41. Вкажіть фактори, що сприяють розвитку синдрому тривалого стиснення:

А. поширені пошкодження кісток скелету габаритними предметами;

В. поширені закриті пошкодження м’яких тканин як наслідок тривалої дії

різних предметів;

С. множинні відкриті переломи з пошкодженням м’яких тканин;

Д. множинні відкриті переломи з пошкодженням сусідніх органів;

Е. вогнепальні поранення з поширеними пошкодженнями м’яких тканин.

42. Важкість стану хворого при пневмотораксі в першу чергу зумовлено:

А. плевро-пульмональним шоком;

В. дихальною недостатністю;

С. гіпоксією та рефлекторними гемодинамічними порушеннями;

Д. больовим синдромом;

Е. зміщенням органів середостіння.

43. Термін розсмоктування закритого пневмотораксу в більшості випадків відповідає:

А. 2-3 добам;

В. 1-2 тижням;

С. 2-3 тижням;

Д. 3-4 тижням;

Е. більше 1 місяця.

44. Фізикальною ознакою пневмотораксу є:

А. наявність підшкірної емфіземи;

В. сухі хрипи над враженою легенею;

С. вологі хрипи над враженою легенею;

Д. цианоз;

Е. відсутність дихальних шумів з одного боку.

45. Яке дослідження найбільш достовірно виявляє причину відсутності позитивного ефекту лікування закритого пневмотораксу:

А. оглядова рентгенографія грудної клітки;

В. бронхографія;

С. торакоскопія;

Д. бронхоскопія;

Е. манометрія плевральної порожнини.

46. Перша допомога при проникаючому пораненні грудної клітки з пошкодженням легені в амбулаторних умовах має на увазі:

А. накладення оклюзивної пов’язки;

В. накладення асептичної пов’язки;

С. шийна ваго-симпатична блокада;

Д. періодичне роздування легень при погіршенні стану;

Е. швидка доставка потерпілого до лікувального закладу.

47. Лікування поранення грудної клітки з пошкодженням легені в хірургічному стаціонарі в першу чергу полягає в:

А. протишоковій терапії;

В. дренуванні плевральної порожнини;

С. екстреному оперативному втручанні;

Д. консервативному лікуванні;

Е. проведенні ШВЛ.

48. Ознакою закритого пошкодження грудної клітки з розривом легені є:

А. больовий синдром;

В. порушення дихання;

С. відсутність дихальних шумів на боці враження;

Д. наявність вологих хрипів на боці враженя;

Е. крепітація в підшкірній клітковині.

49. Особливістю проведення інкубаційного наркозу при закритій травмі грудної клітки з пошкодженням легені полягає в:

А. застосування однолегеневого наркозу;

В. найскоріший перехід на ШВЛ;

С. попереднє проведення дренування плевральної порожнини;

Д. проведення наркозу без особливостей;

Е. проведення оперативного втручання під місцевою анестезією.

50. Особливістю хірургічної тактики при торако-абдомінальному пораненні є:

А. починати з лапаротомії;

В. починати з торакотомії;

С. починати з розкриття порожнини в якій продовжується кровотеча;

Д. починати з розкриття порожнини в якій діагностовано пошкодження

внутрішнього органа;

Е. розкривати одночасно дві порожнини.

51. Чим закінчуються операції при закритих травмах грудної клітки:

А. зашиванням рани наглухо;

В. зашиванням рани з дренуванням плевральної порожнини;

С. накладенням на рану первинно відстрочених швів;

Д. накладенням на рану оклюзивної пов’язки;

Е. не зашиванням рани.

52. Місце проведення дренування плевральної порожнини при операціях з приводу закритої травми грудної клітки:

А. до плеврального синусу;

В. через VІІІ-ІХ міжребір’я по задній аксілярній лінії;

С. через VІІІ-ІХ міжребір’я по передній аксілярній лінії;

Д. через ІІ міжребір’я по середньоключичній лінії;

Е. два дренажа: по задній аксілярній та середньоключичній лініях.

53. Найбільш розповсюдженим ускладненням при виконанні плевральної пункції є:

А. пошкодження легені;

В. попадання в кровоносну судину;

С. впускання повітря до плевральної порожнини;

Д. інфікування плевральної порожнини;

Е. виникнення підшкірної емфіземи.

54. Які міри боротьби з флотацією грудної стінки слід застосувати при множинних багатооскольчатих переломах ребер:

А. міжреберні новокаїнові блокади;

В. лейкопластирні наклейки в місцях переломів;

С. ваго-симпатичну блокаду;

Д. туге бинтування грудної клітки;

Е. фіксація флотуючої ділянки грудної клітки до зовнішнього каркасу.

55. Основна причина важкості стану хворого з пораненням серця:

А. серцева недостатність;

В. порушення ритму серця;

С. гіповолемія;

Д. тампонада серця;

Е. гемопневмоторакс.

56. Яким чином можна полегшити стан хворого з пораненням серця до оперативного втручання:

А. інгаляцією кисню;

В. застосуванням серцевих засобів;

С. застосуванням ШВЛ;

Д. пункцією перикарда;

Е. інфузійною терапією.

57. Місце виконання пункції перикарду:

А. ІІІ міжребір’я по парастернальній лінії зліва;

В. ІІІ міжребір’я по парастернальній лінії зправа;

С. ІІІ міжребір’я по передній аксілярній лінії зліва;

Д. V міжребір’я по парастернальній лінії зліва;

Е. під основанням мечеподібного відростка.

58. Що слід зробити в першу чергу при операції з приводу поранення серця після розкриття перикарду:

А. видалити з порожнини перикарду кров;

В. провести прямий масаж серця;

С. провести пальцеве притиснення рани серця;

Д. налагодити реінфузію крові;

Е. накласти шви на рану серця.

59. Коли слід розпочинати відновлення крововтрати при пораненні серця:

А. при вступі хворого до лікувального закладу;

В. на початку операції;

С. після накладення швів на рану серця;

Д. після пальцевого притиснення рани серця;

Е. після закінчення операції.

60. При підозрі на перфорацію кишки після закритої травми і неможливості проведення оглядової рентгенографії органів черевної порожнини у важкохворого в положенні стоячі дослідження проводиться:

А. лежачи на спині;

В. лежачи на животі;

С. лежачи на правому боці;

Д. лежачи на лівому боці;

Е. сенсу проведення дослідження в іншому положенні немає.

Б. Задачі для самоконтролю

1. До районної лікарні після автокатастрофи в край важкому стані доставлений хворий С., 35 років з ознаками внутрішньочеревної кровотечі та геморагічного шоку. Під час оперативного втручання, при ревізії органів черевної порожнини, виявлено розрив селезінки з гемоперитонеумом до 2,5 л. Банк крові лікарні не має в наявності крові відповідної групи для проведення гемотрансфузії. Яку тактику слід обрати лікарям?

А. обмежитись введенням кровозамінників.

В. негайно заказати кров відповідної групи у найближчій станції переливання крові;

С. провести пряме переливання крові;

Д. провести аутогемотрансфузію;

Е. з’ясувати причину відсутності у банку відповідної групи крові.

2. Хворий М., 40 років звернувся до лікаря через годину після падіння на сходах зі скаргами на біль в ділянці правої реберної дуги. Після огляду хірурга був встановлений діагноз «забиття грудної клітки», дані рекомендації: туге бинтування, знеболюючі засоби, спостереження хірурга поліклініки. Через 6 годин хворий госпіталізований в хірургічний стаціонар з ознаками внутрішньочеревної кровотечі. Під час операції виявлено розрив правої долі печінки з крововиливом в черевну порожнину до 2 л. Яку тактичну помилку зробив хірург при першому зверненні хворого?

А. не дообстежив хворого;

В. детально не з’ясував всі обставини травми;

С. не рекомендував хворому повторно звернутися до лікаря через 3 години;

Д. не госпіталізував хворого з закритою травмою для динамічного спостереження;

Е. не провів хворому лапароцентез для уточнення діагнозу.

3. Хворий А., 39 років, вступив до приймального відділення лікарні з травмою голови. З анамнезу: травмований невідомим (ударом у ділянку лицевої частини черепа), після чого втратив свідомість на 2 хв.; була одноразова блювота. Скаржиться на головний біль, кволість, головокружіння, дзвін у вухах. Об'єктивно: пульс у межах норми; непостійний дрібно розмашистий ністагм; асиметрія мімічної мускулатури. Який характер пошкодження має місце у хворого?

А. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку;

В. закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку;

С. закрита черепно-мозкова травма, епідуральва гематома;

Д. закрита черепно-мозкова травма, субдуральна гематоми;

Е. закрита черепно-мозкова травма, субарахноїдальна гематома.

3. Після ДТП водій легковика без свідомості, дуже блідий. Через 40 хв. бригада швидкої допомоги ознак переломів кісток кінцівок не виявила. На лобі шишкоподібна гематома. AT 80/50 мм рт. ст.; пульс 144 уд/хв. Живіт м'який, бере участь в акті дихання. При пальпації ребер — крепітація по правій середньо-ключичній лінії. Дихання поверхневе, ЧД 27 за 1 хв. Які прийоми діагностики «провідної травми» у хворого?

А. перевірка наявності вогнищевих симптомів ураження ЦНС;

В. перевірка наявності притуплення перкуторвого звуку при перкусії

фланків живота;

С. перевірка прохідності дихальних шляхів;

Д. перкусія та аускультація грудної клітки;

Е. перевірка сухожилкових та черевних рефлексів.

3. Хворий К., 32 років,вступив до приймального відділення після падіння на спину з висоти 1 м. У потерпілого відміча­ються ослаблення чутливості на нижніх кінцівках та їх парез. Пошкоджень органів черевної порожнини не виявлено. Через З доби вищезгадані симптоми зникли. Який характер пошкодження мав місце у хворого?

А. закрита спинномозкова травма, струс спинного мозку;

В. закрита спинномозкова травма, розрив спинного мозку;

С. закрита спинномозкова травма, забій спинного мозку;

Д. закрита спинномозкова травма, стиснення спинного мозку;

Е. перелом поперекового відділу хребта.

3. Хворий К., 23 роки, доставлений у приймальне відділення з травмою голови. При огляді на потилиці виявлено рану розміром 8x3 см, що продовжує кривавити. Обставин травми потерпілий не пам'ятає. AT 130/70 мм рт. ст., пульс 80 уд/хв. Була короткочасна втрата свідомості, блювота. Яку невід­кладну допомогу необхідно надати хворому?

А. зупинити кровотечу, виконати первинну хірургічну обробку рани і рентгенографію черепа в двох проекціях, госпіталізувати потерпілого в нейрохірургічне відділення;

В. рентгенографічне обстеження черепа в боковій проекції, госпіталізація потерпілого у спеціалізоване відділення, первинна хірургічна обробка рани;

С. виконати первинну хірургічну обробку рани, накласти асептичну пов'язку, здійснити рентгенологічне обстеження черепа в двох проекціях, призначити потерпілому амбулаторне лікування;

Д. госпіталізувати потерпілого у спеціалізоване відділення, здійснити рентгенологічне обстеження черепа в двох проекціях, виконати первинну хірургічну обробку рани в плановому порядку;

Е. виконати первинну хірургічну обробку рани, госпіталізувати потерпілого у спеціалізоване відділення.

3. Лікар швидкої допомоги доставив хворого Д., 55 років, з місця катастрофи. Потерпілий самостійно піднявся і зайшов у машину. Дорогою у хворого виникли блювота, судомний приступ, після чого він втратив свідомість, з'явилася анізокорія, порушилося дихання, AT 180/120 мм рт. ст. При огляді стан дуже важкий, дихання шумне, обличчя гіперемоване, тонічні судоми. На правій скроні подряпина, припухлість м'яких тканин, підшкірна гематома, анізокорія, D > S, на уколи реагує рухами в правих кінцівках, ліворуч рухи відсутні, позитивний симптом Бабінського з двох боків. Поставте попередній діагноз.

А. закрита черепно-мозкова травма, стиснення головного мозку внутрішньочерепною гематомою;

В. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку;

С. порушення мозкового кровообігу;

Д. забій м'яких тканин голови;

Е. відкрита черепно-мозкова травма, стиснення головного мозку внутрішньочерепною гематомою.

3. Ввечері хворий К., 19 років, після бійки тимчасово втратив свідомість. Самостійно прийшов додому, скаржився на біль голови, прийняв знеболюючу таблетку, ліг спати. Вранці не прокинувся, родичі розбудити не змогли, викликали машину швидкої допо­моги. Доставлений в клініку без свідомості з вогнищевими симптомами ураження правої гемісфери головного мозку. Поставте попередній діагноз.

А. закрита черепно-мозкова травма, стиснення головного мозку внутрішньочерепною гематомою над лівою гемісферою головного мозку;

В. гіпертонічний криз;

С. закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку легкого ступеня;

Д. закрита черепно-мозкова травма, травматичний субарахноїдальний крововилив;

Е. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку.

3. Хлопчик Н., 9 років, впав з дерева, вдарився головою об землю, була тимчасова втрата свідомості. При огляді: стан задовіль­ний, турбують біль голови і головокружіння. На потилиці є припухлість. На рентгенограмі черепа виявлено вдавлений уламковий перелом потиличної кістки в ділянці потиличного горба. Визначте діагноз і лікарську тактику.

А. закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня, вдавлений уламковий перелом кісток склепіння черепа, хворому показане хірургічне лікування;

В. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, вдавлений перелом кісток склепіння черепа, хворому показана консервативна терапія при суворому ліжковому режимі;

С. відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня, вдавлений перелом кісток склепіння черепа, хворому показане оперативне втручання;

Д. закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня, вдавлений перелом кісток склепіння черепа, хворому показана консервативна терапія;

Е. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, вдавлений перелом кісток склепіння черепа, хворому показане хірургічне лікування.

3. Під час сварки потерпілий III., 57 років, отримав удар молотком по голові. Свідомість не втрачав. Була кровотеча з рани в лівій тім'яній ділянці. Доставлений машиною швидкої допомоги у нейрохірургічний стаціонар. При огляді: рвано-забійна, помірно кривавляча рана в лівій тім'яній ділянці, рефлекторний гемі­парез праворуч. Рентгенограми черепа без особливостей. Ваш попередній діагноз.

А. відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку легкого ступеня важкості, забійно-рвана рана лівої тім'яної ділянки;

В. відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня, забійно-рвана рана лівої тім'яної ділянки;

С. закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня, забійно-рвана рана тім'яної ділянки;

Д. відкрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана лівої тім'яної ділянки;

Е. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана лівої тім'яної ділянки.

3. Хворий К., 36 років, близько 3 год. тому отримав проникаюче ножове поранення лівої половини грудної клітки. Доставлений у важкому стані: ейфорія, шкірні покриви бліді, тони серця глухі, тахікардія (130 уд/хв.), AT 80/70 мм рт.ст., пульс на зап'ястку ледь визначається. Рана грудної клітки розміром 2 см, розта­шована по лівій парастеральній лінії на рівні 3-го міжреберного проміжку. Дихання над лівою легенею ослаблене, над її задньо-нижніми відділами — вкорочений перкуторний звук. Які лікувальні заходи найбільш доцільні?

А. невідкладна торакотомія;

В. плевральна пункція;

С. пункція перикарда;

Д. інтенсивна терапія, плевральна пункція;

Е. переливання одногрупної крові.

3. Чоловік Н., 20 років, звернувся до хірурга зі скаргами на біль у животі та попереку. Напередодні ввечері в стані алкогольного сп'яніння брав участь у бійці, обставин якої не пам'ятає. Біль відчув, коли прокинувся вранці. Нудоти не було. Стілець був учора вдень. Після цього затримка сечопуску. При огляді: крововиливи на обличчі. Пульс 96 уд/хв., AT 120/80 мм рт. ст. Язик обкладений, вологий. Живіт симетричний, м'який, болючий в нижній половині, симптом Щоткіна-Блюмберга слабо позитивний, посилення болю в горизонтальному поло­женні. Болюча пальпація поперекової ділянки. Притуплення перкуторного звуку в окремих місцях черевної порожнини. При ректальному дослідженні — болючість і нависання передньої стінки прямої кишки. В крові — помірний лейко­цитоз. Самостійний сечопуск неможливий, катетером ева­куйовано 950 мл сечі, в якій виявлено велику кількість свіжих еритроцитів і дуже високий вміст білка — 12%. Ці дані свідчать про:

А. розрив сечового міхура;

В. забій черевної стінки з передочеревинною гематомою;

С. забій внутрішніх органів;

Д. розрив селезінки;

Е. забій нирки.

3. Хворий К., 52 роки, впав на землю з висоти 3-х метрів. Скар­житься на біль у поперековій ділянці праворуч. Сеча з червону­ватим відтінком, мікроскопічно — мікрогематурія. За даними екскреторної урографії, функція нирок задовільна. Найбільш імовірний діагноз.

А. забій нирки;

В. забій м'яких тканин правої поперекової ділянки;

С. забій сечового міхура;

Д. субкапсулярний розрив нирки;

Е. розчавлення нирки.

3. Потерпілого С., 21 рік, годину тому вдарили в живіт. Об'єк­тивно при госпіталізації стан середньої важкості, положення в ліжку вимушене. Шкірні покриви бліді. Пульс 120 уд/хв. При пальпації відмічається болючість у лівому підребер'ї, позитивні симптоми Вейнерга, Куленкампфа. Макроскопічне сеча не змінена. Ваш попередній діагноз.

А. розрив селезінки, гемоперітонеум;

В. розрив лівої нирки, заочеревинна гематома;

С. забій передньої черевної стінки;

Д. розрив прямого м'яза живота;

Е. розрив підшлункової залози.

3. Потерпілий Л., 32 роки, звернувся в приймальне відділення зі скаргами на різкий біль у правій половині грудної клітки, що посилюється при диханні і кашлі. З анамнезу відомо, що напередодні в стані алкогольного сп'яніння отримав травму при падінні на лавку. За меддопомогою не звертався. Об'єк­тивно: сидить, зігнувшись вправо, у вимушеній нерухомій позі. При обстеженні — дихання поверхневе, переривчате. При пальпації відмічається різка болючість, крепітація у ділянці 9-го ребра. Ваш діагноз.

А. перелом 9-го ребра праворуч;

В. забій правої половини грудної клітки;

С. забій м'яких тканин правої половини грудної клітки;

Д. підшкірна гематома правої половини грудної клітки;

Е. забій правої легені.

3. Хворого К., 27 років, під час бійки поранено ножем. Лікар швидкої допомоги прибув через 10 хв. При огляді спостеріга­ється рана грудної клітки в ділянці 5 міжребер'я ліворуч: при вдиху і видиху через неї проходить повітря, що викликає шуми. Поранений неспокійний, блідий, ціанотичний, скаржиться на нестачу повітря. Дихання часте, поверхневе; кашель; пульс частий, AT 100/70 мм рт. ст. Ваш діагноз.

А. відкрите проникаюче ножове поранення грудної клітки, відкритий пневмоторакс;

В. закрите ножове поранення грудної клітки;

С. відкрите ножове поранення грудної клітки;

Д. відкрите ножове поранення грудної клітки, закритий пневмоторакс;

Е. відкрите ножове поранення грудної клітки, напружений пневмоторакс;

3. Хворий К., 22 роки, поступив у приймальне відділення зі скаргами на різкий біль у правій половині грудної клітки, задуху, кровохаркання. З анамнезу: напередодні його побили невідомі. При обстеженні грудної клітки спостерігаються гема­томи, підшкірна емфізема, тахікардія; AT 100/70 мм рт. ст. При перкусії — притуплення перкуторного звуку над нижніми відділами легень, при аускультації цих ділянок — відсутність дихання. Ваш діагноз.

А. закрита травма грудної клітки з пошкодженням легені, гемоторакс;

В. закрита травма грудної клітки, пошкодження легеневої тканини;

С. закрита травма грудної клітки, забій м'яких тканин грудної клітки;

Д. закрита травма грудної клітки, підшкірна гематома;

Е. закрита травма грудної клітки, перелом ребер правої половини грудної клітки;

3. Хворий Н., ЗО років, поступив у приймальне відділення лікарні швидкої допомоги після падіння з висоти. Скаржиться на різкий біль у животі, нудоту, блювоту. При огляді — блідий, язик сухий, обкладений білим нальотом, пульс частий (до 140 уд/хв.), AT 90/65 мм рт. ст. Живіт напружений, не бере участі в акті дихання; пальпаторно спостерігаються симптоми подразнення очеревини, аускультативно кишкові шуми не прослуховуються. На рентгенограмі органів черевної порожнини визначається симптом «серпа». Ваш попередній діагноз.

А. закрита травма живота з пошкодженням порожнистого органа;

В. закрита травма живота з пошкодженням паренхіматозного органа;

С. закрита травма живота з пошкодженням нирки;

Д. закрита травма живота, заочеревинна гематома;

Е. закрита травма живота, розрив сечового міхура.

3. Хворий К., 29 років, поступив у приймальне відділення ЦРЛ через 20 хв. після автомобільної аварії. Скаржиться на біль в лівій половині живота з іррадіацією в плече, лопатку; була короткочасна втрата свідомості. При огляді: шкірні покриви бліді, хворий лежить на лівому боці, язик сухий, обкладений білим нальотом. Ліва половина черевної стінки обмежена в диханні, при пальпації визначаються напруження і болючість у лівому підребер'ї. В периферичній крові спостерігається зниження показ­ників червоної крові. Ваш діагноз.

А. закрита травма живота з пошкодженням селезінки;

В. закрита травма живота з пошкодженням нирки;

С. закрита травма живота з пошкодженням підшлункової залози;

Д. закрита травма живота з пошкодженням сечового міхура;

Е. закрита травма живота з пошкодженням поперечно-ободової кишки.

3. Хворий С., 35 років, упав і вдарився об камінь. Поступив у травматологічне відділення зі скаргами на біль у грудній клітці. Клініко-рентгенологічний діагноз: перелом 5-го ребра праворуч. Поступово стан хворого погіршився. Скаржиться на біль і нестачу повітря. Об'єктивно: шкіра і видимі слизові бліді, є підшкірна емфізема правої половини грудної клітки. На контрольній рентгенограмі визначаються відсутність легеневого малюнку. Ваш діагноз.

А. закритий пневмоторакс, ателектаз легені, підшкірна емфізема;

В. тромбоемболія легеневої артерії;

С. жирова емболія легеневої артерії;

Д. травматичний шок;

Е. розрив паріетальної плеври.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. - Київ: Здоров'я, 1999. - С. 187-190, 217-235.

2. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія.- Київ: Вища школа, 1992.- 581 с.

3. Загальна хірургія /Під ред. С ІІ.Жучснка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. - Київ: Здоров’я . 1999.-С. 225-227, 247-251

4. Петров П.С. Общая хирургия - С.-ІІб: Изд-во "Лань", 1999 - С 392-413

5. Гостищев В.К. Общая хирургия. - М : Медицина, 2001. – 608 с. Додаткова:

1. Радзіховський А.П., Бабенко В.І. Невідкладна хірургія органів черевної порожнини.- Київ: Фенікс, 2002.- 320 с.

2. Морозов М.Л. Первая медицинская помощь при травмах - Спб : Питер, 1999 - С.53-57, 60-68, 167-193.