1.2. Короткий історичний нарис розвитку геодезії

Виникла геодезія за глибокої давнини. За кілька тисячоліть до нашої ери вимірювали ділянки зрошувальних земель у державах Близького Сходу. Будівництво зрошувальних каналів у Єгипті вимагало геодезичних вимірювань на просторах.

Розвиткові геодезії сприяли відкриття у XV і XVI століттях нових земель, які необхідно було зобразити на папері, скласти карти, а для цього необхідні були геодезичні вимірювання. Великі території держав вимагали організації високоточних вимірювань. У 1615 - 1617 pp. голанський вчений Снеліус запропонував метод тріангуляції, який покращив точність геодезичних робіт.

Перші геодезичні вимірювання в Pociї зафіксовані в X столітті. А перша карта Сибіру була складена в 1667 р.

Великий поштовх розвитку геодезії дали реформи Петра I на початку XVIII століття на Pyci. Перші зйомки були виконані на Дону, в Сибіру, на Камчатці, на основі яких в 1745 р. був виданий атлас Європейської i Азіатської Pociї на 19 аркушах.

Значні геодезичні i топографічні роботи почали виконуватись після Вітчизняної війни 1812 р., коли був утворений Корпус військових топографів. Економічний і політичний розвиток Pociї, коли зросла кількість заводів, гідротехнічних споруд, збільшилось добування корисних копалин, дав могутній поштовх розвитку геодезії на науковій основі для перспективного розвитку гірничорудної й видобувної промисловості та всієї економіки.

15 березня 1919 р. Урядовим декретом було створено Вище геодезичне управління. Від цього часу створюється вітчизняна технічна база геодезичного приладобудування.

3 1924 р. при геодезичних i топографічних роботах почали застосовувати аерофотозйомку. У вивчення форми i poзмipiв Землі, у розвиток загальної та інженерної геодезії внесли значний вклад вчені Ф.М. Красовський, А.А. Ізотов, М.С. Молоденський, М.В. Стовас, А.С. Чоботарьов, М.Г. Кель, Г.П. Левчук та багато інших.

1.3. Геодезичні вимірювання та одиниці мір

Одним із завдань, яке ставиться при виконанні геодезичних робіт, є визначення взаємного положення пункту на місцевості як в плані, так i за висотою. У відповідності з цим геодезичні вимірювання розділяють на планові та висотні, які дуже часто виконують одночасно. При вирішуванні таких завдань необхідно виконувати вимірювання кутів, довжин та перевищень на місцевості. Ці параметри можуть вимірюватись в горизонтальній чи вертикальній площині, або в комбінації один з другим. Кінцевим результатом геодезичних робіт є одержання числових величин у вигляді координат та висот, що характеризують положення точок земної поверхні чи об'єктів, або графічних зображень у вигляді планів, карт та профілів. Для цього i виконуються геодезичні зйомки, при яких одиницями вимірювань одержують міри площ та об'ємів.

Одиницею лінійних мip є міжнародний метр. Ця одиниця приблизно рівна одній десятимільйонній частині земного квадранту. Довжина iї раніше підтримувалась збереженим у Парижі еталонним метром, від якого більшість держав одержували прототип для власних мірних оцінок. Сучасне визначення метра введено у 1960 р. Згідно цьому визначенню 1650763,73 довжини хвилі оранжевого випромінювання світильного газу криптон 86 відповідає 1м.

У десятковій системі маємо:

1км (кілометр) = 1000.000м,

1м (метр) = 1.000м,

1дм (дециметр) = 0.100м,

1 см (сантиметр) = 0.010м,

1мм (міліметр) = 0.001м.

За ними одержали міри площ:

1км² (квадратний кілометр) = 1000000.000000м²,

1га (гектар) = 10000.000000м²,

1 м² (квадратний метр) = 1.000000м²,

1дм² (квадратний дециметр) = 0.010000м²,

1 см² (квадратний сантиметр) = 0.000100м²,

1мм² (квадратний міліметр) = 0.000001м².

При визначенні земляних або інших мас використовують одиницю -1м³ (1 кубічний метр).

Kyтові міри підрозділяють на градуси i гради.

Градус - дев'яноста частина прямого кута i ділиться шестидесятковим чином на:

1° = 1 градус = 1° 00' 00" = 60' (хвилин),

1' = 1 хвилина = 0° 01' 00" = 60" (секунд),

1" = 1 секунда = 0° 00'01".

Град - сота частина прямого кута i ділиться десятковим чином на:

1^д = 1 град = 1,0000^д = 1000^с (градових хвилин),

1^с = 1 десяткова хвилина = 0.0100^д = 100^сс(градових секунд),

1^сс = 1 десяткова секунда = 0.0001^д.

таким чином повне коло має 360° або 400^д.