Гдк (Гранично-допустима концентрація) забруднювача

В основу нормування всіх забруднювачів покладено визначення ГДК у різних середовищах. За основу приймають найнижчий рівень забруднення грунту. Слід зазначити, що ГДК забруднювачів у нормативах різних країн часто відрізняється, хоча й незначно.

ГДК (Гранично-допустима концентрація) забруднювача – це такий його вміст у природному середовищі, який не знижує працездатність і самопочуття людини, не шкодить її здоров’ю в разі постійного контакту, а також не викликає небажаних наслідків у нащадків.

Встановлені два нормативи ГДК:

1). Максимально-разова ГДК, яка викликає рефлекторні реакції у людини (запах, тепло, світло тощо) внаслідок 20 – хвилинної дії на людину;

2). Середньо-добова ГДК, яка не має шкідливого впливу на людину у разі тривалої дії.

Під час визначення ГДК враховують не лише ступінь впливу забруднювачів на здоров’я людини, а й їх дію на диких і свійських тварин, гриби, мікроорганізми та природні угрупування в цілому.

Нижніх безпечних меж впливів канцерогенів та іонізуючої реакції не існує. Будь-які дози, що перевищують звичайний фон, є шкідливими.

При наявності в середовищі того чи іншого забруднювача необхідно, щоб виконувалася залежність: С+С_ф≤ГДК, де С – концентрація забруднювача, яка встановиться в результаті роботи того чи іншого об’єкта, мг/м­³; С_ф – фонова (природна) концентрація забруднювачів, мг/м­³; ГДК – ГДК відповідного забруднювача, мг/м­³.

Для наближених або попередніх розрахунків можна користуватися залежністю: С≤ГДК

Для середовищ значення ГДК одних і тих же забруднювачів відрізняється. Різні також максимальні разові та середньодобові ГДК тих самих забруднювачів. Наприклад:

Таблиця – Максимально-разові та середньо-добові ГДК для деяких забруднювачів повітря.

Речовина	Максимально-разова ГДК,мг/м­3	Середньо-добова ГДК, мг/м­3
Сірчистий газ	0,5	0,05
Фтороводень	0,02	0,005
Аміак	0,2	0,004
H2SO4	0,3	0,1
Сірководень	0,008	0,008
Ацетон	0,35	0,35

Середньо-добові ГДК парів свинцю не повинні перевищувати 0,0003 мг/м­³, оскільки ці речовини дуже токсичні.

У 1991-1992 рр. Для речовин було визначено близько 700 ГДК і кілька десятків їх комбінацій, близько1200 – для природних вод і близько 200 – для грунтів. Але це дуже мало, оскільки в наш час людина виробляє 20 тис. шкідливих речовин, ГДК яких слід визначати.

Сумарна для забруднювачів.

В реальних умовах в середовищі завжди присутні декілька забруднювачів. Є ряд речовин, що мають односпрямовану дію. При наявності декількох в середовищі їх дія на живі організми шумується (ефект сумації), а в деяких випадках взаємно посилюється (потенціювання). Речовини, яким притаманний ефект сумації або потенціювання наведено в додатку Б.

За наявності в повітрі чи воді кількох забруднювачів до відповідних ГДК не повинна перевищувати одиницю:

де С₁,С₂… С₁- фактичні концентрації забруднювачів, мг/м­³.

ГДК₁, ГДК₂ …ГДК_n– ГДК забруднювачів, мг/м­³.

Дуже шкідливою є сумарна дія таких забруднювачів, як сірчистий газ, діоксин азоту, фенол, аерозолі, сірчана кислота та фторид водню HF.