- •Виробниче навчання. Психолого-педагогічне забезпечення навчально-виховного процесу
- •Загальні положення
- •В результаті вивчення курсу студенти повинні
- •Методичні вказівки і рекомендації щодо підготовки і проведення практичних занять
- •Вказівки до самостійної роботи студентів при підготовці до практичних занять
- •Організація та методика проведення практичного заняття
- •Тематика і проблематика практичних занять
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Процедура захисту реферату включає:
- •Тематика індивідуальних завдань (рефератів)
- •Рекомендована навчально-методична література для підготовки індивідуальних завдань
- •Вимоги до змісту реферату
- •Вибір теми і складання плану реферату
- •Оформлення роботи
- •Понятійний словник
- •Методичні вказівки
Понятійний словник
до курсу "Виробниче навчання. Психолого-педагогічне забезпечення навчально-виховного процесу"
Емпатія – розуміння відношень, почуттів, психічних станів іншої особи на відміну від симпатії, для якої характерне співпереживання.
Есе (фр. - спроба, намір, начерк) - невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висвітлює індивідуальні думки та висловлення щодо конкретного питання і не претендує на вичерпне і визначальне тлумачення теми.
Засоби діагностики якості освіти визначають стандартизовані методики та систему формалізованих завдань, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей і використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти. Засоби діагностики якості вищої освіти розробляються з кожного напряму (спеціальності) для відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади.
Здібності – психічні властивості, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності /набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці/.
Здатність - властивість індивіда, яка визначає його можливість і спроможність, нахил до виконання певної діяльності.
Зміст освіти - це обумовлені цілями та потребами суспільства вимоги до системи знань, умінь і навичок, світогляду та громадянських і професійних якостей майбутнього фахівця, що формуються у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технології та культури.
Змістовний модуль - система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об’єкту.
Зміст навчання - це науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем. Зміст навчання поділяється на:
нормативну частину змісту навчання - обов’язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики як змістовні модулі із зазначенням їх обсягу і рівня засвоєння, а також форм державної атестації;
вибіркову частину змісту навчання - рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як змістовні модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у фахівцях певної спеціалізації, з урахуванням досягнень наукових шкіл і навчальних закладів.
Знання - результат процесу пізнання діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічно упорядковане відображення в свідомості людини.
Інноваційна освіта – це модель освіти, яка орієнтована на максимальний розвиток творчих здібностей і створення сильної мотивації до саморозвитку особистості на основі вибраної «освітньої траєкторії» і галузі і галузі професійної діяльності.
кваліфікаційний тест – це розроблене навчальним закладом завдання на конкретну діяльність слухача відповідно до визначеного освітньо-кваліфікаційною характеристикою рівня сформованості вмінь і знань та еталон цієї діяльності, який застосовується для оцінки рівня підготовленості до виконання завдань за обраною спеціальністю (спеціалізацією) відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Кваліфікація - здатність особи виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи. Кваліфікація вимагає певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Кваліфікація визначається через назву професії.
Комунікація – фундаментальна ознака людської культури, яка полягає в інтенсивному взаємоспілкуванні людей на основі обміну різного роду інформацією.
Круглий стіл - один з методів (прийомів) проведення навчальних занять у системі освіти, що має на меті розвиток та удосконалення у тих, хто навчається самостійності, логічного мислення, соціальної та моральної зрілості, формування поглядів та переконань, оволодіння методами аналізу і синтезу, уміннями робити висновки і вносити пропозиції, розв’язувати суперечки в процесі дискусії навколо попередньо визначених тем.
Це форма публічного обговорення або освітлення будь-яких питань, коли учасники висловлюються в визначеному порядку (першопочатково – сидячи за столом, який має круглу форму); нарада або обговорення певних питань де присутнім надають рівні права відносно один одного.
Методика підготовки та проведення круглого столу включає в себе такі ланки:
- за один - два тижні до заняття викладач видає студентам його план, вказуючи на які питання слід звернути увагу у ході самостійної роботи, найбільш важливі джерела, завдання слухачам на підготовку виступів або повідомлень.
- заняття має таку структуру:
організаційна частина;
вступне слово викладача, доведення до студентів мети заняття;
заслуховування виступів або повідомлень;
дискусія навколо основних питань заняття;
заключна частина.
Особливістю круглого столу є розробка не тільки системи питань, а й контрпитань для поглибленого розкриття змісту теми, ознайомлення з літературою, використання різноманітних джерел інформації, а також вільний обмін думками без оцінки виявлених знань. Однак, підбиваючи підсумки диспуту, потрібно оцінити не тільки зміст виступів, а й форму їх оголошення, уміння формулювати і відстоювати свою позицію, звернути увагу на сформованість умінь студентів правильно обстоювати власні думки і переконання.
Лекція – (від лат. lectio – читання) розгорнуте теоретичне викладення, науковий аналіз теоретичних і практичних проблем, тісно поєднаних з поясненням, розповіддю і доказом. Наприклад, польський педагог В.Оконь їх класифікує Л. на традиційні (зміст матеріалу дається у готовому для запам'ятовування виді), проблемні (аналізується певна наукова або практична проблема) і розмовні (ґрунтується на переплетенні розмовних фрагментів лекції з відповідями слухачів або виконанням ними певних теоретичних або практичних завдань). При відповідній підготовленості студентів, а також у вищих навчальних закладах використовують курсові та монографічні лекції, лекції-прес-конференції, лекції-дискусії, лекції-консультації, програмовані лекції, лекції з використанням техніки зворотного зв'язку, лекції із заздалегідь запланованими помилками, лекції-аналіз конкретної ситуації та ін.
Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для виконання завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою магістра на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра становить півтора-два роки. Підготовку магістрів здійснюють університети, академії.
Модульно-рейтинговий контроль – це система організаційних і методичних заходів, спрямованих на оцінювання рівня засвоєння слухачами програми шляхом письмового або комп’ютерного тестування.
Молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для виконання виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою молодшого спеціаліста на основі повної загальної середньої освіти становить два-три роки.
Освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста може здобуватися на основі базової загальної середньої освіти із одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти.
Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою молодшого спеціаліста на основі базової загальної середньої освіти становить чотири роки.
Підготовку молодших спеціалістів здійснюють професійні коледжі.
Навичка - дії, що виконуються при здійсненні певної діяльності, котрі завдяки численним повторенням стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю.
Навчальна дисципліна (у вищому навчальному закладі) - педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності з визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
Навчальна інноваційна технологія – це такий підбір операційних дій педагога зі студентом, у результаті яких суттєво поліпшується мотивація студентів до навчального процесу, тобто змінюються потреби у навчанні та зацікавленість, формується нова якість – навчання стає життєвою потребою.
Навчальний план - нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.
Педагогічні інновації – процес становлення чи вдосконалення теорії і практики освіти, котрий оптимізує досягнення мети; результат процесу впровадження нового в педагогічну практику, що оптимізує досягнення освітньої мети.
Педагогічний тест – це система взаємопов’язаних предметним змістом завдань специфічної форми, що дозволяють оцінювати структуру й вимірювати рівень знань та інші характеристики особистості.
Перцепція – відображення речей і явищ у свідомості людини за допомогою органів чуття.
Практичне заняття - форма навчального заняття, при якому педагог організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчального предмета й формує в них уміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального практичного виконання відповідно сформульованих завдань. П. з. можуть існувати у виді спеціальних, технічних і ряду інших. Особливе та надзвичайно важливе місце серед них посідають спеціальні заняття, які безпосередньо формують, розвивають і вдосконалюють майстерність. У вищих навчальних закладах можна успішно організовувати та здійснювати групові вправи, ігри, навчальні практики, стажування, лабораторні роботи, тренування, які передбачають глибоку, всебічну і різноманітну підготовку їх учасників, уміння здійснити складні розумові дії та вимагають від них значних емоційно-вольових зусиль
Проблемна ситуація – ситуація, для оволодіння якої окремий суб’єкт має знати й застосовувати нові для себе знання чи способи дій.
Професійна адаптація повинна сприяти входженню особи у трудову діяльність, практичній перевірці правильності професійного вибору, успішному професійному становленню працівника.
Професійний відбір проводиться з метою визначення ступеня придатності особи до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами.
Професійний добір- система профдіагностичного обстеження особи, спрямована на визначення конкретної професії, найбільш придатної для оволодіння нею конкретною особою.
Професійна інформація забезпечує ознайомлення зі змістом і перспективами розвитку професій, формами та умовами оволодіння ними для набуття конкретних професій, можливостями професійно- кваліфікаційного становлення.
Професійна консультація ґрунтується на науково організаційній системі взаємодії психолога-профконсультанта та особи, яка потребує допомоги у вибої або зміні професії чи виду діяльності на основі вивчення їх індивідуально-психологічних характеристик, професійних інтересів, нахилів, стану здоров’я, особливостей життєвої ситуації та з урахуванням потреб ринку праці.
Професійна орієнтація - це комплексна науково-обгрунтована система форм, методів і засобів, спрямованих на забезпечення допомоги особистості в активному свідомому професійному самовизначенні;
Реферат - це доповідь на певну тему, що включає огляд наукових та інших джерел з обраної теми або виклад змісту наукової роботи.
Стаття - науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру, своєрідне дослідження важливої наукової, суспільно-політичної чи літературної теми.
Структурно-логічна схема підготовки - наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Тест - стандартизована психодіагностична методика, яка призначена до встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних відзнак.
Тест педагогічний - система взаємопов’язаних предметним змістом завдань специфічної форми, що дозволяють оцінювати структуру і вимірювати рівень знань та інші характеристики особи.
Уміння - здатність людини виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань.
ЗМІСТ
Загальні положення ……………………………………………………… |
3 |
|
методичні вказівки і рекомендації щодо підготовки і проведення практичних занять ………………………………………… |
4 |
|
|
Вказівки до самостійної роботи студентів при підготовці до практичних занять ……………………………………………….. |
6 |
|
Організація та методика проведення практичного заняття ... |
7 |
|
Тематика і проблематика практичних занять ………………… |
9 |
Методичні вказівки і рекомендації щодо виконання індивідуального завдання (реферату) ………………………………… |
17 |
|
|
Рекомендована навчально-методична література для підготовки індивідуальних завдань ……………………………. |
19 |
|
Вимоги до змісту реферату ……………………………………… |
20 |
|
Вибір теми і складання плану реферату ……………………… |
21 |
|
Оформлення роботи …………………………………………….. |
22 |
|
Приклади бібліографічного опису та оформлення посилань, запису джерел у списку використаної літератури …………… |
24 |
Додаток 1. Понятійний словник з курсу «Виробниче навчання. Психолого-педагогічне забезпечення навчально-виховного процесу» |
26 |
Навчально-методичне видання