільшого нейтральна, вживана в прямому значенні.

Поняття

доречності

Доречність – ознака мовлення, яка організовує його точність, логічність, чистоту, вимагає такого добору мовних засобів, що відповідають меті й умовам спілкування.

Доречність мовлення

Досягнення

доречності

Умови доречності мовлення:

• розуміння необхідності доречності мовлення;

• володіння культурою мовлення і спілкування за допомогою мови;

• високий рівень культури людини, вихованості;

• досконале знання мови.

Види

доречності

Залежно від умов і мети спілкування доречність мовлення є:

*контекстуальною (контекст вимагає, щоб у ньому були гармонійно поєднані слова, структура речень, загальна тональність, інтонація);

*ситуаційною (від ситуації спілкування залежать темп і тональність мовлення, вибір слова, форм звертань тощо);

* стильовою (від стилю мовлення залежить вибір мовних засобів, їх співвідносність);

* психологічно обумовленою (обов’язковим для кожного є уміння встановити контакт зі співрозмовником, знайти відповідні слова, дотримуватись норм спілкування).

Ситуація

спілкування

Кожне висловлювання використовується в тій чи іншій сфері (побут, наукова діяльність, законодавство тощо), має свою мету (регулювання стосунків, виклад інформації, вплив тощо) та адресата. Залежно від цього ми обираємо різнорівневі мовні засоби, найбільш придатні для конкретної ситуації.