- •Тема 2 Податковий облік з податку на прибуток
- •Порядок визнання доходів та їх види при визначенні об’єкту оподаткування з податку на прибуток
- •1.2. Податковий облік витрат
- •Порівняння переліку видів витрат за пку та п(с)бо 16 «Витрати»
- •1.3.Облік об’єктів основних засобів, нематеріальних активів у податковому обліку підприємства та порядок нарахування податкової амортизації.
- •Групи основних засобів та мінімальні терміни їх корисного використання за пку
- •Відображення операцій по нарахуванню амортизації
- •Визначення тимчасових, постійних різниць щодо обліку доходів згідно з пку
Порівняння переліку видів витрат за пку та п(с)бо 16 «Витрати»
Структура собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (за п. 138.9 ст. 138 ПКУ) 1 |
Структура виробничої собівартості (за п. 11 П(С)БО 16) |
Структура елементів витрат операційної діяльності (за п. 21 П(С)БО 16) |
Результати порівняння складових собівартості (колонок 1 та 3) |
1 |
2 |
3 |
4 |
Прямі матеріальні витрати |
Прямі матеріальні витрати |
Матеріальні затрати |
Відповідають |
Прямі витрати на оплату праці |
Прямі витрати на оплату праці; |
- витрати на оплату праці; - відрахування на соціальні заходи |
Відповідають |
Амортизація виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг |
Інші прямі витрати |
Амортизація |
Відповідають |
Вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з їх виробництвом (наданням) |
Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати |
|
Відповідають |
Інші прямі витрати |
|
Інші операційні витрати |
Відповідають |
Адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством включають:
загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;
витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;
витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);
амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
витрати на врегулювання спорів у судах;
плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
інші витрати загальногосподарського призначення;
Витрати на збут включають:
витрати на пакувальні матеріали;
витрати на ремонт тари;
оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;
витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;
інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
Інші витрати звичайної діяльності складаються з:
витрати не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів виконанням робіт;
витрати не віднесені до складу витрат майбутніх минулих звітних податкових періодів;
витрати за операціями з основними засобами;
від’ємне значення оподатковуваного прибутку минулого року;
операції з борговими вимогами;
витрати за операціями з відступлення права вимоги;
операції з відчуження заставного майна;
витрати за операціями оренди;
витрати за договором управління майном;
курсові різниці
витрати при врегулюванні сумнівної заборгованості.
Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку:
витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності (свята, прийоми, інші)
платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів;
суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;
витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до підпункту 135.5.6 пункту 135.5 статті 135 ПКУ);
витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 ПКУ;
суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги).
дивіденди;
витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку;
сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 Кодексу;
суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;
витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами в обсязі, що перевищує 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус у повній сумі;
ПКУ визначено склад витрат, що мають подвійне призначення та частково враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Таке твердження пов’язане із частковим зв’язком таких витрат з провадженням господарської діяльності.
До витрати подвійного призначення відносять:
витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків
витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності,
до складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь: нерезидента у обсязі що перевищує 4 % відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному; юридичної особи, яка звільнена від сплати податку на прибуток чи сплачує цей податок за іншою ставкою; особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу.
витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації;
будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку.
витрати платника податку на проведення реклами;
будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, підтверджені документально. Витрати, не підтверджені документально (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (214 грн.), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати (804 грн.), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день такого відрядження.
витрати платника податку (крім капітальних, які підлягають амортизації) на утримання та експлуатацію соціальних об’єктів.
у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості.
фактичні втрати товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат .
Платник податку проводить оцінку вибуття запасів за методами, встановленими відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
В разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.
Для платника податку, 50 та більше відсотків статутного якого перебуває у власності або управлінні нерезидентів, віднесення до складу витрат нарахування процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється в сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50%м оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.