2.6. Номенклатура карт I планів

Територія країни зображена на багатьох аркушах карт i для швидкого користування кожен окремий аркуш має відповідне позначення. Система обліку окремих аркушів карт називається номенклатурою.

В основу номенклатури покладена міжнародна розграфка карт масштабу 1:1 000 000. Суть її така: вся земна куля ділиться меридіанами, проведеними через 6° за довготою, на 60 колон i рахують ці колони в напрямку iз заходу на схід від меридіана з довготою 180° (діаметрально протилежному Грінвічському). Кожна колона через 4° за широтою ділиться паралелями на пояси, які позначаються великими літерами латинського алфавіту від екватора на північ i від екватора на південь (рис13).

Рис.13

Таким чином кожен аркуш карти масштабу 1:1 000 000 має позначення (номенклатуру), яка складається з літери поясу i цифри колони. Наприклад, номенклатура аркуша карти масштаба 1:1 000 000 (рис. 14), на якому знаходиться Київ, буде:

Рис.14.

Одному аркушу карти масштабу 1: 1000 000 відповідає: 4 аркуші карти масштабу 1:500 000 (рис. 15), 9 аркушів карти масштабу 1:300 000, 36 аркушів карти масштабу 1:200 000 (рис.16), 144 аркуша карти масштаба 1:100000 (рис.17).

Рис.15.

Рис.16.

Рис.17.

Аркуш карти масштабу 1:100 000 служить основою для разграфки i номенклатури карт більш великих масштабів. Одному аркушу карти масштабу 1:100 000 відповідає 4 аркуша карти масштабу 1:50 000 (рис. 18), кожен з яких відповідає 4 аркушам карт масштабу 1:25 000 (рис. 19), кожен з яких в свою чергу, відповідає 4 аркушам карт масштабу 1:10 000 (рис. 20).

Рис.18. Рис.19.

Рис.20.

Аркуш масштабу 1:100 000 служить також основою для разграфки i номенклатури планів масштабів 1:5000 i 1:2000.

Одному аркушу карти масштабу 1:100 000 відповщає 256 аркушів планів масштабу 1:5000 (рис. 21), кожен з яких відповідає 9 аркушам планів масштабу 1:2000 (рис. 22).

Рис.21.

Рис.22.

3. Орієнтування ліній

3.1. Орієнтувальні кути

Орієнтувати лінію - це значить визначити її напрямок відносно напрямку лінії, положення якої відоме.

Oriens у перекладі з латинської - схід, тобто раніше при орієнтуванні приймали відомим (вихідним) східний напрямок. Але з появою магнітної стрілки людство приймає за вихідний північний напрямок меридіана.

Розрізняють меридіани справжні або географічні, що визначаються формою Землі i проходять через її географічні полюси, магнітні, що визначаються фізичними властивостями Землі i проходять через магнітні полюси Землі, i осьові - середні меридіани зон або ліній йому паралельної. Тому за вихідний напрямок приймають:

1) північний напрямок справжнього меридіана;

2) північний напрямок магнітного меридіана;

3) північний напрямок осьового меридіана або лінії йому паралельної.

У залежності від того, який з цих напрямів прийнятий за вихідний i розрізняють орієнтувальні кути відповідно:

1) справжній азимут;

2) магнітний азимут:

3) дирекційний кут.

Справжнім азимутом (рис. 23) називають кут, що відлічують за ходом годинникової стрілки від північного напрямку справжнього меридіана, який проходить через початок напрямку, до напрямку даної лінії. Азимут може бути в межах від 0° до 360°.

Рис.23. П_н^с – північний напрям справжнього меридіана

Справжній азимут А^с_пк називають зворотнім за відношенням до азимута А'_kn

де γ - зближення меридіанів. На екваторі γ = 0, а в мipy наближення до полюса кут γ збільшується i на полюсі дорівнює різниці довгот самих меридіанів. Якщо відстань між точками К i N у кінці напрямку менше 1 км, то γ буде менше 1' i, таким чином, напрями меридіанів у точках К i N будуть паралельними.

Напрями справжнього i магнітного меридіанів у кожній точці не співпадають, а утворюють кут δ, названий схиленням магнітної стрілки або просто схиленням ( рис. 24 ). Схилення може бути східним (додатним) або західним (від'ємним).

Рис.24. -північний напрям справжнього меридіана,

-північний напрям магнітного меридіана.

Помічено, що схилення в кожній точці не стале. Воно змінюється як протягом доби, так i протягом кількох сторіч. Протягом доби магнітна стрілка відхиляється від свого середнього положення іноді до 30' до заходу або сходу; таку зміну називають добовою. Схилення стрілки поступово протягом кiлькox віків змінюється спочатку в одному напрямі,- потім, дійшовши до певної величини, змінюється в протилежному напрямі i таку зміну називають віковою (за період близько 500 років вікове схилення досягло 22,5°).

Магнітним азимутом (А_kn^m, рис. 24) напрямку лінії KN називають кут, що відлічують за ходом стрілки годинника від північного напрямку магнітного меридіана до даного напрямку лінії. Магнітний азимут також може змінюватись у межах від 0° до 360°.

Дирекційним кутом (α_1-2, рис. 25) називають кут, що відлічений за ходом стрілки годинника від північного напрямку осьового меридіана (або від лінії паралельної осьовому меридіану) до напрямку лінії 1 -2.

Рис.25

Дирекційний кут може також бути в межах від 0° до 360°. Зворотний дирекційний кут α _1-2 відрізняється від прямого α_1-2 завжди на 180°, тобто

У практиці обчислювань зручно користуватися гострими кутами, так званими румбами, r (рис. 26).

Румбом називають гострий кут r утворений найближчим напрямом (північним П_н чи південним П_д) меридіана i напрямком даної лінії. Румбом позначають напрямом i величиною кута, наприклад П_дС: 57° 36', П_нЗ: 29° 35'. Величина румба змінюється від 0° до 90°.

Рис.26